Використання моделювання в педагогічному коригуванні звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку

Abstract

Актуальність дослідження дитячого мовлення пояснюється його значенням як провідного засобу спілкування, стержня психічного розвитку. Аналіз педагогічної практики закладів дошкільної освіти України засвідчує, що вихователі усвідомлюють значення своєчасного оволодіння дітьми звуковою культурою мовлення. Але 80% педагогів вважають, що не повинні систематично займатися педагогічним коригуванням недоліків мовлення, особливо якщо це стосується неправильної вимови звуків. Звукова культура мовлення – полічинниковий утвір, який охоплює фонетичну правильність мовлення (сприймання та розрізнення фонем на слух, артикуляцію звуків, звуковимову); загальні мовленнєві навички (дихання, дикцію, темп і ритм мовлення, силу голосу, наголос) та орфоепічну правильність мовлення (відповідність унормованій літературній вимові).