Хорова культура західної української діаспори: постановка проблеми

Abstract

У статті виявлено культурно-історичні обставини виникнення хорової культури західної української діаспори та обґрунтовано особливості її розвитку, з’ясовано часо- просторові межі у розвитку хорової культури західної української діаспори; виявлено осередки, проаналізовано творчість найбільш відомих колективів, а також динаміку змін у контексті історико-політичних і соціокультурних обставин досліджуваного періоду. У просторовому вимірі західна українська діаспора здебільшого розташо- вана у країнах Північної і Південної Америки, Західної Європи, Австралії. Українська хорова культура має свої багатовікові традиції, плеяду всесвітньо відомих мистець- ких колективів та диригентів, репертуар різних стилів і жанрів. Її основні гілки – народна, церковна та авторська, академічна відображали культурно-історичне, соці- окультурне буття, життєву філософію, ставлення до світу, заповітні прагнення української людини та спільноти. Схильність та любов українців до співу гуртом сьогодні науковці пояснюють природними здібностями та ментальними особливос- тями, соціальними пріоритетами та історико-політичними умовами формування етносу і згодом – нації. Цей вид виконавства утвердився як один із дієвих способів ідентифікації, етнічно-колективного самовияву українців не тільки на рідних тере- нах, а й у світі. Свідченням цього була і залишається, серед іншого, наявність хорів у діаспорних осередках, що почали засновуватися з другої половини ХІХ ст. у США та Канаді. Важливим чинником розвитку хорового мистецтва у діаспорі у минулому і сьогоденні є особистісний фактор – діяльність видатних діячів, зокрема: В. Балея, В. Ґалан, В. Гречинського, О. Кошиця, Л. Крушельницького, П. Маценка, Ю. Плевако- Оранського, Є.-О. Садовського, Л. Туркевича та низки інших, які відіграли значну роль своєю композиторською діяльністю, організацією музично-демонстраційних заходів тощо. The article reveals the cultural and historical circumstances of the emergence of the choral culture of the Western Ukrainian diaspora and substantiates the features of its development, clarifies the temporal and spatial boundaries in the development of the choral culture of the Western Ukrainian diaspora; identifies centers, analyzes the work of the most famous groups, as well as the dynamics of changes in the context of the historical, political and socio-cultural circumstances of the studied period. In spatial terms, the Western Ukrainian diaspora is mostly located in the countries of North and South America, Western Europe, and Australia. Ukrainian choral culture has its own centuries-old traditions, a galaxy of worldfamous artistic groups and conductors, and a repertoire of various styles and genres. Its main branches – folk, church and author’s, academic reflected the cultural-historical, socio-cultural existence, philosophy of life, attitude to the world, cherished aspirations of the Ukrainian person and community. Today, scientists explain the tendency and love of Ukrainians to sing in a group by natural abilities and mental characteristics, social priorities and historical and political conditions for the formation of an ethnos and later – a nation. This type of performance has established itself as one of the effective ways of identification, ethnic and collective self-expression of Ukrainians not only in their native lands, but also in the world. Evidence of this was and remains, among other things, the presence of choirs in diasporic centers, which began to be established in the second half of the 19th century. in the USA and Canada. An important factor in the development of choral art in the diaspora in the past and present is the personal factor – the activities of outstanding figures, in particular: V. Baley, V. Galan, V. Hrechynsky, O. Koshytsya, L. Krushelnytsky, P. Matsenko, Y. Plevako-Oransky, E.-O. Sadovsky, L. Turkevich and a number of others who played a significant role in their compositional activities, organization of musical and demonstration events, etc.