<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17268</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 12 Apr 2026 09:22:03 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-12T09:22:03Z</dc:date>
    <item>
      <title>Вокальна орфоепія як компонент вокально-виконавської майстерності майбутніх солістів</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24755</link>
      <description>Title: Вокальна орфоепія як компонент вокально-виконавської майстерності майбутніх солістів
Authors: Липко, О.
Abstract: Вокальна орфоепія є важливим компонентом вокально-виконавської майстерності майбутніх солістів і становить одну з головних проблем вокально-виконавського мистецтва. Значущість якісного володіння навичками вокальної орфоепії зумовлена специфікою вокального мистецтва, утворенням художнього&#xD;
сенсу їх феноменів єдністю поетичного і музичного мистецтва, тобто вербальним та інтонаційним складниками. Увагу питанням орфоепії приділили увагу такі українські науковці, як В. Антонюк, Н. Кьон, Лоу Яньхуа, П. Туринський та ін. У їхніх працях розглядаються питання як вимови українських творів, так і фор мування орфоепічних навичок для виконання творів на італійській, німецькій та ін. та&#xD;
аналізується своєрідність вимови і її вплив на вокальне інтонування, манеру і техніку виконання та методи оволодіння відповідними вокально-технічними навичками. Головна увага у зазначених дослідженнях приділялась вивченню взаємозв’язку мовної та музичної інтонації й обмежувалася інтонаційним рівнем фонетичної системи мови (К. Кінащук). Останнім часом набула розвитку наука&#xD;
фоносемантика, в межах якої мовленнєво-фонетична система розглядається як система фонем, що завдяки своєрідності звучання набуває певного сенсу. Автори цієї теорії наголошують, що вокальні звуки, фонеми можуть нести сенс власним звучанням, впливаючи своїм фонематичним складом, природою вимови окремих звуків на характер сприйняття самого слова. Отже, фоносемантика вивчає зв’язок певних звуків чи класів звуків з якимись значеннями, що суб’єктивно відображуються в процесі мовлення в свідомості того, хто говорить.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24755</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Імпровізація як компонент автентичної інтерпретації скрипкової музики барокової доби</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24753</link>
      <description>Title: Імпровізація як компонент автентичної інтерпретації скрипкової музики барокової доби
Authors: Грабовська, Ганна
Abstract: У статті розглянуто явище «імпровізації», що притаманне скрипковій музиці доби Бароко. З’ясовується зв'язок імпровізаційного уміння скрипаля з вимогами автентичної інтерпретації барокової музики.&#xD;
Розглядаються відомі музично-дидактичні трактати видатних майстрів скрипкового мистецтва. Визначаються найбільш загальні та обов’язкові елементи барокової імпровізації у скрипковій музиці, зокрема засоби орнаментації мелодії та варіювання фактури.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24753</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Проблема формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалуу світлі термінологічних пошуків</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24752</link>
      <description>Title: Проблема формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалуу світлі термінологічних пошуків
Authors: Жуй, Сунь
Abstract: В останні десятиліття питання формування поліхудожньої компетентно сті здобувачів-музикантів актуалізується в науковому просторі України, у тому разі – в дослідженнях аспірантів із Китаю. Тлумачення терміну «поліхудожнє» та пов’язаних з ним похідних понять в естетично-філософських та педагогічних джерелах найчастіше трактує його у вузькому та широкому сенсах та наголошує&#xD;
на двох його складниках – «полі» і «художнє». У вузькому значенні прикметник «художній» часто застосовується стосовно образотворчих мистецтв, а у широкому – як синонім до слова «мистецький», тобто приналежний до сфери мистецтва. Стверджується, що художніми явищами та процесами є ті, яким&#xD;
притаманно рецепція, творення, творення та функціонування витворів мистецтва.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24752</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Феномен саморозвитку в науковому просторі у річищі міждисциплінарності</title>
      <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24751</link>
      <description>Title: Феномен саморозвитку в науковому просторі у річищі міждисциплінарності
Authors: Лю Чжиго; Liu Zhiguo
Abstract: У межах філософських концепцій феномен саморозвитку трактується як перехід на більш високий рівень організації, який властивий як суспільству, так і окремій людині. В педагогіці до найближчого&#xD;
семантичного кола поняття саморозвитку включають категорії самовдосконалення, самоосвіти й самовиховання, які в річищі психологічних концепцій все більше персоніфікуються. Зауважимо, що розв’язанні проблем саморозвитку в педагогіці сьогодні домінує процесуально-організаційний підхід, що дозволяє об’єднати розуміння особистісних і професійних самозмін як внутрішньо і зовнішньо організованих процесів, зокрема пропонує педагогічну технологію саморозвитку.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24751</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

