Психологічні засоби підвищення комунікативної компетентності майбутніх психологів

Abstract

У статті розглядаються результати досліджень психологічних засад підвищення комунікативної компетентності майбутніх психологів. Перед системою освіти України постійно постають нові завдання, вирішення яких залежить від гуманізації освітнього простору та учасників педагогічної взаємодії. Особливо актуальним це є в контексті навчання студентів-психологів, оскільки сама специфіка спеціальності передбачає застосування особистісно-орієнтованого підходу, що дозволяє суб’єктам педагогічного процесу розкрити свій потенціал та реалізуватися в майбутньому як висококваліфікованим фахівцям. Одним із чинників, що дозволяють психологу ефективно виконувати свої професійні функції, є комунікативна компетентність, оскільки надання психологічної допомоги неможливе без встановлення зв’язку з клієнтом, взаємодії з ним на вербальному та невербальному рівнях. Усі види професійної діяльності психолога здійснюються саме шляхом спілкування, що робить комунікативну компетентність незамінною якістю. Враховуючи це, високий комунікативний потенціал та здатність до встановлення емоційного контакту є передумовою успішної професійної самореалізації. У цілому комунікативна компетентність розглядається як інтегральна комунікативна якість, що передбачає високий рівень розвитку комунікативних здібностей та достатню ефективність міжособистісного спілкування (Dictionary, 2005).