http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25093 Tue, 21 Apr 2026 19:42:38 GMT 2026-04-21T19:42:38Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25100 Title: Синергія резильєнтності та оптимізму як чинник психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності Authors: Чиханцова, Олена Анатоліївна; Chyhantsova, Оlena Anatoliivna Abstract: У статті теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено синергетичну взаємодію резильєнтності й оптимізму як цілісного психологічного ресурсу особистості. В умовах сучасних соціально-економічних трансформацій та глобальних криз традиційні механізми адаптації втрачають ефективність, що актуалізує пошук внутрішніх опор для збереження ментального здоров’я. Запропоновано концептуальну модель, де резильєнтність і оптимізм формують емерджентне новоутворення, яке запобігає трансформації стійкості в пасивне виживання. Емпіричне дослідження проводилось у 2023 році за участю 422 досліджуваних (середній вік 39,9 років) – мешканців зон бойових дій, стабільних регіонів України та мігрантів. Емпіричні дані отримано комбінованим шляхом: онлайн та офлайн. У дослідженні було використано такі методики: опитувальники резильєнтності Ніколсона МакБрайда та «Вивчення якості життя особистості», шкали оптимізму-активності та психологічного благополуччя К. Ріфф. Результати кореляційного аналізу виявили значущі зв’язки між резильєнтністю та оптимізмом, а також активністю. Доведено, що резильєнтність виступає базовим конструктом, який детермінує психологічне благополуччя, особливо через параметри екологічної майстерності та наявності мети в житті. Встановлено, що синергетичний ефект досліджуваних ресурсів забезпечує механізм випереджальної адаптації. Виявлено позитивну кореляцію між рівнем резильєнтності та якістю життя, що підкреслює практичну значущість інтеграції цих ресурсів для профілактики емоційного вигорання та стимулювання посттравматичного зростання. За допомогою регресійного аналізу доведено, що синергія резильєнтності та оптимізму формує цілісний ресурсний комплекс, який детермінує 31,8% дисперсії психологічного благополуччя. Встановлено, що взаємодія цих чинників виступає фундаментальною основою збереження ментального здоров’я особистості в екстремальних умовах, вони функціонують не як автономні феномени, а як взаємопідсилювальні компоненти єдиної адаптаційної системи. Зроблено висновок, що саме взаємопідсилення психологічної стійкості та позитивних когнітивних установок є фундаментальною основою життєздатності людини в умовах хронічної невизначеності. The article provides a theoretical substantiation and empirical investigation into the synergistic interaction between resilience and optimism as a holistic psychological resource. In the context of contemporary socio-economic transformations and global crises, traditional adaptation mechanisms often lose efficacy, necessitating the search for internal supports to maintain mental health. The author proposes a conceptual model wherein resilience and optimism form an emergent property that prevents the transformation of endurance into passive survival. The empirical study was conducted in 2023 with 422 participants (mean age 39.9 years), including residents of active combat zones, stable regions of Ukraine, and migrants. Data were collected using a mixed-methods approach (online and offline). The research utilized the following instruments: the Nicholson McBride Resilience Questionnaire (NMRQ), the Quality of Life Questionnaire, the Optimism-Activity Scale (AOS), and The Ryff Scales of Psychological Well-Being. Correlation analysis results revealed significant links between resilience, optimism, and activity. It was demonstrated that resilience serves as a foundational construct determining psychological well-being, particularly through the parameters of environmental mastery and purpose in life. The study established that the synergistic effect of these resources facilitates a mechanism of proactive adaptation. A positive correlation was found between resilience and quality of life, underscoring the practical significance of integrating these resources for preventing burnout and stimulating post-traumatic growth. Regression analysis proved that the synergy of resilience and optimism forms a cohesive resource complex, accounting for 31.8% of the variance in psychological well-being. The interaction of these factors serves as the fundamental basis for maintaining mental health under extreme conditions, functioning not as autonomous phenomena but as mutually reinforcing components of a unified adaptive system. The study concludes that the mutual reinforcement of resilience and positive cognitive mindsets constitutes the bedrock of human viability in conditions of chronic uncertainty. