http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/14 Mon, 04 May 2026 13:56:32 GMT 2026-05-04T13:56:32Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25196 Title: Цифрова трансформація університету: виклики та можливості для системи забезпечення якості освіти Authors: Мардарова, Ірина Костянтинівна; Mardarova, Iryna Kostyantynivna; Гуданич, Наталія Миколаївна; Hudanych, Nataliia Abstract: У тезах проаналізовано вплив цифрової трансформації університету на систему забезпечення якості освіти в умовах розвитку цифрового суспільства. Розкрито сутність цифровізації як комплексного процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, платформних рішень і цифрових сервісів в освітню, наукову та управлінську діяльність закладів вищої освіти. Визначено ключові можливості цифрової трансформації для підвищення якості освіти, зокрема персоналізацію навчання, розширення доступу до освітніх ресурсів, аналітику освітніх даних, удосконалення внутрішніх систем моніторингу та оцінювання. Окреслено основні виклики, серед яких забезпечення інформаційної безпеки, захист персональних даних, нерівність доступу до цифрових ресурсів, цифрова компетентність учасників освітнього процесу та необхідність оновлення нормативно-методичного забезпечення. Обґрунтовано, що ефективна інтеграція цифрових технологій у систему забезпечення якості освіти сприяє формуванню культури якості, підвищенню прозорості управлінських процесів та конкурентоспроможності університету. This paper analyzes the impact of a university’s digital transformation on the educational quality assurance system in the context of the developing digital society. It explores the essence of digitalization as a comprehensive process of integrating information and communication technologies, platform solutions, and digital services into the educational, research, and administrative activities of higher education institutions. The key opportunities of digital transformation for improving the quality of education are identified, including personalized learning, expanded access to educational resources, educational data analytics, and the improvement of internal monitoring and assessment systems. The main challenges are outlined, including ensuring information security, protecting personal data, inequality in access to digital resources, the digital competence of participants in the educational process, and the need to update regulatory and methodological support. It is argued that the effective integration of digital technologies into the education quality assurance system contributes to the formation of a culture of quality, increased transparency of management processes, and the university’s competitiveness. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25196 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25195 Title: Порівняльний аналіз систем забезпечення якості освіти країн Європейського Союзу та України Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych; Листопад, Наталя Леонідівна; Lystopad, Natalia Abstract: У тезах здійснено порівняльний аналіз систем забезпечення якості освіти країн Європейського Союзу та України в умовах євроінтеграційних трансформацій. Розкрито концептуальні засади функціонування внутрішніх і зовнішніх механізмів забезпечення якості, зокрема на основі Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). Визначено спільні риси, серед яких орієнтація на компетентнісний підхід, автономію закладів освіти, залучення стейкхолдерів та прозорість процедур оцінювання. Окреслено відмінності, що полягають у рівні централізації управління, ступені інституційної автономії та розвитку культури якості. Обґрунтовано, що система забезпечення якості освіти України перебуває на етапі модернізації та поступової гармонізації з європейськими стандартами. Наголошено на необхідності посилення інституційної спроможності, розвитку внутрішніх систем якості та забезпечення незалежності органів зовнішнього оцінювання як передумов підвищення якості освіти. This paper presents a comparative analysis of education quality assurance systems in European Union countries and Ukraine in the context of European integration reforms. It explores the conceptual foundations of internal and external quality assurance mechanisms, particularly based on the Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Common features are identified, including a focus on a competency-based approach, institutional autonomy, stakeholder engagement, and transparency of evaluation procedures. Differences are outlined, which lie in the level of centralization of management, the degree of institutional autonomy, and the development of a culture of quality. It is argued that Ukraine’s education quality assurance system is in the process of modernization and gradual harmonization with European standards. The need to strengthen institutional capacity, develop internal quality systems, and ensure the independence of external evaluation bodies is emphasized as prerequisites for improving the quality of education. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25195 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25184 Title: Smart-інфраструктура освіти: потенціал інтернету речей у створенні інтелектуальних освітніх екосистем Authors: Листопад, Олексій Анатолійович; Lystopad, Oleksii Anatoliyovych Abstract: У тезах розглянуто сутність smart-інфраструктури освіти як інноваційного середовища, що інтегрує цифрові технології, зокрема інтернет речей, для підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано потенціал технології інтернет речей у створенні інтелектуальних освітніх екосистем, здатних забезпечити адаптивність, персоналізацію навчання та оптимізацію управлінських рішень. Визначено основні напрями використання технології інтернет речей у закладах освіти: моніторинг освітнього середовища, управління ресурсами, підвищення безпеки та підтримка інтерактивних форм навчання. Обґрунтовано, що впровадження smart-рішень сприяє формуванню цифрової культури учасників освітнього процесу, розвитку навичок ХХІ століття та підвищенню якості освітніх послуг. Окреслено виклики, пов’язані з інформаційною безпекою, технічною інфраструктурою та підготовкою педагогічних кадрів до використання технології інтернет речей. Зроблено висновок про доцільність системного впровадження smart-інфраструктури як складової трансформації сучасної освіти в умовах