Please use this identifier to cite or link to this item:
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19887
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Мартинова, Раїса Юріївна | - |
dc.contributor.author | Martynova, Raisa Yuriivna | - |
dc.date.accessioned | 2024-08-05T10:31:54Z | - |
dc.date.available | 2024-08-05T10:31:54Z | - |
dc.date.issued | 2023 | - |
dc.identifier.citation | Білик Ю. Дослідження мотивації майбутніх учителів початкових класів до організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану / Ю. Білик // Наука і освітa : наук.-практ. журнал. – 2023. – № 4. – С. 3-9. | uk |
dc.identifier.uri | dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/19887 | - |
dc.description.abstract | Один із основних законів діалектики, закон «заперечення-заперечення», свідчить про те, що будь-яка новизна ефективна, якщо вона виключає старі, вже не актуальні знання, а вбирає в себе їх доцільні на сьогодення елементи і синтезує їх із сучасними чинниками розвитку суспільства і особистості. Відповідно до цього ефективна методика навчання іноземних мов може бути та, яка використовує найбільш доречні методичні дії давніх методик і синтезує їх із новітніми, обумовленими заказом сучасного суспільства. Тому представлене дослідження торкається проблеми перших міжнародних методів навчання іноземних мов, заперечення їх не актуальних елементів і визначення тих, які доцільно використовувати у сучасних умовах навчання. Результатом проведеного дослідження стали наступні висновки: 1. Історичними передумовами становлення грецької як першої міждержавної мови були: особливе становище Греції у складі Візантійської Імперії у IV–XIII століттях та охоплення нею всіх країн Середземномор’я, які мали підтримувати торговельні стосунки між собою. Особливостями навчання грецької були: 1) інтуїтивне, що проходило в усній формі на основі сприйняття мови священнослужителів та наслідування почутого; 2) усвідомлене, що передбачало говоріння на основі вивчення лінгвістичної структури мови. 2. Історичними причинами становлення латинської як другої (наступної) міждержавної мови були: завоювання Візантійської Імперії хрестоносцями у XIII столітті й її поділу на декілька князівств, серед яких Латинське стало домінуючим до XVI століття; та розвиток його контактів із західноєвропейськими державами. Навчання латинської мови було чотирьохетапним та базувалось на засвоєнні її лінгвістичних основ та читанні аутентичних текстів і їх перекладі на рідну мову учнів. 3. Історичними чинниками становлення французької як третьої (наступної) міждержавної мови були: завоювання Францією у XVI–XVII століттях багатьох земель південної Європи та зміна значної частини християнської релігії на протестантську. Методами навчання французької мови на той час були: 1) «метод гувернантки» для індивідуального інтуїтивного навчання; 2) «синтетично-дедуктивний метод» для масового аналітичного навчання. 4. Встановлено спадкоємність методів навчання грецької, латині та французької мов. Вона полягає у: 1) використанні латинської абетки, започаткованої грецьким просвітницьким духовенством; 2) інтуїтивному опануванні мовами представниками торговельних осередків; 3) аналітичному вивченні іноземних мов; 4) запам’ятовуванні стійких мовленнєвих висловлювань. | uk |
dc.language.iso | other | uk |
dc.publisher | Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» | uk |
dc.subject | історія розвитку методики навчання іноземних мов | uk |
dc.subject | історичні передумови | uk |
dc.subject | перші міжнародні мови | uk |
dc.subject | спадкоємність методів | uk |
dc.title | Історичні передумови становлення перших міжнародних мов і методів їх навчання в IV–XVII століттях | uk |
dc.type | Article | uk |
Appears in Collections: | 2023 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.