Wpływ towarzystwa gimnastycznego sokół w rozwój wychowania fizycznego na ziemiach łańcuckich w latach 1914-1918

Abstract

Towarzystwo Gimnastyczne „Sokół” w Łańcucie, założone w 1891 roku, należy do najstarszych i najbardziej zasłużonych polskich organizacji krzewiących szeroko pojęto kulturę fizyczną na ziemiach łańcuckich. Sokolstwo Polskie założone we Lwowie w 1867 r. od samego początku kierowało się w pracy dydaktyczno- wychowawczej hasłem „Mens sana in corpore sano”, czyli w zdrowym ciele zdrowy duch. Dewiza ta ujmowała istotę programu, zakładającego fizyczne i duchowe odrodzenie narodu polskiego. W praktyce ideę tę rozumiano jako rozwój tężyzny fizycznej i moralnej oraz pogłębianie świadomości i kultury narodowej poprzez pielęgnację tradycji, upowszechnianie rodzimego dorobku kulturalnego. Od samego początku istnienia sokolni w Łańcucie miejscowa społeczność mogła korzystać nie tylko z jej dobrodziejstw materialnych, ale także dobrze wyszkolonej kadry. Гімнастичне товариство «Sokół» в Ланьцуті, засноване в 1891 році, є однією з найстаріших і найвидатніших польських організацій, що сприяють розвитку фізичної культури в регіоні Ланьцут. Польське Сокільство, засноване у Львові 1867 р., від самого початку керувалося навчанням і освіти під девізом «Mens sana in corpore sano», що означає здоровий дух у здоровому тілі. Цей девіз висвітлював суть програми, яка передбачала фізичне і духовне відродження польської нації. На практиці ця ідея розуміла як розвиток фізичної та моральної здібності, а також поглиблення національної свідомості та культури через культивування традицій та поширення рідної культурної спадщини. Від самого початку сокільства в Ланьцуті місцева громада могла отримати користь не лише від його матеріальних благ, а й від добре підготовленого персоналу.