цифровізації. This paper examines the essence of smart educational infrastructure as an innovative environment that integrates digital technologies, particularly the Internet of Things, to enhance the effectiveness of the educational process. It analyzes the potential of Internet of Things technology in creating intelligent educational ecosystems capable of ensuring adaptability, personalized learning, and the optimization of management decisions. The main areas of application for IoT technology in educational institutions are identified: monitoring the educational environment, resource management, enhancing security, and supporting interactive forms of learning. It is argued that the implementation of smart solutions contributes to the formation of a digital culture among participants in the educational process, the development of 21st-century skills, and the improvement of the quality of educational services. Challenges related to information security, technical infrastructure, and the training of teaching staff in the use of Internet of Things technology are outlined. A conclusion is drawn regarding the advisability of the systematic implementation of smart infrastructure as a component of the transformation of modern education in the context of digitalization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25184 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25107 Title: Генезис поняття «педагогічна творчість» як професійно-особистісної якості майбутнього вчителя Authors: Артемьєва, Інна Сергіївна; Artemieva, Inna Serhiivna; Постоян, Тетяна Григорівна; Postoian, Tatyana Grygorivna; Галіцан, Ольга Анатоліївна; Halitsan, Olha Anatoliivna Abstract: У статті простежено діахронну динаміку змісту поняття «педагогічна творчість» та обґрунтовано його трансформацію у фундаментальну професійно-особистісну якість майбутнього вчителя. Актуальність дослідження зумовлена реформуванням вітчизняної освіти та впровадженням концепції НУШ, що потребує переосмислення ролі педагога як автономного архітектора освітнього середовища. Розкрито історико-педагогічні аспекти становлення дефініції «педагогічна творчість» в українській педагогічній думці, як-от: від ідеї «сродної праці» Г. Сковороди та антропологізму К. Ушинського до гуманіс- тичних орієнтирів С. Русової, В. Сухомлинського, О. Захаренка та багатьох інших педагогів-гуманистів. Простежено еволюцію національної освітньої парадигми, яка зміщувала акценти з функціональної підготовки вчителя на розвиток його внутрішнього творчого потенціалу. Результати категорійного аналізу та систематизації термінологічного поля дозволили обґрунтувати авторський концепт педагогічної творчості як цілісного екзистенційного стану особистості вчителя, що ґрунтується на внутрішній волі до творення нових освітніх смислів. На цій теоретичній базі, через синтез сучасних наукових підходів, уточнено внутрішню архітектоніку цієї особистісної якості вчителя як динамічну цілісність аксіологічного, інтелектуально-креативного, технологічно- імпровізаційного та рефлексивно-проєктувального блоків. Крізь призму стратегічних орієнтирів НУШ доведено, що педагогічна творчість виступає стрижневою основою професійного буття вчителя, визначаючи його здатність до продуктивної професійної діяльності в умовах динамічної невизначеності сучасного світу. Прогностичні висновки дослідження підкреслюють необхідність переорієнтації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти від репродуктивного засвоєння технологій до стимулювання глибокої внутрішньої трансформації особистості студента. Концептуально обґрунтовано, що гармонійний розвиток усіх склад- ників архітектоніки забезпечить принциповий перехід від студента-виконавця до вчителя нової генерації, здатного до безперервного професійного самопроєкту- вання та інноваційного оновлення української школи. This article traces the diachronic evolution of the concept of "pedagogical creativity" and substantiates its transformation into a fundamental professional and personal quality of the future teacher. The relevance of the study stems from the reform of the national education system and the implementation of the New Ukrainian School (NUS) concept, which requires a rethinking of the teacher’s role as an autonomous architect of the educational environment. The historical and pedagogical aspects of the formation of the definition of "pedagogical creativity" in Ukrainian pedagogical thought are explored, ranging from H. Skovoroda’s idea of "work in harmony with one’s nature" and K. Ushynsky’s anthropologism to the humanistic orientations of S. Rusova, V. Sukhomlynsky, O. Zakharenko, and many other humanist educators. The evolution of the national educational paradigm is traced, which shifted the emphasis from the functional training of teachers to the development of their inner creative potential. The results of the categorical analysis and systematization of the terminological field allowed for the substantiation of the author’s concept of pedagogical creativity as a holistic existential state of the teacher’s personality, grounded in an inner will to create new educational meanings. On this theoretical basis, through the synthesis of contemporary scientific approaches, the internal architecture of this personal quality of the teacher has been refined as a dynamic unity of axiological, intellectual-creative, technological-improvisational, and reflective-projective blocks. Through the lens of the strategic guidelines of the New Ukrainian School (NUS), it has been demonstrated that pedagogical creativity serves as the cornerstone of a teacher’s professional life, determining their capacity for productive professional activity amid the dynamic uncertainty of the modern world. The study’s predictive conclusions emphasize the need to reorient the professional and pedagogical training of future teachers in higher education institutions from the rote acquisition of technologies to the stimulation of a profound internal transformation of the student’s personality. It is conceptually substantiated that the harmonious development of all components of the architectonics will ensure a fundamental transition from a studentperformer to a teacher of the new generation, capable of continuous professional selfdevelopment and innovative renewal of the Ukrainian school. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25107 2026-01-01T00:00:00Z