<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7132">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7132</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7327" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7326" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7325" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7324" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-10T07:27:47Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7327">
    <title>Молоде покоління в координатах політичної культури України</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7327</link>
    <description>Title: Молоде покоління в координатах політичної культури України
Authors: Зелена, Оксана Ярославівна
Abstract: Перспектива розвитку демократичної України пов’язана з особливостями формування політичної культури молоді, її політичними цінностями, політичним вибором таставленнямдовлади.Метоюстаттієтеоретико-емпіричнийаналізтипуполітичної культури сучасного молодого покоління в українському суспільстві. При написанні роботи були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, методи теоретичного узагальнення, структурно-функціональний, політологічного аналізу і синтезу феномену політичної культури. Емпіричну базу дослідження склали соціологічний проект «Молодь Пограниччя: Дрогобич – Перемишль» та результати соціологічного опитування, проведеного Центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова у вересні 2017 р.&#xD;
У статті проаналізовано теоретичні засади політичної культури як соціокультурного феномену. Одним із засобів всебічного пізнання ціннісних моделей політичних культур розглянуто її типологізацію. Фокус уваги зосереджено на характеристиці активістського типу, без розвинутих ознак якого неможливо сформувати громадянську культуру. Висвітлено специфіку поєднання чистих типів політичної культури та утворення змішаних форм. Показано, що в сучасній Україні можна говорити про змішаний тип політичної культури молоді. У ньому домінують ознаки підданської та патріархальної культури, й лише починають проявлятися елементи активістської складової. Обґрунтовано необхідність нового підходу у визначенні ролі молоді у політичних процесах і формуванні нового типу політичної культури.&#xD;
На  основі   емпіричних   даних   продемонстровано   як   у   регіональному,   так і всеукраїнському вимірі недостатньо активне зацікавлення  молоді  політикою. З іншого боку, показано, що молоде покоління, яке виросло в умовах незалежності, через практику участі у Майданах, частіше демонструє ознаки нового типу політичної культури. Результати дозволили інтерпретувати ставлення молоді до політики як переосмислення своєї ролі в державі та сформулювати пропозиції щодо формування нового типу політичної культури.&#xD;
The perspective of the development of democratic Ukraine is connected with the peculiarities of the formation of the political culture of the youth, its political values, political choice and attitude to the authority. The purpose of the article is a theoretical and empirical analysis of the type of political culture of the modern young generation in Ukrainian society. During the writing of the article, general scientific and special methods of research were used, in particular, methods of theoretical generalization, political science analysis and synthesis of the phenomenon of political culture, as well as structural and functional method. The empirical basis for the study was the sociological project “The Borderline Youth: Drohobych – Przemysl” and the results of a sociological survey conducted by the Centre for Economic and Political Studies named after Alexander Razumkov in September, 2017.&#xD;
The article investigates the type of the political culture of Ukrainian youth. The article analyzes theoretical foundations of political culture as a sociocultural phenomenon. One of the means of comprehensive knowledge of the value models of political cultures is its typology. The specificity of the combination of pure types of political culture and the formation of mixed forms is highlighted. The attention is focused on the characteristic of the activist type, without the developed features without which it is impossible to form the so-called civic culture. The necessity of a new approach in determining the role of youth in political processes and the formation of a new type of political culture are substantiated. It is determined that active and responsible citizens can be brought up only in the conditions of democracy The author shows that the young generation that grew up during the time of independence, through the practice of participation in Maidan, demonstrates the features of a new type of political culture. On the basis of empirical data the level of attitude of youth towards politics has been demonstrated and the prospects for the development of democracy and the formation of an activist type of political culture have been outlined.</description>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7326">
    <title>Поняття політичної культури у світлі сучасних політологічних дискусій</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7326</link>
    <description>Title: Поняття політичної культури у світлі сучасних політологічних дискусій
Authors: Точицький, Микола Станіславович
