http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15762 Sun, 05 Apr 2026 01:49:39 GMT 2026-04-05T01:49:39Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24690 Title: Архетип жіночого начала в міфологічних та релігійних культурних практиках Authors: Петінова, Оксана Борисівна; Petinova, Oksana Borysivna Abstract: Архетип жіночого начала є фундаментальною складовою культурної та духовної свідомості людства, що знаходить своє відображення в міфології, релігійних системах і сучасних культурних практиках. Він репрезентує універсальні уявлення про жіночу сутність, що поєднує в собі такі виміри, як творення і збереження життя, мудрість, інтуїцію, здатність до трансформації та взаємодії з космічними або соціальними силами тощо. Міфологічні системи різних народів відображають жіночий архетип у вигляді богинь-покровительок родючості, пологів, магії, мудрості чи природи. Актуальність дослідження архетипу жіночого начала обумовлена його багатовимірною роллю у формуванні культурних наративів, ціннісних орієнтацій, соціальних практик і відкриває шлях до інтеграції міфологічних знань у сучасну культурологію, філософію та соціальні науки, сприяючи осмисленню ролі жінки як носія життєвої, духовної і культурної сили у різні епохи та цивілізаційні контексти. Під архетипом жіночого ми розуміємо універсальну символічну модель жіночоїсутності, яка відображає психологічні, соціальні, культурні та космічні аспекти жіночої природи. Він включає різні прояви жіночого начала, такі як материнство, мудрість, творчість, сексуальність, інтуїція, сила або руйнівна здатність, і слугує структурою, за допомогою якої культура, міфологія та релігійні традиції осмислюють роль жінки у світі. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24690 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24689 Title: Жінка-науковиця в державах з комуністичним минулим: між формальною рівністю, символічним контролем і воєнною трансформацією. Authors: Tkachenko, Kateryna Ткаченко; Ткаченко, Катерина Валеріївна Abstract: Жінка-науковиця в державах з комуністичним і посткомуністичним минулим є складною соціокультурною фігурою, вписаною в історичні моделі модернізації, ідеологічні практики рівності та механізми символічного контролю. Комуністичний модернізаційний проєкт ХХ століття декларував емансипацію жінки як невід’ємну складову прогресу, масово залучаючи жінок до системи освіти, виробництва та науки. Однак ця рівність часто мала інструментальний характер: жінка ставала ресурсом державної модернізації, а не автономною суб’єкткою інтелектуального самовизначення. Формальна інклюзія жінок до академічного середовища не означала руйнування владних ієрархій. Сучасні дослідження демонструють, що навіть у країнах із усталеними механізмами гендерної політики зберігається вертикальна сегрегація: жінки становлять значну частину дослідницького корпусу, але рідше займають керівні позиції. Згідно зі звітом European Commission «She Figures 2024», жінки складають майже половину дослідників у Європі, однак їхня частка серед керівників дослідницьких інституцій є значно нижчою. Це підтверджує наявність феномену «скляної стелі», який функціонує навіть у системах із формальною рівністю. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24689 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24688 Title: Іntercultural communication and managerial sociocultural practices: foreign teachers in the PRC Section ХХІІ Authors: Петінова, Оксана Борисівна; Petinova, Oksana Borysivna; Tkachenko, Kateryna; Ткаченко, Катерина Валеріївна Abstract: Management approaches to hiring foreign teachers in higher education institutions in the PRC combine globalization trends and national educational traditions. The relevance of the study is determined by the role of foreign teachers as agents of intercultural exchange, which contributes to the development of an inclusive educational environment, intercultural competence, and the international image of Chinese education. The objective of the article is to explore the sociocultural and managerial aspects of the activities of foreign teachers in the PRC as a factor of cross-cultural interaction and educational integration. The methodological basis consists of systemic, activity-based, and cultural approaches, which allow us to consider the hiring of foreign teachers as a complex sociocultural and managerial process. The methods of theoretical analysis and generalization of literature, comparative analysis of personnel management practices, as well as sociocultural analysis of adaptation and intercultural communication processes were used. The empirical basis consists of personal observations and work experience in Chinese higher education institutions and cases of foreign teacher integration, supplemented by the results of the Ukrainian-Chinese project «Education in a Globalized Society». The results show that the management of foreign personnel recruitment includes the selection, adaptation, and support of teachers in a multicultural