http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25093 Tue, 12 May 2026 02:56:42 GMT 2026-05-12T02:56:42Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25120 Title: Соціальна реклама як інструмент захисту прав дитини Authors: Романова, Інна; Єсіна, Наталія; Мака, Людмила Abstract: У статті здійснено комплексний аналіз соціальної реклами як інструменту соціального захисту прав дітей. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі соціальної реклами у формуванні суспільної свідомості та необхідністю дотримання етичних і правових стандартів у комунікації, спрямованій на захист прав дитини, особливо в умовах сучасних соціальних трансформацій та воєнних викликів. Метою статті є теоретичне обґрунтування та аналіз особливостей соціальної реклами щодо захисту прав дітей в Україні та європейських країнах, а також виявлення основних проблемних аспектів її застосування. У дослідженні розкрито поняття соціальної реклами. Проаналізовано історичні етапи становлення соціальної реклами із захисту прав дітей у світовій практиці та в Україні. Визначено, що соціальна реклама із захисту прав дітей пройшла довгий шлях. Її розвиток тісно пов’язаний зі становленням системи законодавства із захисту прав дітей. В Україні соціальна реклама щодо захисту прав дітей формувалася під впливом соціально-політичних трансформацій і набула особливої актуальності після 2022 року в умовах повномасштабної війни. Вона еволюціонувала до гуманістичного й правозахисного інструменту соціальної роботи, що спрямований на підтримку й позитивні соціальні зміни. Визначено, що соціальна реклама щодо захисту прав дітей має низку характерних особливостей, пов’язаних із віковою та психологічною вразливістю дитячої аудиторії, що зумовлює необхідність дотримання принципів поваги до гідності дитини, недопущення її стигматизації, травматизації та порушення права на приватність. На основі порівняльного аналізу соціальних відеороликів щодо захисту прав дітей в Україні та країнах Європи виявлено спільні тематичні напрями та відмінності. З’ясована наявність як спільних тематичних напрямів (безпека дітей, протидія насильству, підтримка сімей), так і суттєвих відмінностей, зумовлених воєнним контекстом. У статті також виявлено низку проблемних аспектів сучасної соціальної реклами щодо захисту прав дітей, зокрема ризики маніпулятивного використання емоцій, недостатнього врахування психологічних наслідків для дитячої аудиторії, а також нечіткого розмежування соціальної реклами й політичної комунікації. Зроблено висновок про необхідність удосконалення соціальної реклами як інструменту соціальної роботи шляхом дотримання етичних норм, міждисциплінарної співпраці та урахування європейського досвіду. The article provides a comprehensive analysis of social advertising as a tool for the social protection of children’s rights. The relevance of the study is determined by the growing role of social advertising in shaping public awareness and the need to comply with ethical and legal standards in communication aimed at protecting children’s rights, especially in the context of modern social transformations and war challenges. The purpose of the article is to provide a theoretical justification and analysis of the characteristics of social advertising for the protection of children’s rights, as well as to identify the main problematic aspects of its application. The historical stages of the development of social advertising for the protection of children’s rights are analysed. It is determined that social advertising for the protection of children’s rights has come a long way. Its development is closely linked to the establishment of a system of legislation for the protection of children’s rights. In Ukraine, social advertising for the protection of children’s rights was shaped by socio-political transformations and became particularly relevant after 2022 in the context of full-scale war. Based on a comparative analysis of social videos on the protection of children's rights in Ukraine and European countries, common thematic areas (child safety, combating violence, family support) and differences due to the war context have been identified. The article also identifies a number of problematic aspects of contemporary social advertising regarding the protection of children’s rights, in particular the risks of manipulative use of emotions, insufficient consideration of the psychological consequences for the child audience, and the blurred distinction between social advertising and political communication. It concludes that social advertising needs to be improved as a tool for social work by adhering to ethical standards, interdisciplinary cooperation, and taking into account European experience. