http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22880 Sat, 04 Apr 2026 12:51:58 GMT 2026-04-04T12:51:58Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22897 Title: З історії розвитку харківської школи скульптури Authors: Никифоров, А. М.; Рідний, О. М. Abstract: Статтю присвячено історії становлення та розвитку Харківської школи скульптури, розглянуто її еволюцію крізь призму суспільно-політичних та мистецьких трансфор- мацій ХХ ст. Значну увагу приділено впливу європейських авангардних течій, зокрема кубізму, футуризму та конструктивізму, які заклали підґрунтя для формотворчих експериментів. Аналізується процес виникнення мистецької школи скульптури на базі Харківського художнього училища, її подальше формування під впливом монумен- тальної пропаганди 1920-х рр. та впровадження ідеологічно обумовлених методоло- гічних підходів у викладанні. The article is devoted to the history of the formation and development of the Kharkiv School of Sculpture, examines its evolution through the prism of socio-political and artistic transformations of the twentieth century. Considerable attention is paid to the influence of European avant-garde movements, in particular cubism, futurism and constructivism, which laid the groundwork for formative experiments. The article analyzes the process of the emergence of the art school of sculpture on the basis of the Kharkiv Art School, its further formation under the influence of monumental propaganda of the 1920s and the introduction of ideologically determined methodological approaches to teaching. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22897 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22896 Title: Драматургія діалогів між кларнетом і струнними в оркестровій творчості композиторів другої половини XVIII ст. Authors: Теремко, О. С. Abstract: У фокусі уваги – специфіка взаємодії кларнета й струнних в оркестровій музиці кінця XVIII століття. У статті описано аналіз різних типів діалогу: контрасні діалоги, питання-відповідь, паралельне звучання, імітаційні діалоги, гармонійно доповню- вальні. Розглянуто, як ці прийоми використовували для створення драматичного напруження, посилення емоційного впливу та збагачення оркестрової фактури. На прикладах концертів для кларнета Моцарта, Стаміца, симфоній Йозефа Гайдна, Антоніо Россетті та опер Антоніо Сальєрі досліджується роль кларнета як інстру- мента, здатного зливатися з оркестром і взаємодіяти зі струнними, утворюючи виразні та гармонійні звукові ефекти. Кларнет взаємодіє зі струнними не лише як акомпанувальний або сольний інструмент, а як рівноправний учасник оркестрової тканини, збагачуючи загальну текстуру та додаючи глибини музичному змісту. Показано, що тембровий контраст між кларнетом і струнними слугував ефектив- ним засобом передавання емоцій і психологічних станів, а гармонійно взаємодоповню- вальний діалог сприяв довершеності музичної драматургії. Стаття демонструє, як розширення оркестрового складу сприяло формуванню діалогічних форм між групами інструментів, і відкриває нові перспективи для дослідження еволюції кларнета в орке- стровій музиці. Автор підкреслює, що введення кларнета в оркестрову практику наприкінці XVIII століття стало важливим кроком у розвитку музичного мистецтва й заклало основи романтичної оркестрової мови. Особливий акцент зроблено на естетичних і стилістичних новаціях, що визначили значення кларнета в контексті класичної оркестрової традиції. Зокрема, аналіз ролі кларнета у взаємодії з іншими оркестровими групами дає змогу глибше зрозуміти еволюцію інструментальної музики XVIII століття. The article focuses on the specifics of interaction between clarinet and strings in orchestral music of the late 18th century. This article describes the analysis of different types of dialogues: contrasting dialogues, question-and-answer, parallel sounding, imitative dialogues, harmoniously complementary dialogues. It will be considered how these techniques were used to create dramatic tension, enhance emotional impact and enrich the orchestral texture. Using the examples of clarinet concertos by Mozart and Stamitz, symphonies by Joseph Haydn and Antonio Rossetti, and operas by Antonio Salieri, the role of the clarinet as an instrument capable of merging with the orchestra and interacting with the strings to create expressive and harmonious sound effects is explored. The clarinet interacts with the strings not only as an accompanying or solo instrument, but as an equal participant in the orchestral fabric, enriching the overall texture and adding depth to the musical content. It is shown that the timbre contrast between the clarinet and strings served as an effective means of conveying emotions and psychological