http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/9507 Tue, 21 Apr 2026 19:35:13 GMT 2026-04-21T19:35:13Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10552 Title: Стимуляція пізнавальних процесів психіки засобами онлайн-ігор Authors: Ковальова, Олена Abstract: The article presents the results of testing of the developed online-training of cognitive functions of the brain, which was implemented on a separately created game platform using a set of specially developed games. The proposed results reveal the theoretical justification of the cognitive functions, which are selected for training: memory, thinking, attention, imagination, perception. The characteristics of each cognitive function to be stimulated in the conditions of online games are highlighted. We described the algorithm for games evaluating according to certain cognitive functions and their characteristics. An analysis of the effectiveness of evaluation is given. The results of completing by players of game sessions balanced on the chosen cognitive functions are described. A comparison of the effectiveness of stimulation of different cognitive functions depending on the motivation and choice of players is presented. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of online games in activation and stimulation of the cognitive functions of the human psyche. The research methods were based on our own developed algorithm for training success estimation, analysis of the results of online games, methods of mathematical statistics. The results of the study are presented on the basis of approbation of the developed training, conducted during two years. The analysis of the implementation of the training revealed the dependence of the effectiveness of stimulation of cognitive functions on the motivation and choice of the player. It is shown that when training on a balanced set of games, where all cognitive functions are present in equal shares, the effectiveness of training is not uniform and not balanced. It is investigated that the effectiveness of training depends on the quality of the game's effect on cognitive function. In order to take into account this quality of influence, all games were divided into two classes: actively shaping and passively stimulating. The distribution of games by classes was experimentally confirmed. A generalized analysis of the game sessions of all players for six months revealed cognitive functions which for the most players were better developed and more stimulated. У статті подано результати апробації розробленого онлайн-тренінгу стимуляції пізнавальних процесів, який апробовувався на окремо створеній платформі за допомогою комплексу спеціально створених ігор. У запропонованих результатах розкривається теоретичне обґрунтування відібраних для тренінгу пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, увага, уява, сприйняття. Описано певні характеристики вказаних пізнавальних процесів, що підлягають стимуляції в умовах онлайн-ігрової діяльності. Створений алгоритм оцінки стимуляції ігор на визначені пізнавальні процеси. Розкриті результати проходження гравцями ігрових сесій з урахуванням можливостей стимуляції пізнавальних процесів. Подано порівняння ефективності стимуляції різних пізнавальних процесів в залежності від уподобань (потреб) вибору гравцями тих чи інших ігор. Метою дослідження виступала оцінка ефективності створених онлайн-ігор в стимуляції різних пізнавальних процесів людини. До методів дослідження входив як запропонований комплекс онлайн-ігор, так й оцінка стимуляції нами різних пізнавальних проявів при їх використанні, а також відповідні математично-статистичні процедури. Результати дослідження представлені на основі апробації запропонованого комплексу онлайн-ігор та їх стимуляції пізнавальних процесів на протязі двох років. Отримані результати дозволили виявити певну залежність ефективності стимуляції пізнавальних процесів від уподобань (потреб) вибору гравцями тих чи інших ігор. Показано, що при тренуванні за збалансованим набором ігор, де в рівних долях присутня стимуляція різних пізнавальних процесів, характеризується не рівномірною та не збалансованою. Встановлено, що ефективність стимуляції залежить від якості впливу ігри на пізнавальні процеси. Останнє дало можливість поділити всі ігри на два класи, тобто на активно та пасивно стимулюючі. Узагальнений аналіз ігрових сесій всіх гравців дозволив отримати попередні дані про те, що найбільшим стимуляціям підлягали такі пізнавальні процеси як сприйняття та увага, певною мірою пам’ять, уява та мислення. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10552 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10550 Title: Саморегуляція особистості як психолого-педагогічна проблема Authors: Денис, Олена Abstract: The article reveals the essence of the concept of «self-regulation» and «self-regulation of personality». The current state of the problem self-regulation of personality is considered in the following positions: functions or properties of self-organized systems; complex multilevel systemic education; development of conscious self-regulation in activity and also this concept was studied in the aspect - "personality-activity". The current state of the problem of self-regulation of personality has been considered on the basis of existing scientific approaches such as subject-activity approach