Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18023
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЄрохов, Р. О.-
dc.contributor.authorІльїн, В. М.-
dc.date.accessioned2023-10-20T12:31:22Z-
dc.date.available2023-10-20T12:31:22Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationЄрохов Р. О. Дистрес воєнного часу / Р. О. Єрохов, Ільїн В. М. // Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали VІI інтернет-конференції. м. Одеса, 17-18 жовтня 2023 р. Одеса. : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2023. – С.93-95.uk
dc.identifier.uridspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/18023-
dc.description.abstractСтрес-система ‒ складний регуляторний комплекс, який допомагає координувати гомеостаз у звичайних умовах і відіграє ключову роль в активації й координації всіх змін в організмі, що становлять адаптивну реакцію на стресори. Відповідно до даних сучасних досліджень ця система складається із центральної ланки й периферичних гілок, які здійснюють звʼязок центральної ланки з усім організмом. Центральна ланка міститься в головному мозку: у гіпоталамусі й інших відділах стовбура мозку. Однією із найважливіших функцій гіпоталамуса є регуляція діяльності гіпофіза. Наявність нервових та гуморальних звʼязків між гіпоталамусом та гіпофізом дозволили обʼєднати їх в єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему. Гіпоталамо-антероаденогіпофізарна система регулює трофіку, ріст та репродуктивні функції організму, а гіпоталамо-метааденогіпофізарна та гіпоталамо-постгіпофізарна системи найбільш проявляють себе у стресових ситуаціях і тим самим мають пряме відношення до регуляції захисно-пристосувальних реакцій. Функція гіпоталамо-гіпофізарної системи контролюється нейронами центрів самого гіпоталамуса, а також стовбуром головного мозку і вищими відділами ЦНС. Сигнали про зовнішні стресори надходять у стрес-систему від кори мозку через асоціативну кору, морський коник, а також від лімбічної системи. Сигнали про стресори від органів чуття, кровоносних судин, мʼязів. внутрішніх органів надходять у стрес-систему через краніальні й периферичні нерви, чутливі аферентні волокна й кров. Вихід сигналів із центральної ланки стрес-системи здійснюється не тільки до органів через периферичні гілки системи, як вказувалося вище, але також до інших відділів ЦНС: до кори головного мозку, ядер гіпоталамуса, спинного мозку, морського коника, лімбічної системи. Таким чином, відділи ЦНС, з яких сигнали йдуть до стрес-системи, у свою чергу одержують також і сигнали від неї [1,2]. Дослідження змін вегетативного гомеостазу при дистресі воєнного часу є актуальним і важливим для розуміння впливу стресових ситуацій на здоров'я людей, зокрема на функціонування нервової системи.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherБукаєв Вадим Вікторовичuk
dc.subjectгіпоталамо-гіпофізарна системаuk
dc.subjectстрес-системаuk
dc.subjectвоєнний часuk
dc.titleДистрес воєнного часуuk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини (2023)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Yerokhov.pdf3.08 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.