DSpace Collection:
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3397
2024-03-26T01:11:44ZПедагогічні умови формування культури безпечного використання інформаційного середовища у майбутніх учителів
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4110
Title: Педагогічні умови формування культури безпечного використання інформаційного середовища у майбутніх учителів
Authors: Яновський, Анатолій Олександрович; Яновский, Анатолий Александрович; Yanovsky, Anatoliy Oleksandrovych
Abstract: У статті розглядаються педагогічні умови формування культури безпечного використання
інформаційного середовища у майбутніх учителів, як-от: добір емоційно-мотиваційного змісту, що
забезпечується урахуванням потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя; орієнтація
педагогічного процесу на розвиток навігаторських здібностей, які забезпечують пошук нових знань,
способів успішної діяльності, технологій безпечного використання інформаційного середовища;
усвідомлення майбутніми вчителями важливості підвищення культури безпечного використання
інформаційного середовища в умовах комп’ютеризації суспільства; використання у навчально-виховному
процесі технологій веб-квестів, які сприяють формуванню у майбутніх учителів культури ефективного та
безпечного використання Інтернет середовища. Для повышения эффективности формирования культуры безопасного использования информационной среды у будущих учителей, нами были определены педагогические условия. Первое педагогическое условие – подбор эмоционально-мотивационного содержания, обеспечивающего учет потребностей, интересов, ценностных ориентаций будущего учителя, способствует формированию эмоционально-положительной мотивации к безопасному использованию информационной среды. Для создания в учебно-воспитательном
процессе эмоционально-положительного состояния у будущих учителей, необходимо учитывать
молодежные тенденции в использовании информационной среды. Молодежь одна из таких социально-
демографических групп, активно приобщается к новейшим разработкам в сети Интернет. Для формирования безопасного использования информационной среды необходимо привлекать к содержанию актуальные, интересные для будущих учителей сферы информационной среды, что сделает его эмоционально-привлекательным. We have identified pedagogical conditions to improve the effectiveness of creating the future teachers’ culture of safe use of the informational environment. The first pedagogical condition is the selection of emotional and motivational content, which is ensured by the needs, interests, value orientations of the future teacher, contributes to the formation of emotional and positive motivation to the safe use of the information environment. In order to create the future teachers’ emotional and positive state in the educational process, it is necessary to take into account youth tendencies in the use of the information environment. Youth is one of such socio-demographic groups, which is actively involved into the latest developments on the Internet. To form the safe use of the information environment, it is necessary to involve relevant and interesting for future teachers information spheres, which will make it emotionally attractive.2017-01-01T00:00:00ZПедагогічні умови формування методичної компетентності у майбутніх магістрів істориків
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4109
Title: Педагогічні умови формування методичної компетентності у майбутніх магістрів істориків
Authors: Яновська, Лариса Григорівна; Яновская, Лариса Григорьевна; Yanovska, Larysa Grygorivna
Abstract: В статті розкривається питання формування методичної компетентності у майбутніх магістрів
істориків на заняттях з курсу «Методика викладання історичних дисциплін у ВНЗ». В дослідженні
запропоновано такі педагогічні умови для більш ефективного формування методичної компетентності
магістрів істориків, як-от: створення методичного проекту в рамках курсу «Методика викладання
історичних дисциплін у ВНЗ»; застосування новітніх педагогічних та інформаційних технологій під час
асистентської практики у ВНЗ; формування професійної усталеності у майбутніх викладачів історичних
дисциплін. В условиях интеграции украинской высшей школы в Европейское пространство высшего образования очень важной проблемой системы образования на современном этапе есть проблема подготовки магистров истории. Преподавателей исторических дисциплин в высших учебных заведениях готовят в педагогических вузах в условиях магистратуры. Магистратура – ступень высшего профессионального образования, следующая после бакалаврата, позволяющая углубить специализацию по профессиональному историческому направлению. Во время учебы в магистратуре студенты более глубоко изучают людей и события в сегодняшнем сознании, логику споров об истории, ее понимания и осмысления в политике, СМИ, искусстве и науке. Преподаватель высшей школы – это специалист который в равной