through understanding of conscious self-regulation of activity as a system-organized process of internal mental activity of man for initiation, construction, support and management of various types and forms of arbitrary activity that directly implements the achievement of goals that are accepted by man; structural-functional approach through self-regulation of arbitrary activity, which is characterized as the ability of the subject and as a process. Scientific concepts are of considerable interest for our study that have developed within the framework of: systemactivity concept of self-regulation of the state, in which self-regulation is characterized as an activity and as a state; the concept of individual style of self-regulation of arbitrary human activity; concepts that develop a view of selfregulation as a hierarchically organized system, which involves processes of different levels of individuality. A theoretical analysis of the problem of formation of the concept of «self-regulation of personality» in the scientific literature of various fields of knowledge has been done. A retrospective of scientific research on personality selfregulation is revealed: from understanding it as the most important explanatory principle in the system approach based on theories of functional systems as abilities and properties of the individual organism, to studying this category as a process and independent activity in functional state regulation. The basic conceptual positions, directions of researches and formation of the basic scientific concepts are considered. The basic conceptual positions and directions of researches in which the basic concepts from a researched problem are formulated are considered. Mechanisms of personality self-regulation such as self-esteem, level of one's own aspirations, self-control, reflection, self-stimulation are revealed. У статті розкрито сутність поняття «саморегуляція» та «саморегуляція особистості». Наявний стан проблеми саморегуляції особистості розглянуто в наступних позиціях: функцій або властивостей самоорганізованих систем; складної багаторівневої системної освіти; розвитку усвідомленої саморегуляції в діяльності, а також це поняття вивчалось в аспекті - «особистість-діяльність». Розглянуто наявний стан проблеми саморегуляції особистості на основі існуючих наукових підходів таких, як: суб’єктно-діяльнісного підходу через розуміння усвідомленої саморегуляції діяльності як системно-організованого процесу внутрішньої психічної активності людини за ініціації, побудові, підтримці і управлінню різними видами і формами довільної активності, що безпосередньо реалізовує досягнення цілей, які приймаються людиною; структурнофункціонального підходу через саморегуляцію довільної активності, яка характеризується як здатність суб’єкта і як процес. Значний інтерес для нашого дослідження представляють наукові концепції, що розвива- Psychology - Education Science and Education, 2020, Issue 4 54 лися у рамках: 1) системно-діяльнісної концепції саморегуляції стану, в якій саморегуляція характеризується і як діяльність, і як стан; 2) концепції індивідуального стилю саморегуляції довільної активності людини; 3) концепцій, що розвивають погляд на саморегуляцію як на ієрархічно організовану систему, в якій задіяні процеси різних рівнів індивідуальності. Проведений теоретичний аналіз проблеми становлення поняття «саморегуляція особистості» в науковій літературі різних галузей знань. Розкрито ретроспективу наукових досліджень щодо саморегуляції особистості: від розуміння її як найважливішого пояснювального принципу в системному підході, що ґрунтується на теоріях функціональних систем як здатностях й властивостях організму індивіда, до вивчення цієї категорії як процесу й самостійної діяльності в регуляції функціонального стану. Розглянуті основні концептуальні положення та напрями досліджень, в яких сформульовано основні поняття з досліджуваної проблеми. Розкрито механізми саморегуляції особистості такі, як самооцінка, рівень власних домагань, самоконтроль, рефлексія, самостимуляція. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10550 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10549 Title: Використання методології DIKW до освітніх пропозицій в рамках впровадження інноваційного навчання Authors: Круглий, Дмитро Abstract: У статті проводиться аналіз можливостей використання DIKW-моделі щодо освітніх пропозицій. Проведений аналіз повертає нас до осмислення понять «дані», «інформація», «знання» та мудрість, де ціллю викладання стає отримання знань, а сам процес навчання приводить до мудрості. Розглядаються визначення цих основних понять, що дозволить запобігти їх невірному трактуванню та підміні. Дасть можливість розробити модель навчання, що в подальшому дозволить сформувати затребуваного спеціаліста. Розглядається структура цієї моделі, виявляються зв’язки між її компонентами, що мають першочергове значення для розробки ефективної навчальної пропозиції в рамках інноваційної освіти та збільшення самостійної роботи здобувача вищої освіти, де роль викладача змінюється, а першочерговим завданням стає підготовка до реального життя, формування необхідних компетенцій, виховання студента як фахівця та особистості. Щоб перейти до поняття «навчання» необхідно визначити дефініції «інформації» та «знання». Аби зрозуміти, в якому випадку викладення інформації з предмету призведе до формування знань, а в якому – залишиться інформацією. Під впровадженням методології DIKW в освітнє середовище, розуміють необхідність формування в майбутнього спеціаліста «знань» та можливостей, що відносять до категорії «мудрість». «Знання» не може бути заміщене інформаційним потоком чи потоком даних. Це процес багатократної обробки інформації, даних, суміжних знань, а копірайт вивченого не є показником ефективності. Показником ефективності була визначена здатність до прийняття рішення, найбільш доцільного в тій чи іншій ситуації. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10549 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10548 Title: Що ліпше: фізична культура чи спорт? Authors: Чустрак, Анатолій Петрович; Chustrak, Anatoly Petrovych; Kizirіan, Artemiy; Kizirіan, Edvard; Кізірян, Артемій; Кізірян, Едвард Abstract: За даними Федерального центру лікувальної фізкультури та спортивної медицини Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку РФ, тільки 12% людей після заняття спортом високих досягнень залишаються відносно здоровими. У літературі давно ведеться полеміка, що краще фізкультура чи спорт. Фізична культура є частиною загальної культури людини. А спорт – це лише один з багатьох засобів, що входять у цю більш загальну категорію «фізична культура». Сьогодні, на жаль, культура заважає жити не тільки спортсменам, але і політикам, і бізнесменам, і держчиновникам. У статті звертається увага на негативні сторони спорту, які стали більше виділяться останнім часом: травми, хвороби і навіть смертельні випадки висококваліфікованих спортсменів. У статті наводяться факти, висловлювання відомих вчених, травматологів, лікарів, тренерів про причини негативного впливу спорту та рекомендації, як цього уникнути. і попереджають: заняття спортом, як і куріння, небезпечно для здоров'я. Подані рекомендації вчених та лікарів для починаючих спортсменів. Необхідні хоча б консультації лікаря та яким видом спорту краще займатися. Які при цьому повинні бути: спортивна одежа, взуття та головне, які навантаження використовувати на початку. Забороняється займатися спортом з діагнозом ракових та імуннодефіцитних хвороб, через простудні та інші запалення і навіть через плохе самопочуття. Потрібно слухати свій організм, закінчувати тренування при перших сигналах втоми та ніколи не перевантажуватись, на що рідко звертають увагу тренери. За статистикою травм серед бігунів: найчастіше травмуються коліна, потім гомілкостопи, тазостегнові суглоби, поперек, м’язи і сухожилля, стегна та ікри, верхня частина спини і шия. Американська комісія з безпеки зареєструвала за один рік 554 тисячі травм велосипедистів. Показані рекомендації академіка М. Амосова: комплекс із 10 вправ, повторюючи кожну вправу 100 разів. А тібетські лами рекомендують всього 5 вправ та повторення від 3 до 21 разу кожну. Все можна використовувати на благо, чи на шкоду. Все є їжа, і все є отрута, головне – міра. Вибирати Вам – високі спортивні досягнення та рекорди або висока працездатність і здорове довголіття. According to the Federal center of kinesitherapy and sports medicine of the Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation, only 12% of people who are involved in sports become apparently healthy. There has long been a polemic in literature, which is better physical education or sports? Physical culture is a part of General human culture. And the sport is just one of many means of physical exercise within this more General category of «physical culture». Today, unfortunately, culture prevents to live not only for athletes, but also politicians, businessmen and government officials. The article draws attentions to the negative aspects of sports that have become more prominent in recent years: injury, illness and even deaths of elite athletes. The article provides facts, statements of famous scientists, traumatologists, doctors and trainers about the reasons for the negative impact of sports and recommendations how to avoid it and warn that exercise: sports like smoking are dangerous to health. Recommendations for beginner athletes are given. The doctor's consultation and recommendations what kind of sport is best to do need to be at least in this problem. What should be: sportswear, shoes and most importantly what loads to use in the beginning. It is forbidden to go in for sports with a diagnosis of cancer and immunodeficiency diseases, colds and other inflammations and even if you feel ill. You need to listen to your body, finish training at the first signs of fatigue and avoid strenuous physical activity, which is rarely noticed by coaches. According to the statistics of injuries among runners: the most common injuries are knees, then ankles, hips, lower back, muscles and tendons, thighs and calves, upper back and neck. The US Safety Commission has registered 554,000 injuries to cyclists in one year. The recommendations of Academician M. Amosov are shown: a set of 10 exercises, repeating each exercise 100 times. Tibetan lamas recommend only 5 exercises and repetitions from 3 to 21 times each of the exercise. Everything can be used for good or harm. Everything is food, and everything is poison, the main thing is moderation. You can choose high sports achievements and records or high efficiency and healthy longevity. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10548 2020-01-01T00:00:00Z