<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20300</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 05 Apr 2026 01:37:26 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-05T01:37:26Z</dc:date>
    <item>
      <title>Психологічні особливості застосування реабілітаційної програми в роботі з депресивними розладами постраждалих у військовий час</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20673</link>
      <description>Title: Психологічні особливості застосування реабілітаційної програми в роботі з депресивними розладами постраждалих у військовий час
Authors: Ковальов, Б. В.; Садова, М. А.
Abstract: Проблема вивчення психологічних особливостей застосування реабілітаційної програми в роботі з депресивними розладами є дуже актуальною. А у військовий час ця актуальність ще й збільшується. У воєнний час різко підвищується небезпека появи депресії у людей, що опинилися на території воєнних дій. У воєнний час дуже багато стресових факторів: смерть близьких та сторонніх людей, ракетні обстріли та зруйновані житла, вимушена міграція – все це породжує тривогу, неясність майбутнього, втрату контролю над ситуацією та звичайно ж депресію. Депресія входить до п'яти найчастіших розладів, які зустрічаються у практиці первинної лікарської допомоги. Поширеність у популяції від 3% до 6%. Близько 1% депресій щорічно діагностується вперше. Ризик розвитку протягом життя становить у популяції близько 20%, у 5 - 12% чоловіків і 10 - 25% жінок на протязі життя розвинеться депресія, або хоча б один виразний депресивний епізод. Мета статті полягала в аналізі моделі розуміння симптомів та походження депресії. Об’єкт дослідження – депресивні розлади. Предмет дослідження – особливості депресивних розладів, їх симтоми та походження. Найбільш перспективними є спроби визначення та пояснення взаємодії генетичних факторів та факторів навколишнього середовища у виникненні афективних розладів.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20673</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Psychedelic-assisted therapy – the possible future of ptsd treatment</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20672</link>
      <description>Title: Psychedelic-assisted therapy – the possible future of ptsd treatment
Authors: Polaszczyk, B.
Abstract: Many researchers and activists who are skeptical of psychotropic drugs are coming around to the proposal of popularizing the role of psychedelic substances in treating mental disorders. Among the most common effects characteristic of psychedelic substances are multisensory hallucinations and the so-called ‘blurring of the senses’ (synaesthesia), giving the impression of being able to taste a color or smell a sound. Such effects evoke different emotions and experiences and can be subjectively considered positive, referred to as a ‘good trip’, and negative, known as a ‘bad trip’[2]. In addition, the ingestion of larger amounts of substances can cause unpleasant and dangerous physiological reactions, such as muscle spasms, convulsions, loss of consciousness, loss of motor coordination, and psychological issues like psychosis, panic, paranoia or dangerous and aggressive behavior towards oneself and others. The psychedelic effect itself can be divided into 5 levels. Each successive one is an intensification of the previous one and introduces additional elements into the experience. Багато дослідників і активістів, які скептично ставляться до психотропних препаратів, підходять до пропозиції популяризувати роль психоделічних речовин у лікуванні психічних розладів.&#xD;
Серед найпоширеніших ефектів, характерних для психоделічних речовин, — мультисенсорні галюцинації та так зване «затуманення почуттів» (синестезія), що створює враження, ніби можна відчути смак кольору чи запах звуку. Такі ефекти викликають різні емоції та досвід і можуть суб’єктивно вважатися позитивними, що називаються «доброю поїздкою», і негативними, відомими як «погана поїздка». Крім того, прийом великої кількості речовин може спричинити неприємні та небезпечні фізіологічні реакції, такі як м’язові спазми, конвульсії, втрата свідомості, втрата рухової координації та психологічні проблеми, такі як психоз, паніка, параноя або небезпечна та агресивна поведінка по відношенню до себе. Сам психоделічний ефект можна розділити на 5 рівнів. Кожен наступний є посиленням попереднього і вносить додаткові елементи в досвід.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20672</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>The impact of gut microbiota on mental health</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20671</link>
      <description>Title: The impact of gut microbiota on mental health
Authors: Sikora N.
Abstract: In modern psychology, increasing attention is being paid to the issue of mental health and mental disorders, which are becoming more prevalent and affecting more and more people around the world. Many people struggle with various forms of mental illness, ranging from anxiety and depression to bipolar disorder. These conditions can significantly impact an individual's daily functioning, limiting their ability to work, learn, and lead a satisfying personal and interpersonal life. As medical and psychological science advances, psychologists are gaining greater knowledge about the correlates of mental health and psychopathology. However, the causes and mechanisms of mental disorders remain an area of much mystery and ambiguity. Recently, there has been increasing research on the microbiota as a factor influencing mental state through the gutbrain axis. У сучасній психології все більше уваги приділяється питанням психічного здоров’я та психічних розладів, які стають все більш поширеними та вражають все більше людей у ​​всьому світі. Багато людей борються з різними формами психічних захворювань, починаючи від тривоги та депресії до біполярного розладу. Ці умови можуть суттєво впливати на повсякденне функціонування людини, обмежуючи її здатність працювати, навчатися та вести задовільне особисте та міжособистісне життя. З розвитком медичної та психологічної науки психологи отримують більше знань про кореляти психічного здоров’я та психопатології. Проте причини та механізми психічних розладів залишаються областю великої таємниці та неясності. Останнім часом зростає кількість досліджень мікробіоти як фактора, що впливає на психічний стан через кишково-мозкову вісь.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20671</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Індивідуально-типологічні особливості осіб, схільних до наркоманії та алкоголізму</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20669</link>
      <description>Title: Індивідуально-типологічні особливості осіб, схільних до наркоманії та алкоголізму
Authors: Корчмар, К.О.
Abstract: Розглянуто індивідуально-типологічні особливості осіб, схильних до наркоманії та алкоголізму, у контексті теперишньої ситуації в Україні, зокрема під впливом збройної агресії з боку Російської Федерації. Зростання кількості наркота алкозалежних у країні стає актуальною проблемою, яка потребує серйозної уваги та превенції. Статистичні дані, наведені вище, підтверджують зростання споживання алкоголю та наркотиків серед українського населення, що є суттєвим фактором для посилення заходів, націлених на боротьбу з цією проблемою. Дослідження і статистичні дані показують, що індивідуально-типологічні особливості, такі як невротизм, екстраверсія, сумлінність та імпульсивність можуть впливати на схильність до алкоголізму та наркоманії. Проте, важливо враховувати, що ці зв'язки можуть бути комплексними та залежать від різних факторів, включаючи типи вживаних речовин та соціокультурні чинники.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20669</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