states, and the harmoniously complementary dialog contributed to the perfection of musical drama. The article demonstrates how the expansion of the orchestral composition contributed to the formation of dialogic forms between groups of instruments and opens up new perspectives for the study of the evolution of the clarinet in orchestral music. The author emphasizes that the introduction of the clarinet into orchestral practice at the end of the 18th century was an important step in the development of musical art and laid the foundations of the romantic orchestral language. Particular emphasis is placed on the aesthetic and stylistic innovations that determined the significance of the clarinet in the context of the classical orchestral tradition. In particular, the analysis of the clarinet’s role in interaction with other orchestral groups allows for a deeper understanding of the evolution of instrumental music of the 18th century. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22896 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22895 Title: Творчо-професійна діяльність учасників житомирського тріо народних інструментів «Болеро» Authors: Рєзнік, О. С. Abstract: Презентована наукова розвідка здійснює всебічне висвітлення творчо-професійної діяльності одного з найяскравіших колективів Житомирщини, представників акаде- мічної домрової, балалаєчної і баянної фахової передвищої музичної освіти та філар- монійного виконавського мистецтва – тріо народних інструментів «Болеро». Під час актуалізованого діяльнісного дослідження встановлено, що тріо народних інстру- ментів «Болеро» вважається спадкоємним правонаступником ансамблю народних інструментів «Фантазія». Ураховуючи факт педагогічної діяльності учасників тріо «Болеро» в закладі фахової передвищої музичної освіти як першоджерела їх осно- вної роботи, перша частина дослідження відображає їх індивідуально-особистісні досягнення й перемоги у виконавському та педагогічному аспектах. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22895 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22894 Title: «24 п’єси для фортепіано» Миколи Сільванського: методико-виконавські засади, індивідуально-творче перетворення жанру Authors: Зубай, Ю. М. Abstract: Статтю присвячено вивченню особливостей музичних творів М. Сільванського, написаних для дітей і спрямованих на їхній естетичний та музичний розвиток. Мета статті – проаналізувати виконавські, жанрово-стильові, концепційні аспекти фор- тепіанного циклу «24 п’єси для фортепіано» М. Сільванського. Завдання дослідження стосуються вивчення спільних рис творів циклу «24 п’єси для фортепіано», опису їх образності та музичних характеристик, а також пояснення особливостей вико- ристання в освітньому процесі. Для досягнення наукової мети використано методи музично-текстуального, жанрового та герменевтичного аналізу. У статті дове- дено, що фортепіанний цикл «24 п’єси для фортепіано» М. Сільванського є одним зі знакових творів, написаних для дітей старшого віку. Проаналізовано класико-роман- тичні риси п’єс, що становлять їх стилістику. Також вивчено жанровий зміст, який репрезентує образний світ дитинства. Доведено, що цикл охоплює всі тональності, водночас у творах використано народні мотиви. З’ясовано, що важливою харак- теристикою циклу є його дитиноцентричність. Проаналізовано темп та техніку виконання п’єс М. Сільванського юними музикантами. The article is devoted to studying the peculiarities of musical works by M. Silvansky, which were written for children and aimed at their aesthetic and musical development. The article aims to analyse the performance, genre-stylistic, and conceptual aspects of the piano cycle ‘24 Pieces for Piano’ by M. Silvansky. The study’s objectives are to examine the common features of the works of the cycle ‘24 Pieces for Piano’, to describe their imagery and musical characteristics, and to explain the peculiarities of their use in the educational process. The methods of musictextual, genre and hermeneutical analysis were used to achieve the scientific goal. The article proves that the piano cycle ‘24 Pieces for Piano’ by M. Silvansky is one of the iconic works written for older children. The author analyses the classical-romantic features of the plays that constitute their style. The genre content representing the imaginative world of childhood is also studied. It is proved that the cycle covers all tonalities, while folk motifs are used in the works. It is found that an important characteristic of the cycle is its child-centredness. The tempo and technique of performing M. Silvansky’s plays by young musicians are analysed. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/22894 2025-01-01T00:00:00Z