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25100 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25099 Title: Прояв кризових станів у осіб юнацького віку Authors: Чебикін, Олексій Якович; Chebykin, Oleksij Yakovych; Атаханов, Бахтіяр Abstract: У статті на основі теоретичних та емпіричних досліджень узагальнено різні міжгалузеві підходи з огляду на мету дослідження до розуміння психологічного змісту кризового стану. Виділено основні тенденції сучасних досліджень, що розкривають специфіку прояву різних кризових станів. Побудовано методику діагностики психологічних особливостей прояву кризового стану в сучасних умовах життєдіяльності молоді. На основі емпіричних досліджень показано, що у молоді фіксуються три рівні психологічного кризового стану – завищений, середній та оптимальний. За результатами факторного аналізу показано, що кожному рівню прояву кризового стану притаманні певні комплекси емоційноособистісних особливостей, серед яких виділяються провідні. Описано психологічні характеристики різних профілів емоційно-особистісних особливостей, окремі з яких можуть дублюватися у виділених рівнях кризового стану молоді. До них слід віднести емоційно зрілий, виразно кризовий та ситуативно регулювальний. Останні можуть виступити важливими для побудови оптимальної системи профілактики та корекції кризових станів у молоді. The article, based on theoretical and empirical research, summarizes various interdisciplinary approaches to understanding the psychological content of a crisis state, taking into account the purpose of the study. The main trends of modern research that reveal the specifics of the manifestation of various crisis states are highlighted. A methodology for diagnosing the psychological features of the manifestation of a crisis state in modern conditions of youth life is built. Based on empirical research, it is shown that three levels of psychological crisis state are recorded in youth (excessive, average and optimal). According to the results of factor analysis, it is shown that each level of manifestation of a crisis state is characterized by certain complexes of emotional and personal characteristics, among which the leading ones stand out. The psychological characteristics of different profiles of emotional and personal characteristics are described, some of which may be duplicated in the selected levels of the crisis state of youth (such as emotionally mature, expressively crisis and situationally regulating). The latter may be important for building an optimal system for preventing and correcting crisis states in youth. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25099 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25098 Title: Соціальний інтелект як детермінанта міжособистісної взаємодії майбутніх програмістів Authors: Огнева, Альона Abstract: У статті досліджено соціальний інтелект як психологічну детермінанту міжособистісної взаємодії майбутніх програмістів. Актуальність проблеми зумовлена трансформацією професійної діяльності в ІТ-сфері, де ефективність фахівця визначається не лише технічними компетентностями, а й здатністю до конструктивної командної взаємодії, соціальної адаптації та регуляції міжособистісних відносин. Метою дослідження є емпіричне визначення ролі соціального інтелекту у формуванні конструктивних типів міжособистісної поведінки студентів ІТ-спеціальностей. У дослідженні взяли участь 105 студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» віком 18–22 років. Для вивчення соціального інтелекту використано тест Дж. Гілфорда – М. О’Саллівена, для діагностики типів міжособистісної поведінки – методику Т. Лірі. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, коефіцієнта кореляції Пірсона та t-критерію Стьюдента. Результати засвідчили наявність статистично значущих додатних кореляцій між компонентами соціального інтелекту та конструктивними типами міжособистісної поведінки (дружелюбність, альтруїзм, кооперативність, конструктивне домінування) при p ≤ 0,05; p ≤ 0,01. Водночас виявлено від’ємні зв’язки між показниками соціального інтелекту та деструктивними стратегіями взаємодії (агресивність, егоцентризм, підозрілість). Студенти з високим рівнем соціального інтелекту характеризуються більшою соціальною відкритістю, адаптивністю та здатністю до ефективної кооперації. Отримані результати підтверджують системоутворювальну роль соціального інтелекту у структурі соціальнопсихологічного функціонування майбутніх програмістів та обґрунтовують доцільність розробки програм його розвитку у процесі професійної підготовки. The article examines social intelligence as a psychological determinant of interpersonal interaction of future programmers. The relevance of the study is determined by the transformation of professional activity in the IT sphere, where specialist effectiveness is determined not only by technical competencies but also by the ability for constructive teamwork, social adaptation, and regulation of interpersonal relations. The aim of the study is to empirically determine the role of social intelligence in the formation of constructive types of interpersonal behavior among IT students. The study involved 105 students majoring in Computer Science aged 18–22. The Guilford–O’Sullivan Social Intelligence Test was used to assess cognitive components of social intelligence, and the Leary Interpersonal Diagnosis of Personality was applied to determine dominant types of interpersonal behavior. Statistical analysis included descriptive statistics, Pearson correlation coefficient, and Student’s t-test. The results revealed statistically significant positive correlations between components of social intelligence and constructive types of interpersonal behavior (friendliness, altruism, cooperativeness, constructive dominance) at p ≤ 0.05 and p ≤ 0.01. Negative correlations were identified between social intelligence indicators and destructive interaction strategies (aggressiveness, egocentrism, suspiciousness). Students with high levels of social intelligence demonstrated greater social openness, adaptability, and cooperative orientation. The findings confirm the system-forming role of social intelligence in the socio-psychological functioning of future programmers and substantiate the necessity of developing programs aimed at enhancing social intelligence within professional training. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25098 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25097 Title: Символічні патерни сновидінь як індикатор колективних психологічних процесів в умовах війни Authors: Крутько, Сергій; Мілютіна, Катерина Abstract: У фокусі дослідження – аналіз глибинних механізмів адаптації психіки цивільних осіб, які перебувають в умовах війни, крізь призму сновидінь. Емпіричну базу дослідження склали 32 респонденти та 499 одиниць символічного матеріалу. Методологічний дизайн роботи базується на поєднанні психодіагностики (Айзенк, MISS-M-SF) та комплексного вивчення оніричних наративів через структурний аналіз (SDA) і систему «Вроджених мапувань» (Innate Mappings). Для обробки даних застосовано математичний апарат: кореляційний та регресійний аналізи. Емпірична частина засвідчила високу резильєнтність психіки. Встановлено, що попри хронічний стрес війни, сновидіння не зазнали дезінтеграції: вони продовжують виконувати функцію структурування травматичного досвіду. Висока резильєнтність підтверджується кількісно: середній індекс структурної інтеграції сновидінь (SDA) склав 4.51, що свідчить про збереження суб'єктності Еґо навіть у кошмарних сюжетах. Наукова новизна розкривається через опис специфічних феноменів, зокрема «парадоксу контролю»: прояви особистісної ригідності (зокрема, фіксація на незмінності власних недоліків) мають критичний зв’язок із переживанням безпорадності та дефіцитом агентності Еґо уві сні (rs = .794). Також ідентифіковано компенсаторний механізм регуляції афекту: надмірний свідомий контроль (ригідність) провокує «прорив» емоційної напруги через образи води (rs = .499). Зафіксовано тісний зв’язок між моральною травмою та тривожністю, а також зміщення екзистенційної тривоги з безпосередньо теми війни на невизначеність майбутнього. Окремо відзначено специфічну локалізацію ресурсу вітальності – він асоціюється переважно з образами води та природи. Поєднання якісного та регресійного аналізів виявило, що психіка кодує війну не як хаос, а як об'єкт когнітивного картографування. Це свідчить про те, що у досліджуваній групі війна у несвідомому кодується скоріше як складна задача на орієнтацію, ніж як чинник психотичної дезінтеграції. Встановлено еволюцію архетипу Дому: в умовах війни він трансформувався зі статичної локації безпеки у динамічний образ, що відображає активні внутрішні процеси адаптації, а не пасивний захист. Результати вказують на обмежену ефективність простої фізичної конфронтації у сюжетах сну. Натомість значно успішнішою визначена стратегія смислової інтеграції, а зі стійкістю тісно пов'язана наявність усвідомлених життєвих сенсів (rs = .523). The study focuses on analyzing the deep mechanisms of psychological adaptation of civilians in war conditions through the prism of dreams. The empirical base of the study consisted of 32 respondents and 499 symbolic units. The methodological design of the research is based on a combination of psychodiagnostics (Eysenck, MISS-M-SF) and a comprehensive examination of oneiric narratives using Structural Dream Analysis (SDA) and the Innate Mappings system. Statistical methods, specifically correlation and regression analyses, were applied for data processing. The empirical findings demonstrated high psychological resilience. It was established that despite the chronic stress of war, dreams have not undergone disintegration: they continue to perform the function of structuring traumatic experiences. High resilience is confirmed quantitatively: the mean index of structural dream integration (SDA) was 4.51, indicating the preservation of Ego agency even in nightmare scenarios. The scientific novelty is revealed through the description of specific phenomena, particularly the "paradox of control": manifestations of personal rigidity (specifically, fixation on the immutability of one's own flaws) have a critical relationship with the experience of helplessness and a deficit of Ego agency in dreams (rs = .794). A compensatory mechanism of affect regulation was also identified: excessive conscious control (rigidity) provokes a "breakthrough" of emotional tension through water imagery (rs = .499). A close relationship was recorded between moral injury and anxiety, as well as a shift of existential anxiety from the immediate topic of war to the uncertainty of the future. Separately, a specific localization of the vitality resource was noted – it is primarily associated with images of water and nature. A combination of qualitative and regression analyses revealed that the psyche encodes war not as chaos, but as an object of cognitive mapping. This suggests that within the studied group, war is encoded in the unconscious as a complex orientation task rather than as a factor of psychotic disintegration. The evolution of the Home archetype was established: under war conditions, it transformed from a static location of safety into a dynamic image reflecting active internal adaptation processes rather than passive protection. The results indicate the limited effectiveness of simple physical confrontation in dream plots. Instead, the strategy of semantic integration was determined to be significantly more successful, while resilience is significantly associated with the presence of conscious life meanings. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25097 2026-01-01T00:00:00Z