Рекреационный вектор в системе поддержания психологической безопасности творческой личности

Abstract

Рассматриваются феномены творческого здоровья человека в контексте систем физического, психологического и духовного здоровья. Отмечается взаимосвязь творческого здоровья и психологической безопасности личности. Утверждается, что психологическая безопасность должна обеспечиваться прежде всего со стороны душевного мира человека. Формулируется проблема определения средств и путей обеспечения психологической безопасности. Подчеркивается, что система психологической безопасности должна обеспечивать различное восприятие и рекодирование личностью сигналов – их понимание, оценку, включение в субъективное поле анализа и интерпретаций, принятие решений на основе сенсорно-перцептивного «принятия» информации в контексте адекватного поведения. Утверждается необходимость совместных усилий психологов, педагогов, медицинских работников с целью обеспечения творческого здоровья и психологической безопасности личности.У психологічних дослідженнях трудової та навчальної діяльності недостатньо уваги приділяється такій важливій складовій життєвих циклів, як діада «праця-відпочинок». В аспекті розробки цієї проблематики розглядаються феномени творчого здоров’я особистості у контексті систем фізичного, психологічного та духовного здоров’я. Під творчим здоров’ям розуміються можливості людини у створенні оригінальних ідей, конструкцій, різних творів в умовах подолання значних труднощів та перешкод. Підкреслюється, що творче здоров’я не завжди є пов’язаним з фізичним здо- ров’ям і може вступати у протиріччя з тими результативними творчими актами, що знижують психологічну безпеку особистості. В якості принципово важливого положення надається твердження, що психологічна безпека повинна забезпечуватися насамперед з боку душевного світу особистості. У відповідності до концепції психологічної безпеки виокремлюються наступні складові структури цієї безпеки: сенсорно-перцептивна, емоційна, інтелектуальна, загальноособистісна, духовна. На основі аналізу та типізації проявів людей у критичних життєвих обставинах визначається специфіка підходів до попередження та корекції суттєвих негативних інформаційних впливів на наступні групи населення: адекватно-гіпертрофуючі, адекватно-адекватні, адекватно-мінімізуючі, неадекватно-адекватні, неадекватномінімізуючі, неадекватно-гіперболізуючі. Адекватно-гіпертрофуючі не змінюють своєї поведінки у відповідь на екстремальні впливи. Адекватно-адекватні в критичній ситуації підвищують активність та покращують показники діяльності. Адекватно-мінімізуючі уповільнюють свою діяльність, знижують активність під впливом негативної інформації. Неадекватно-адекватні після отримання стресогенної інформації починають бурну, але недостатньо розмірковану діяльність. Неадекватно-мінімізуючі у стресі спочатку пробують діяти, але потім достатньо швидко стають бездіяльними. Неадекватно-гіперболізуючі у критичній ситуації зазвичай зовсім не діють. У підсумку підкреслюється, що система психологічної безпеки особистості повинна забезпечувати різнобічне сприймання та рекодування людиною сигналів – їх розуміння, оцінку, включення в суб’єктивне поле аналізу та інтерпретацій, прийняття рішень на підставі сенсорноперцептивного «прийняття» інформації в контексті адекватної поведінки. Відмічається необхідність комплексного вирішення проблеми забезпечення творчого здоров’я та психологічної безпеки особистості поєднаними зусиллями психологів, медичних працівників, педагогів із продуктивним використанням рекреаційних умов.In psychological research on work and learning activities, the dyad “work-rest” as an important component of life cycles is given insufficient attention. In the context of investigating this issue, the phenomena of personality’s physical, psychological and mental health are considered. Creative health is understood as individual’s capacity for creating ingenious ideas, constructions, various works under conditions of overcoming considerable difficulties and obstacles. It is emphasized that creative health is not always connected with physical health and can contradict successful creative acts, which reduce personality’s psychological safety. The principally important point is that psychological health should be provided by, first of all, personality’s mental peace. According to the conception of psychological safety, the following components of it have been distinguished: sensor-perceptive, emotional, intellectual, general personal, mental. Based on the analysis and typification of people’s manifestations in critical life circumstances, the specific character of approaches to preventing and correcting essential negative informational influences on a number of population groups (adequatehypertrophying, adequate-adequate, adequate-minimising, inadequate-adequate, inadequate-minimising, inadequatehyperbolising) has been identified. The people belonging to the adequate-hypertrophying group do not change their behaviour in response to extreme conditions. In the adequate-adequate group, the participants intensify their activities and improve its results in critical situations. The people from the adequate-minimising group slow down their activities and reduce activity when influenced by negative information. Having received some stressful information, the people from the inadequate-adequate group start frenzied, though not considered enough activities. People from the inadequate-minimising category try taking actions first, but after that, they become inactive rather quickly. The people belonging inadequate-hyperbolising group usually take no actions at all. It has been concluded that the system of personality’s psychological health should provide many-sided perception and recoding of signals by a personality – their understanding, assessment, incorporation in the experience-based analysis and nterpretations, decision-making on the basis of sensor-perceptive “acceptance” of information in terms of adequate behaviour. There is the need for integrated solving of the problem of supporting creative health and psychological safety of a personality by joint efforts of sychologists, health professionals, and educators with efficient use of recreational facilities.