Скаффолдинг як інструмент випереджального навчання розв’язування ускладнених геометричних задач методом координат та його дидактико-методичного супроводу

Abstract

Статтю присвячено особливостям і перспективам використання стратегії скаффолдингу (англ. scaffolding – будівельні риштування) для вирішення комплексних проблем навчання математики в умовах Нової української школи й поступового переходу до профільної старшої школи, роботи з учнями з підвищеними математичними потребами, підготовки вчителя математики в педагогічних університетах та післядипломної (неперервної) освіти вчителів. Автори доводять ефективність цього інструменту в сфері педагогіки математики з урахуванням сучасних підходів до структури фахових компетентностей учителя, до формування їх прототипів у студентів-математиків, а також і вимог щодо фундаменталізації та професіоналізації освіти. У роботі розглядається можливість інтеграції методів Case study й скаффолдингу, координація їхніх операційних компонентів, визначаються фактори синергії та взаємозбагачення цих освітніх технологій. В основі дослідження лежать ідеї створення продуктивних згорнутих асоціацій та згорнутих структур мислення, розвивальної наступності, формувальної задачної природи цілісності навчально-математичної діяльності, синхронізації зон найближчого математичного розвитку різних категорій здобувачів освіти (неперервної освіти) й відповідних зон предметно-методичного компетентнісного розвитку вчителя / майбутнього вчителя. The article is devoted to the specifics and perspectives of using the scaffolding strategy to solve complicated problems of teaching mathematics in the New Ukrainian School and the staged transition to a profile high school, work with students with higher maths requirements, preparation of mathematics teachers in pedagogical universities and postgraduate (in-service) education of teachers. The authors demonstrate the effectiveness of this tool in the field of mathematics pedagogy, in line with current approaches to the structure of teacher professional competences, the formation of their prototypes for mathematics students, and also the necessity of fundamentalization and professionalisation in education. The paper considers the possibility of integrating Case study and scaffolding methods, coordination of their operational components, and identifies the factors of synergy and mutual enrichment of such educational technologies. The study is based on the ideas of creating productive convoluted associations and convoluted structures of thinking, developing continuity, formative task nature of the integrity of educational and mathematical activity, synchronisation of zones of the nearest mathematical development of different categories of applicants for education (in-service education) and the corresponding zones of subjectmethodological competence development of the teacher / future teacher