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25120 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25119 Title: Розвиток польської педагогіки культури в контексті соціокультурних змін та європейської інтеграції (1989–2000 рр.) Authors: Шостачук, Тетяна Abstract: У статті представлено теоретичний аналіз періоду «концептуалізації й фундаменталізації» польської педагогіки культури (1989–2000 рр.). Дослідження спрямовано на виявлення механізмів реституції гуманістичної традиції в умовах демократичного перелому, деідеологізації освіти та пошуку нових аксіологічних орієнтирів у межах європейського освітнього простору. Для досягнення мети було використано комплекс взаємодоповнювальних методів: історико-педагогічний аналіз (для простеження еволюції концепцій польських авторів), компаративний метод (для зіставлення ідеологічно-закритої та теоретично-відкритої моделей педагогіки (за С. Волошиним)), герменевтичний метод (для інтерпретації наукових праць Я. Гайди та Б. Суходольського в контексті соціокультурного перелому) і системний підхід, який дозволив розглянути педагогіку культури як цілісну систему обов’язків і цінностей, що забезпечують духовну ідентичність людини. Вперше системно проаналізовано роль Люблінської школи Я. Гайди в подоланні кризи легітимізації педагогічної науки. Обґрунтовано статус педагогіки культури як «навігатора» в умовах «глобального села», що дозволяє гармонізувати технічний прогрес із духовним саморозвитком особистості. Встановлено, що злам 1989 року спричинив епістемологічний розрив, який вимагав відмови від соціалістичної доктрини на користь методологічного плюралізму. С. Волошин обґрунтував перехід до «відкритої» педагогіки, а Б. Суходольський визначив ситуацію як «втрату стабільної точки опори», що зумовило радикальну реконструкцію виховання. Доведено, що інтеграція Польщі до європейського простору актуалізувала звернення до «абсолютних цінностей» та «трагічного гуманізму» (І. Войнар) як засобів захисту людини від цивілізаційного обміління. Педагогіка культури на межі тисячоліть трансформувалася в самостійну галузь, яка через залучення до культурної спадщини забезпечує формування активного реципієнта, здатного до творчої реалізації в умовах постмодерної невизначеності. The purpose of the work is the theoretical analysis of the period of “conceptualization and fundamentalization” of Polish cultural pedagogy (1989–2000s). The study aims to identify the mechanisms for the restitution of the humanistic tradition in the conditions of the democratic transition, the de-ideologization of education, and the search for new axiological landmarks within the European educational space. To achieve this goal, a complex of complementary methods was utilized: historical-pedagogical analysis (to trace the evolution of the concepts of Polish authors), the comparative method (to contrast the ideologically “closed” and theoretically “open” models of pedagogy according to S. Wołoszyn), the hermeneutic method (to interpret the scientific works of J. Gajda and B. Suchodolski in the context of the socio-cultural breakthrough), and the systems approach, which allowed for the examination of cultural pedagogy as a holistic system of duties and values that ensure an individual’s spiritual identity. For the first time, the role of the Lublin school of J. Gajda in overcoming the crisis of legitimacy in pedagogical science has been systematically analyzed. The status of cultural pedagogy as a “navigator” in the conditions of the “global village” is justified, providing a framework to harmonize technical progress with the spiritual self-development of the individual. It has been established that the upheaval of 1989 caused an epistemological rupture, necessitating a departure from socialist doctrine in favor of methodological pluralism. S. Wołoszyn substantiated the transition to “open” pedagogy, while B. Suchodolski defined the situation as a “loss of a stable foothold”, which led to a radical reconstruction of upbringing. It is proven that Poland’s integration into the European space actualized the appeal to “absolute values” and “tragic humanism” (I. Wojnar) as means of protecting individuals from civilizational shallowing. At the turn of the millennium, cultural pedagogy transformed into an independent field that, through engagement with cultural heritage, ensures the formation of an active recipient capable of creative realization in conditions of postmodern uncertainty. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25119 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25118 Title: Методика використання корпусних інструментів у цифровій підготовці майбутніх філологів Authors: Швець, Богдан Abstract: У статті розглядаються результати дослідження методичного забезпечення цифрової підготовки майбутніх філологів засобами корпусної лінгвістики. Актуальність проблеми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у професійній підготовці студентів та недостатньо розробленою методичною базою використання корпусних інструментів у вищій освіті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення системи застосування корпусних інструментів для формування мовно-аналітичних, дослідницьких і цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти. Застосовано методи аналізу та систематизації наукових джерел, порівняльно-аналітичний метод, а також методи теоретичного моделювання, системного узагальнення та прогнозування. Дослідження передбачало вивчення функціональних можливостей конкордансерів, частотних і колокаційних модулів, а також інструментів аналізу граматичних, лексико-семантичних і стилістичних структур. Особлива увага приділялася оцінюванню потенціалу цифрових інструментів для розвитку навичок data-driven learning та критичного аналізу мовних явищ. Результати дослідження демонструють, що інтеграція корпусних інструментів у навчальний процес сприяє розвитку дослідницької автономії, критичного мислення, мовно-аналітичних і практичних цифрових компетентностей майбутніх філологів. Запропонована методика забезпечує системне поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю студентів, сприяє підвищенню якості підготовки до науково-дослідницької та професійної діяльності та відповідає сучасним освітнім стандартам і принципам DigCompEdu. Практична значимість дослідження полягає у формуванні методичного комплексу для ефективного використання корпусних ресурсів у вищій освіті та підвищенні компетентності викладачів у цифровому навчанні. The article examines the results of a study on the methodological support of digital training for future philologists through corpus linguistics tools. The relevance of the problem is determined by the growing role of digital technologies in students’ professional education and the insufficiently developed methodological framework for using corpus tools in higher education. The aim of the study is to theoretically substantiate and develop a system for applying corpus tools to foster linguistic-analytical, research, and digital competencies among higher education students. The study employed methods of analysis and systematization of scientific sources, comparative-analytical approaches, as well as theoretical modeling, systematic generalization, and forecasting. The research involved examining the functional capabilities of concordancers, frequency and collocation modules, and tools for analyzing grammatical, lexico-semantic, and stylistic structures. Special attention was given to evaluating the potential of digital tools to develop data-driven learning skills and critical analysis of linguistic phenomena. The results demonstrate that integrating corpus tools into the educational process promotes research autonomy, critical thinking, linguistic-analytical skills, and practical digital competencies of future philologists. The proposed methodology ensures a systematic combination of theoretical knowledge with students’ practical activities, enhances the quality of preparation for research and professional work, and aligns with contemporary educational standards and the principles of DigCompEdu. The practical significance of the study lies in the development of a methodological framework for the effective use of corpus resources in higher education and in enhancing instructors’ competence in digital teaching. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25118 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25117 Title: The digital transformation of esp learning: challenges and perspectives Authors: Sytailo, Nataliia Abstract: This article examines current challenges and perspectives associated with the digital transformation of English for Specific Purposes (ESP) learning, with a particular focus on the shift from traditional printed dictionaries to modern digital platforms. The rapid development of innovative language-learning tools, such as Skell and YouGlish, has transformed the process of acquiring specialized vocabulary in fields such as engineering, medicine, business, law, and technology. While the digital era has made lexical access faster, more dynamic, and more context-sensitive, it has also introduced new difficulties related to digital literacy, information overload, and uneven access to technological resources. Given the insufficient systematization of methodological approaches to using modern digital tools in ESP instruction, this research aims to provide a comprehensive overview of the advantages and drawbacks of contemporary lexical resources. Special attention is devoted to the role of authentic examples, multimodal input, continuous updates, and the improvement of pronunciation skills. The article highlights the strategic importance of integrating digital platforms into ESP curricula and offers insights into how new technologies can enhance motivation, learner autonomy, and professional communication skills. The findings will be particularly useful for ESP teachers searching for effective ways to address the challenges arising from the ongoing digitalization of ESP learning. Статтю присвячено дослідженню викликів та перспектив, пов’язаних із цифровою трансформацією вивчення англійської мови професійного спрямування, зокрема переходом від друкованих словників до сучасних онлайн-платформ. Стрімкий розвиток цифрових інструментів, як-от Skell та YouGlish, суттєво змінив процес опанування спеціалізованої лексики в галузях інженерії, медицини, бізнесу, права та технологій. Незважаючи на численні переваги цифрової епохи, зокрема швидкість доступу до інформації та можливість практичного застосування лексичних одиниць у контексті, цифрові перетворення супроводжуються новими труднощами, серед яких інформаційне перенавантаження, нерівний доступ до технологій та недостатній рівень цифрової грамотності студентів. З огляду на недостатню розробленість методичних підходів до ефективного використання сучасних онлайн-ресурсів у процесі навчання англійської мови професійного спрямування, у статті здійснено комплексний огляд переваг та недоліків різних типів лексичних ресурсів. Особливу увагу приділено ролі аутентичних прикладів, мультимодального навчального контенту, регулярного оновлення даних і можливостей удосконалення вимови. Ця стаття націлена на викладачів англійської мови професійного спрямування,спрямування, цифрові інструменти, Skell, YouGlish, спеціалізована лексика, цифрове навчання, які прагнуть оптимізувати освітній процес в умовах цифрової трансформації. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25117 2026-01-01T00:00:00Z