Нонконформістські течії в українському образотворчому та декоративному мистецтві

Abstract

Нонконформісти Одеси як частина загальнокультурного явища андеграунду, також склали альтернативою офіційному ідеологічному мистецтву. Проте одеський нонконформізм не ставив собі політичних завдань чи боротьбу з офіційною ідеологією, у ньому йшов пошук нової пластичної мови, стилю і методів самовираження. Причому, на відміну від Києва, Львова та інших міст України, де андеграунд уявляв собою самотні та розрізнені факти, одеський нонконформізм за кількістю митців та широтою мистецьких акцій став великим і системним явищем. Не «тихим протестом», а навпаки, актом яскравого самовираження. Пошук незалежних образів, форм, композицій був процесом усвідомлення свого місця в сучасній світовій культурі. Сьогодні у нонконформізмі виділяють фігуративний та абстрактний напрямки, елементи мінімалізму, споглядального живопису, ліричної або експресіоністичної абстракції, неоміфологізму, фольклорних мотивів тощо.