Abstract: У статті розглянуто проблему формування політичної культури громадян, яка була, є й ще довго буде залишатись однією з провідних проблем сучасного політологічного дискурсу. І це зрозуміло. Від якості політичної культури напряму залежать процеси суспільно-політичного розвитку у конкретній державі, в тому числі й в Україні.&#xD;
Метою статті є узагальнення сучасного розуміння та трактування поняття політичної культури у вітчизняному та зарубіжному політологічному дискурсі останнього десятиліття. Наукові завдання: встановити, що політична культура визначає особливості поведінки всіх суб’єктів політичного поля; підтвердити, що вона є підґрунтям для розвитку інших суспільно-політичних явищ і процесів.&#xD;
Увагу приділено українському суспільству, що стверджується як європейсько- цивілізаційний феномен, а тому потребує нової, відмінної від тоталітарного способу життя, культури політичного мислення і дії. Встановлено, що процес створення такої культури буде ефективним тільки при умові його забезпеченні відповідними науковими розробками, узагальнення вже напрацьованих політологічних досліджень, критичного запозичення теоретичних і практичних результатів формування політичної культури в розвинених країнах європейського і світового простору. Зроблено висновок, що політична культура суспільства й особистості є складним, багатоаспектним феноменом, який потребує детального наукового аналізу. В його центрі знаходиться поняття змісту і сенсу політичної культури.  На їх аналізі й зосереджується ця стаття. The article considers the problem of the formation of the political culture of citizens, which was, is and will remain one of the leading problems of modern political discourse. This is understandable. The quality of political culture directly affects the processes of socio-political development in a particular state, including Ukraine.&#xD;
The aim of the article is to generalise the modern understanding and interpretation   of the concept of the political culture in the domestic and foreign political science discourse of the last decade. Scientific tasks: to establish that the political culture determines the peculiarities of behavior of all subjects of the political field; to confirm that it is the basis for the development of other socio-political phenomena and processes.&#xD;
It is established that political culture determines the peculiarities of behaviour of all the subjects of the political field and is the basis for the development of other socio-political phenomena and processes. Attention is paid to the Ukrainian society, which is affirmed as a European-civilization phenomenon, and therefore needs a new, different from the totalitarian way of life, the culture of political thinking and action. It is established that the process of creation of such a culture will be effective only if it is provided with appropriate scientific developments, a generalisation of already developed political researches, critical borrowing of theoretical and practical results of political culture formation in developed countries of Europe and world. It is concluded that the political culture of the society and personality is a complex, multidimensional phenomenon that requires detailed scientific analysis. It focuses on the concept of the content and meaning of political culture and our article is focused on it.</description>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7325">
    <title>До проблеми виміру об’єктивно-суб’єктивного характеру політичної діяльності</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7325</link>
    <description>Title: До проблеми виміру об’єктивно-суб’єктивного характеру політичної діяльності
Authors: Семенченко, М. Ф.
Abstract: Обґрунтовується розуміння сутності політичної діяльності через призму суб’єктивно- об’єктивних відносин. Повнота, сталість і ефективність цих відносин визначається взаємодією суб’єкта і об’єкта та суб’єктів між собою. Політична діяльність виступає як система суб’єктивно-об’єктивних відносин у вирішені суперечності між ідеалами і реальною практикою. Вона є керованою, оскільки здійснюється головним суб’єктом і об’єктом соціуму- людиною.&#xD;
Людина – біосоціальна і політична істота, яка є певною системою, що органічно поєднує фізичне та духовне, природне та соціальне, успадковане та набуте в ході життєвої практики. Біосоціально духовна матриця людини зумовила роздвоєння її натури, специфіку світобачення та світосприймання. З одного боку вона є органічною частиною природи, а з іншого – усвідомлює себе істотею, яка протиставлена природі і підноситься над нею. Це роздвоєння впродовж існування людства привело до появи низки тлумачень та варіантів розв’язання питання про її сутність, походження та призначення.&#xD;
Сутність люди як суб’єкта всіх форм життєдіяльності характеризується такими поняттями як «індивід», «індивідуальність», «індивідуалізм», «особа»,&#xD;
«особистість». Індивіди які займаються політикою, діють з гідно з тими чи іншими дуже специфічними обставинами інтелектуальними, інституційними, соціальними та історичними. Існує певний взаємо зв’язок між індивідами та інститутами, між особистим внеском політичного лідера та внеском його оточення. Окремі політичні лідери можуть мати менше вагомості ніж партії, керівниками яких вони є.&#xD;
