Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18575
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПодгорна, Вікторія Віталіївна-
dc.contributor.authorPodhorna, Victoria Vitaliіvna-
dc.contributor.authorКокотєєва, Анастасія Сергіївна-
dc.contributor.authorBochkov, Pavel Nikolaevich-
dc.date.accessioned2024-01-09T08:51:36Z-
dc.date.available2024-01-09T08:51:36Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПодгорна В. В. Залежність психоемоційного стану студентів у період адаптації до навчання в закладі вищої освіти від рівня фізичної підготовленості / В. В. Подгорна, А. С. Кокотєєва, П. М. Бочков // Olympicus : науковий журнал. – 2023. – № 3. – С. 138-144.uk
dc.identifier.uridspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18575-
dc.description.abstractУ статті розглянута проблема психоемоційного стану студентської молоді в період навчання в закладах вищої освіти. Нами досліджено показники психічного та адаптаційного стану студентів залежно від їхньої фізичної підготовленості: виявлено показники депресивних станів та особистої тривожності студентів першого року навчання; зроблений порівняльний аналіз рівня адаптаційного потенціалу студентів, які регулярно займаються спортом та таких, які не мають досвід регулярних занять фізичними вправами; встановлено рівень особистої тривожності та депресії у студентів-спортсменів та студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Отримані дані підтверджують думку про зниження функціональної дієздатності систем організму під впливом адаптаційних процесів та про сприятливий вплив високого рівня фізичної підготовленості на характер морфофункціональних змін в організмі студентів. Доведено, що студенти, які не займаються спортом та не мають досвіду регулярних занять фізичними вправами, мають високі ризики психологічних захворювань, пов’язаних з депресивними станами та наявність високої особистої тривожності. Дослідження показали відсутність депресії у 30% випадків групи студентів-спортсменів, тоді як у студентів, які не займаються спортом, цей показник дорівнює 10%. Понад 30% таких студентів знаходяться в стані безпосередньо депресії, тоді, коли у спортсменів не зареєстровано жодного випадку. Стосовно загальної когорти студентів, стан депресії притаманний 15,2% випадкам. В роботі показано, що високий рівень особистої тривожності притаманний 36,7% студентів-спортсменів, що майже вдвічі менше, ніж у студентів, які не мають досвід занять фізичними вправами (66,7%), та загальній когорті досліджуваних (77,2%). Отримані дані свідчать про те, що фізична підготовленість сприяє забезпеченню тренування організму студентів і тим самим створює фізіологічну основу сталої професійної працездатності. Отже, можна вважати, що результати фізичної підготовленості на початку навчання, доцільно розглядати як прогностичний показник успішності оволодіння обраною спеціальністю.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk
dc.subjectфізичне вихованняuk
dc.subjectспортuk
dc.subjectзаклади вищої освітиuk
dc.subjectадаптаціяuk
dc.subjectпсихоемоційний станuk
dc.titleЗалежність психоемоційного стану студентів у період адаптації до навчання в закладі вищої освіти від рівня фізичної підготовленостіuk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:2023

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Podhorna.pdf643.2 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.