Нарис історії Гонконгу, 1841–1997 рр. Навчальний посібник до курсу «Нова історія країн Азії, Африки та Латинської Америки»

Abstract

Сучасний Гонконг є унікальним прикладом території зі спеціальним статусом та капіталістичним укладом у складі комуністичної держави. Він, також, наразі є економічним центром Азії, а ще півтора століття тому ці землі населяли пірати та нечисленні резиденти. Гонконг часто називають дитиною війни між Великобританією та Китаєм і його метаморфози вражають. Гонконг є винятковим прикладом успішного схрещування світів Заходу та Сходу, капіталізму та комунізму. Не дивлячись на свою унікальність, історія Гонконгу майже не вивчалась вітчизняними вченими, тому навчальний посібник є першою спробою викладення історії Гонконгу. Гонконг сучасності є унікальним прикладом території зі спеціальним статусом та капіталістичним укладом у складі комуністичної держави. Він, також, наразі є економічним центром Азії, а ще півтора століття тому ці землі населяли пірати та нечисленні резиденти. Гонконг часто називають дитиною війни між Великобританією та Китаєм, і його метаморфози вражають. Гонконг є винятковим прикладом успішного схрещування світів Заходу та Сходу, капіталізму та комунізму. Та не дивлячись на свою унікальність, історія Гонконгу майже не вивчалась вітчизняними вченими, і навіть на Заході про історію Гонконгу вперше заговорили в 1958 році. Для нас тема Британського Гонконгу є актуальною, по-перше, через його бікультуризм та успішне співіснування цих, здавалося б, несумісних культур. Досвід створення особливих адміністративних районів у складі КНР є унікальним у світовій практиці. Перш за все, ця система важлива для аналізу як спосіб безкровного вирішення політичних, економічних та релігійних конфліктів у країнах, де ментальність населення полярно різниться. По-друге, нас цікавить проблема самоідентифікації населення Гонконгу. Ця проблема гостро повстала останні роки через порушення Китаєм домовленостей в межах програми «одна країна — дві системи», що, де-юре, повинна діяти у Гонконзі 50 років після переходу до складу КНР. Стан дослідження проблеми. Монографія радянського історика-китаїста Петра Михайловича Іванова «Гонконг. История и современность» — єдина праця з історії Гонконгу в історіографії колишніх країн СРСР. В ній П. М. Іванов дуже детально описав історію сучасної території САР Гонконгу (Сянган) починаючи з Опіумних війн та закінчуючи передачею Гонконгського суверенітету КНР (Иванов, 1990). Більшість монографій, використаних у нашій роботі, були працями західних авторів. Одним з таких є Найджел Камерон (Nigel Cameron) і його робота «An illustrated history of Hong Kong» («Ілюстрована історія Гонконгу»). Найджел Камерон був англійським мистецтвознавцем і останні роки свого життя провів у Гонконзі. Його праця «An illustrated history of Hong Kong» допомогла нам не лише побачити історичну картину з точки зору британського автора; її цінність полягає в колосальному використанні картин та світлин того часу. Монографія детально передає настрій історії Гонконгу з 1841 по 1990-ті роки (Cameron, 1991). Крістофер Стейнхард (Christoph Steinhardt), Лінда Чілан Лі (Linda Chelan Li) та Іхонг Цзян (Yihong Jiang) у своїй статті «The Identity Shift in Hong Kong since 1997: Measurement and Explanation» («Самоідентифікація в Гонконзі з 1997 року: розрахунки та пояснення») розглядають проблеми розуміння, вимірювання та пояснення політичної ідентичності в Гонконгу після 1997 року (Steinhardt, 2017). Проблема національної ідентичності жителів Гонконгу гостро стоїть останні роки, хоча її вивчення не є популярним серед істориків та соціологів. Стаття демонструє зміни в національній та місцевій ідентифікації, що мають тенденцію до зниження з 2008 року і обумовлені втручанням материкового Китаю до внутрішніх справ САР Гонконгу. Джерельна база. В нашій роботі були використані переклади оригінальних договорів того часу між Китаєм та Великою Британією. Серед договорів, використаних у роботі, є: англійський переклад Тяньцзінських договорів 1858 року (Treaty, 1858), російський переклад англо-ки тайського Пекінського договору 1860 року (Пекинская, 1860), російський переклад англо-ки тайського договору про розширення Гонконгу від 9 червня 1998 року (Соглашение, 1898). До джерельної бази можна віднести офіційний сайт Гонконгського департаменту перепису населення та статистики (The Government of the Hong Kong), а також статті з газет зі світовим ім’ям АВС News (Solomon, 2019) та ВВС News (Thousands of Hong Kong, 2014; Thousands, Tsoi, 2020), що допомогли нам освітити події та побоювання з перших вуст їх свідків.