Політична діяльність окремих людей, осіб, індивідів ніколи не була ізольованою, зосередженою на самій собі, поза суспільством або над суспільством. Політичне життя дуже тісно пов’язане із соціальним. Аналізується взаємодія політики суспільства та індивіда. Ця взаємодія є складовою загальної людської діяльності, спрямованої на реалізацію політичних інтересів, утримання і використання влади.</description>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7324">
    <title>Програма «Great» як один з інструментаріїв публічної дипломатії Великої Британії</title>
    <link>http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/7324</link>
    <description>Title: Програма «Great» як один з інструментаріїв публічної дипломатії Великої Британії
Authors: Лялька, Юлія Михайлівна
Abstract: У статті детально розглянуто і проаналізовано ініціативи британського уряду з «ребрендингу» іміджу Сполученого Королівства для закордонної аудиторії. Програма Cool Britannia кінця 1990-х – початку 2000-х рр. було сприйнята скептично, тоді як програма GREAT Britain (або GREAT), що запускалася перед Олімпійськими іграми в Лондоні у 2012 р. дозволила Сполученому Королівству досягти значних успіхів у застосуванні «м’якої сили».&#xD;
Виокремлюються два вектори розуміння програми GREAT – широке і вузьке. Якщо в широкому контексті вона розуміється як координація різних відомств і організацій: Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності, Міністерства культури, ЗМІ та спорту, Британської ради, Департаменту з торгівлі та інвестицій, Британського управління по туризму (VisitBritain) та інших, то у більш широкому контексті вона використовується як сполучна ланка між минулим і сьогоденням країни. Однак в даному випадку велич в сучасному світі переосмислюється і зв’язується з новими атрибутами: не з армією, територією або економічною потужністю, а з такими явищами як освіта, культурна спадщина, інновації, туризм, креативність, тощо.&#xD;
Обґрунтовано і доведено, що після не цілком вдалих спроб різко змінити вектор британської «м’якої сили» при лейбористському уряді Тоні Блера, правлячі еліти повернулися до більш збалансованої політики, приділяючи велику увагу забезпеченню міжвідомчої взаємодії. Програма GREAT дозволила Сполученому Королівству досягти значних успіхів у застосуванні «м’якої сили». За даними державних статистичних служб, а також згідно з даними міжнародних організацій, Велика Британія – це одне з найбільш привабливих напрямків для отримання освіти, імміграції та туризму. Країна зберігає свої позиції і вплив у міжнародних організаціях,  має авторитет в області науки, культури і мистецтва та є одним з найбільших донорів програм сприяння розвитку. Досвід Великої Британії щодо практичного застосування складної з теоретичного та прикладного поглядів концепції «м’якої сили» в зовнішній політиці, безумовно, становить інтерес і має враховуватися як при плануванні української політики  на британському  напрямку,  так  і при організації  роботи інститутів і механізмів, націлених на збільшення «м’якої сили» нашої країни. The article considers the initiatives of the British government to change the image of the United Kingdom in the eyes of foreign audiences. The Cool Britannia programme in the late 1990s and early 2000s was met with skepticism, while the GREAT Britain (or GREAT) programme, which was launched before the London 2012 Olympic Games, allowed the United Kingdom to make significant strides in the use of “soft power”.&#xD;
There are two vectors of understanding GREAT - broad and narrow. If in the broad context it is understood as coordination of various agencies and organizations: the Ministry of Foreign Affairs and the Commonwealth, the Ministry of Culture, the Media and Sport, the British Council, the Department of Trade and Investment, the British Tourism Authority (VisitBritain) and others, in a wider context used as a link between the past and present of the country. However, in this case, greatness in the modern world is rethought and associated with new attributes: not with the army, territory or economic power, but with such phenomena as education, cultural heritage, innovation, tourism, creativity, etc.&#xD;
Proved that after not quite successful attempts to dramatically change the vector of British “soft power” under Tony Blair’s Labor government, the ruling elites have returned to a more balanced policy, paying great attention to ensuring interagency cooperation. The GREAT program has allowed the United Kingdom to make significant strides in deploying soft power. According to the National Statistical Services, as well as according to international organizations, the UK is one of the most attractive destinations for education, immigration and tourism. The country retains its position and influence in international organizations, has authority in the fields of science, culture and the arts and is one of the largest donors of development assistance programs. The UK’s experience in the practical application of the “soft power” concept of foreign policy that is complex from a theoretical and applied point of view is certainly of interest and should be taken into account both in the planning of Ukrainian policy in the British direction and in the organization of institutions and mechanisms aimed at increasing the soft power of our country.</description>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