environment, promoting cultural integration and the development of sociocultural practices. Foreign teachers create an environment for intercultural dialogue and support universities as centers of sociocultural development. The recruitment of foreign teachers in PRC integrates legal, organizational, and cultural-communicative components, creating conditions for the development of an intercultural educational environment. Foreign teachers perform pedagogical, managerial, and sociocultural functions, promote adaptation to global approaches, shape a «glocal» educational environment, and support cultural integration and the overcoming of stereotypes. Sociocultural practices, experience, and cultural capital are important resources for enhancing critical thinking, ensuring the integration of global and local approaches, overcoming cultural barriers, and creating space for cultural synergy and international dialogue. The practical significance of the results lies in their application to improve the policy of internationalization of education, develop adaptation programs for foreign teachers, develop the sociocultural management of universities, and strengthen the role of education as a tool for cultural diplomacy and cross-cultural interaction. Управлінські підходи до найму іноземних викладачів у закладах вищої освіти КНР поєднують глобалізаційні тенденції та національні освітні традиції. Актуальність дослідження визначається роллю іноземних викладачів як агентів міжкультурного обміну, що сприяє розвитку інклюзивного освітнього середовища, міжкультурної компетентності та міжнародного іміджу китайської освіти. Мета статті – дослідити соціокультурні та управлінські аспекти діяльності іноземних викладачів у КНР як чинника міжкультурної взаємодії та освітньої інтеграції. Методологічну основу становлять системний, діяльнісний і культурологічний підходи, що дозволяють розглядати найм іноземних викладачів як комплексний соціокультурний і управлінський процес. Використано методи теоретичного аналізу й узагальнення літератури, компаративний аналіз практик кадрового менеджменту, а також соціокультурний аналіз процесів адаптації та міжкультурної комунікації. Емпіричну базу складають власні спостереження й досвід роботи у китайських ЗВО та кейси інтеграції іноземних викладачів, доповнені результатами україно-китайського проєкту «Освіта в глобалізованому суспільстві». Результати дослідження показують, що менеджмент найму іноземного персоналу включає підбір, адаптацію та підтримку викладачів у мультикультурному середовищі, сприяє культурній інтеграції та розвитку соціокультурних практик. Іноземні викладачі формують середовище міжкультурного діалогу та підтримують університети як центри соціокультурного розвитку. Найм іноземних викладачів у КНР інтегрує правові, організаційні та культурно-комунікативні складові, створюючи умови для розвитку міжкультурного освітнього середовища. Іноземні викладачі виконують педагогічну, управлінську та соціокультурну функції, сприяють адаптації до глобальних підходів, формують «glocal» освітнє середовище, підтримують культурну інтеграцію та подолання стереотипів. Соціокультурні практики, досвід та культурний капітал виступають важливим ресурсом для підвищення критичного мислення, забезпечують інтеграцію глобальних і локальних підходів, подолання культурних бар’єрів та створення простору культурної синергії і міжнародного діалогу. Практичне значення результатів полягає у застосуванні для удосконалення політики інтернаціоналізації освіти, розробки програм адаптації іноземних викладачів, розвитку соціокультурного менеджменту університетів та посилення ролі освіти як інструменту культурної дипломатії і міжкультурної взаємодії. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24688 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24687 Title: Методичні рекомендації до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Філософія» (для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 181 «Харчові технології», 242 «Туризм», 241 «Готельно-ресторанна справа», 073 «Менеджмент» факультету менеджменту, готельно-ресторанної справи та туризму) Authors: Петінова, Оксана Борисівна; Petinova, Oksana Borysivna Abstract: У методичних рекомендаціях викладено сучасний підхід до організації та проведення практичних занять, а також самостійної роботи здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Рекомендації охоплюють основні філософські теми, адаптовані до специфіки професійної діяльності здобувачів, та містять методичні інструменти для активізації навчального процесу. Особливу увагу приділено розробці завдань для самостійного опрацювання, розвитку критичного мислення, а також формуванню навичок аналізу філософських проблем у контексті професійної підготовки. Методичні рекомендації стануть у пригоді викладачам та студентам як практичний інструмент для оптимізації навчального процесу й забезпечення ефективного засвоєння дисципліни «Філософія». Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/24687 2025-01-01T00:00:00Z