http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/14136 Sun, 19 Apr 2026 00:02:38 GMT 2026-04-19T00:02:38Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20838 Title: Формування управлінської компетентності майбутніх директорів закладів дошкільної освіти Authors: Березовська, Людмила Іванівна; Berezovska, Liudmyla Ivanivna Abstract: У статті здійснено аналіз проблеми формування управлінської компетентності майбутніх директорів закладів дошкільної освіти. Проаналізовано зміст понять «компетентність», «управлінська компетентність директора закладу дошкільної освіти». Здійснено теоретичний аналіз досліджень науковців, які вивчали проблеми управлінської компетентності в теорії і практиці управління закладами освіти. Зазначено, що модернізація системи освіти потребує змін в управлінській діяльності, оскільки сучасний керівник закладу дошкільної освіти має бути добре обізнаним у галузі управління, компетентно здійснювати керівництво освітньо-виховним процесом у ЗДО, визначати перспективні вектори розвитку, які впливатимуть на результативність діяльності закладу дошкільної освіти, впроваджувати ефективні методи роботи з персоналом. Управлінську компетентність директора ЗДО визначено як інтегральну властивість, що включає комплекс професійних знань та вмінь, які засвідчують високий рівень фахової компетентності до управлінської діяльності, особистісно-значущі якості, що сприяють реалізації та виконанню функціональних обов’язків, висока мотивація, працездатність і наполегливість, саморозвиток та самовдосконалення у професії. Зауважено, що директор закладу дошкільної освіти насамперед управлінець, який здійснює організацію та керівництво закладом дошкільної освіти, і від його професійних умінь, лідерських якостей залежить її функціонування, розвиток престижу та іміджу. До професійних умінь, якими повинен оволодіти майбутній директор ЗДО у процесі навчання, відносимо здатність об’єктивно оцінювати свої знання (загальні, спеціальні), ефективно організовувати професійну діяльність, самостійно приймати рішення та відповідати за її результати, встановлювати позитивні суб’єкт-суб’єктні взаємини з працівниками, запроваджувати інновації в освітній процес, прагнути до самовдосконалення та саморозвитку. The article analyzes the problem related to the formation of managerial competence of future directors of preschool education. The content of the concepts "competence", "managerial competence of the director of the preschool institution" is analyzed. Theoretical analysis of research of scientists who studied the problems of managerial competence in the theory and practice of management of educational institutions. It is noted that the modernization of the education system requires changes in management, as the current head of preschool education must be well versed in the field of management, competently manage the educational process in a preschool education institution, identify promising vectors of development that will affect the effectiveness of preschool education, implement effective methods of working with staff. The managerial competence of the director of preschool education institutions is defined as an integral property that includes a set of professional knowledge and skills that demonstrate a high level of professional competence in management, personally significant qualities that contribute to the implementation and performance of functional responsibilities, high motivation, efficiency and perseverance, self-development and self-improvement in the profession. It is noted that the director of a preschool education institution is primarily a manager who organizes and manages a preschool education institution and its functioning; the development of prestige and image depend on his / her professional skills and leadership qualities. The professional skills that the future director of preschool education institutions must master in the learning process include the ability to objectively assess his / her own knowledge (general, special), to effectively organize professional activities, to make decisions independently and be responsible for their results, to establish positive and effective subject-subject relationships with employees, to introduce innovations in the educational process, to strive for self-improvement and self-development. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20838 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17830 Title: Методологічні підходи до формування системного уявлення щодо національної музичної культури в майбутніх учителів музичного мистецтва Authors: Ма Ши Abstract: У роботі визначено педагогічні підходи до формування системного уявлення майбутніх учителів музики щодо національної музичної культури в процесі їхнього навчання у закладах вищої педагогічної освіти. Отримують обґрунтування і розгорнуту характеристику системний, культурологічний, діяльнісний і герменевтичний підходи. Спираючись на концептуальні положення праць дослідників, а також на метод системного жанрового моделювання музичної культури як орієнтир прийнято уявлення про структуру НМК як системно-цілісне явище. Основою НМК є традиція народного мистецтва, фольклор великих і малих народів, що належать єдиній нації. Фольклор є складним явищем, який доцільно представляти і досліджувати як систему пісенних, танцювальних, інструментальних жанрів (міфологічних, ритуально-магічних, календарно-обрядових, епічних, ігрових та інших.). Описано, що застосована в дослідженні жанрова модель НМК дозволяє охопити всі основні характеристики та елементи культурної практики музичного мистецтва, як-от: діяльність музикантів-виконавців; функціонування театрів, концертних організацій, творчих спілок; роботу закладів освіти; виробництво та використання музичних інструментів, нот і книг; активність мас-медіа тощо. А отже, НМК можна розглядати не тільки у ракурсі її жанрового змісту. Однак за будь-якого підходу, з будь-якого погляду теоретичне відображення музичної культури буде багатоелементною, багатогранною і багаторівневою єдністю. Характеризується комплекс педагогічних принципів, методів і форм навчання, які конкретизують реалізацію окреслених принципів в освітньому процесі. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17830 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17827 Title: Методологічні засади формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано в процесі ансамблевого музикування Authors: Хе Їн Abstract: У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх викладачів фортепіано до навчання ансамблевого музикування учнів мистецький шкіл та інших здобувачів мистецької освіти. Закцентовано на популярності серед дітей та молоді ансамблевого музикування, що зумовлює спеціальну методичну підготовку викладачів щодо забезпечення якісного мистецько-освітнього процесу. Доведено, що цей вид музикування має певні види, жанри, що передбачає врахування їх особливостей та розроблення спеціальних методик щодо викладання ансамблевої гри. Визначено значущість методичної компетентності як фахової якості, що забезпечує конкурентоспроможність майбутніх викладачів фортепіано на ринку праці. Представлено наявні в науковому дискурсі аспекти ансамблевого музикування в педагогічній проєкції. Зазначено існування певної суперечності між важливістю опанування майбутніми викладачами фортепіано методичної компетентності щодо викладання ансамблю та відсутності в освітній програмі відповідних конструктів методичного змісту, умов задля запровадження окремої методики в освітній процес. Розроблення методики формування відповідної методичної компетентності передбачає вибір методологічних засад. Мета статті – обґрунтувати методологічні засади формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано в процесі ансамблевого музикування. Задля досягнення мети у змісті статті обґрунтовано доцільність застосування певних наукових підходів, відповідно до яких пропонуються педагогічні принципи методичного спрямування. Обґрунтовано доцільність застосування в якості методологічної основи методики формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано щодо викладання ансамблевої гри таких наукових підходів: мотиваційно-акмеологічний; системно-когнітивний; міжособистісний, художньо-комунікативний; герменевтично-сінергійний. Кожний із номінованих підходів сполучає два взаємоузгоджених наукових підходи, що відповідає феномену фахової якості, що досліджується. Презентовано педагогічні принципи, які їм відповідають. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17827 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17826 Title: Педагогічні умови впливу на художньо-естетичний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю у процесі вокальної підготовки Authors: Сюй Сінчжоу; Xu Xingzhou Abstract: Статтю присвячено проблемі визначення та реалізації педагогічних умов формування художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю в процесі вокальної підготовки. З’ясовано, що розвиток інформаційного суспільства та глобалізація розширили можливості вищих мистецько-педагогічних закладів освіти обох країн щодо професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва нового покоління, зокрема у напрямі створення інноваційних педагогічних умов задля набуття ними художньо-естетичного досвіду. Уточнено поняття «педагогічні умови» та «художньо-естетична домінанта у творах музичного мистецтва» у контексті наявного соціокультурного середовища. Доведено, що пріоритетними педагогічними умовами для досягнення цієї мети є: стимулювання зацікавленого ставлення до художньо-естетичного сегменту вокальної підготовки (зокрема, самооцінювання, самовдосконалення тощо); спонукання до рефлексії емоційно-смислового контенту твору; забезпечення взаємозв'язку художньо-естетичного контексту інтерпретації вокального твору та методичного супроводу до його ймовірного викладання. Визначено наскрізну педагогічну умову: акцентуація уваги на художньо-естетичній домінанті вокального твору, що опановується (сприймається, оцінюється, вивчається тощо) здобувачами освіти. Представлено педагогічні принципи, що розглядаються у якості методологічних засад реалізації визначених і схарактеризованих педагогічних умов. Доведено, що для повноцінного якісного навчання майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю відповідно до їхньої діяльності в сучасних закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), важливим сегментом їхньої підготовки стає художньо-естетичний досвід. Водночас, відповідно до художньо-творчої діяльності, зокрема виконавсько-інтерпретаційної, на його домінантах відбивається фаховий вид підготовки. У дослідженні акцентовано на вокальній підготовці, яка має певний художньо-естетичний контекст. Його врахування передбачає розроблення комплексу спеціальних педагогічних умов, що впливають на художньо-естетичний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17826 2022-01-01T00:00:00Z