Психологический потенциал и барьеры инновационной активности субъекта научно-педагогической деятельности

Abstract

Стаття присвячена концептуалізації та операціоналізації поняття «психологічний потенціал» суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Розкрито бар’єри, які блокують реалізацію інноваційної активності професіонала. В роботі використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення даних сучасної наукової літератури з проблеми. Показано, що психологічний потенціал – це не тільки те, що дано людині від природи, а й те, що постійно індивідуально поновлюється. Відновлювана частина психологічного потенціалу залежить, головним чином, від активності самого суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Наголошується, що структура психологічного потенціалу об’єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб’єкта діяльності з реальністю. Стосовно інноваційної активності суб’єкта науково-педагогічної діяльності виділено наступні структурні компоненти психологічного потенціалу: самооцінка особистості, особистісна референтність, рівень конфліктності, досвід соціального спілкування, моральна нормативність. Визначальними при цьому є психологічні особливості, можливості та здібності суб’єкта науково-педагогічної діяльності, які обумовлюють успішність розробки і реалізації інновацій. Однак, ці глибинні інтенції можуть бути послаблені двома суперечливими тенденціями. З одного боку, відбувається прогресивний розвиток, а з іншого – регрес у вигляді негативних змін в когнітивній, мотиваційній та поведінковій сферах. Ці зміни можуть стати бар’єрами інноваційної активності. В якості таких у статті розглянуто консерватизм, ригідність, догматизм, конформізм, стереотипність мислення, фіксовану самооцінку, відсутність мотивації, фрустрацію, неофобію та мізенеїзм. Особистісні структури різного рівня, які забезпечують накопичення психологічного потенціалу, істотно впливають на те, які цілі ставить перед собою суб’єкт науково-педагогічної діяльності, а також яким чином він долає бар’єри. Статья посвящена концептуализации и операционализации понятия «психологический потенциал» субъекта деятельности, а также анализу барьеров, которые блокируют реализацию инновационной активности профессионала. Показано, что психологический потенциал – это не только то, что дано человеку от природы, но и то, что постоянно пополняется и индивидуально возобновляется. Возобновляемая часть психологического потенциала зависит главным образом от активности самого субъекта научно-педагогической деятельности. Подчѐркивается, что структура психологического потенциала объединяет те психические образования, которые способны организовывать и координировать разные формы взаимодействия субъекта с реальностью. В качестве барьеров, которые блокируют реализацию психологического потенциала субъекта деятельности, рассмотрены: консерватизм, ригидность, догматизм, конформизм, стереотипность мышления, фиксированная самооценка, отсутствие мотивации, фрустрация, неофобия и мизенеизм. The article is aimed at considering the concept of psychological potential of a subject of scientific and educational activities as well as the barriers that prevent a professional’s innovative activities. The following research methods were used: theoretical review, analysis, synthesis, comprehension and generalisation of scientific literature. Psychological potential is understood as not only something that is given to a man by nature, but that is constantly updated and renewed individually. The renewable part of the psychological potential mainly depends on the activity of the subject of scientific and educational activities. The structure of the psychological potential combines those mental formations, which are able to organise and coordinate various forms of interaction of the subject of activity with reality. Basing on the innovative activity of the subject in scientific and educational activities the following structural components of psychological potential have been distinguished: self-esteem, personal referentiality, the level of conflict, the experience of social interaction, moral normativity. Psychological characteristics, skills and abilities of the subject of scientific and educational activities are considered to be very important as they determine the success, development and implementation of innovation and creative thinking. However, these depth intentions can be weakened by two contradictory tendencies: on the one hand, it is progressive development, and on the other hand, regression as adverse changes in cognitive, motivation and behaviour fields. The following changes can be the barriers of innovation activities: conservatism, rigidity, dogmatism, conformism, stereotypical thinking, fixed self-esteem, lack of motivation, frustration, neophobia, and extreme conservatism. Personal structures of various levels which provide accumulation of the psychological potential have a significant impact on the goals set by a subject of scientific and educational activities and the way he/she overcomes barriers.