Функціонально-стилістичні особливості іменникової синонімії у романах Павла Загребельного «Роксолана» і «Я, Богдан»

Abstract

Синоніми, які вважаються центральними засобами стилістики, відіграють важливу роль у розкритті ідеї творів, характеристиці персонажів, передачі нюансів думки письменника. На нашу думку, основний принцип добору синонімічних одиниць продиктований прагненням письменника до змістової точності, лаконічності, простоти й виразності, прагненням надати необхідної експресивності висловленню. Все це демонструє стилістичну майстерність П.А.Загребельного. Крім того, внутрішня організація семантики синонімічних одиниць, їхня єдність у предметно-поняттєвому співвіднесенні реалізується саме в ХТ і, за нашими спостереженнями, існує низка індивідуально-авторських особливостей у використанні лексичної синоніміки, що пов’язані з впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів на синонімічні ряди в художньому творі.