степени выполняет два вида деятельности научную и педагогическую. В нашем исследовании ми остановились на подготовке магистров истории к преподавательской деятельности. In the context of the integration of the Ukrainian higher school into the European Higher Education Area, the problem of training masters in History is a very important problem of the education system at the present stage.Teachers of historical disciplines in higher educational institutions are trained in pedagogical universities under conditions of magistracy. Master's degree is a stage of higher professional education following the bachelor's degree which allows strengthening the specialization in the professional historical direction. During their studies at the magistracy, students study people and events in today's consciousness more deeply, the logic of disputes about history, its understanding and comprehension in politics, media, art and science. A high school teacher is an expert who equally performs two types of scientific and pedagogical activity. In our study, we consider the training of masters of history in teaching. The purpose of the article was to define the pedagogical conditions for the more effective formation of methodological competencies of the masters-historians.2017-01-01T00:00:00ZЕкспериментальна методика підготовки майбутніх учителів-філологів до організації позакласної творчої діяльності учнів загальноосвітніх шкіл
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4108
Title: Експериментальна методика підготовки майбутніх учителів-філологів до організації позакласної творчої діяльності учнів загальноосвітніх шкіл
Authors: Чайка, Олена Вікторівна; Чайка, Елена Викторовна; Chayka, Olena Victorivna
Abstract: У статті висвітлено експериментальну методику підготовки майбутніх учителів-філологів до
організації позакласної творчої діяльності учнів загальноосвітніх шкіл, що передбачала реалізацію
визначених педагогічних умов (стимулювання інтересу майбутніх учителів-філологів до організації
позакласної творчої діяльності учнів загальноосвітніх шкіл; насиченість освітнього процесу
інтерактивними методами навчання, спрямованих на розвиток умінь організації творчої діяльності;
активізація творчої діяльності майбутніх учителів-філологів засобами театральної педагогіки). Подано
результати дослідно-експериментальної роботи, що доводять доцільність впровадження визначених
педагогічних умов підготовки майбутніх учителів-філологів до організації позакласної творчої діяльності
учнів загальноосвітніх шкіл в освітній процес під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Целью статьи является освещение экспериментальной методики подготовки будущих учителей-
филологов к организации внеклассной творческой деятельности учащихся общеобразовательных школ с внедрением педагогических условий: стимулирование интереса будущих учителей-филологов к
организации внеклассной творческой деятельности учащихся общеобразовательных школ; насыщенность образовательного процесса интерактивными методами обучения, направленных на развитие умений организации творческой деятельности; активизация творческой деятельности будущих учителей-филологов средствами театральной педагогики, которые внедрялись поэтапно. The aim of the article is the highlighting of experimental methodology aimed at preparing future teachers of
Philology for the organization of extracurricular creative activity of secondary school pupils under these pedagogical conditions: stimulation of future Philology teachers’ interest in the organization of extracurricular creative activity of secondary school pupils; the saturation of the educational process with interactive teaching methods aimed at developing skills in organizing creative activity; the activation of the future Philology teachers’ creative activity by means of theatrical pedagogy, which were implemented stage-by-stage.2017-01-01T00:00:00ZДіагностика розвиненості творчого самовираження майбутніх учителів музики в процесі виконавсько-інструментальної підготовки
dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4089
Title: Діагностика розвиненості творчого самовираження майбутніх учителів музики в процесі виконавсько-інструментальної підготовки
Authors: Хуан, Яцянь; Huan, Yajian
Abstract: У статті розглянуто проблему розвитку творчого самовираження майбутніх учителів музики в процесі
виконавсько-інструментальної підготовки. Висвітлено критерії (потребово-ціннісний, когнітивно-
операційний, комунікативно-концепційний, результативно-оцінний) і показники розвиненості
досліджуваного феномена. Розкриваються результати діагностичного експерименту з визначення
загального рівня розвиненості творчого самовираження педагогічних університетів у процесі виконавсько-інструментальної підготовки. Современная ситуация, которая сложилась в художественном образовании, и музыкально-педагогическая практическая деятельность обусловливают исследование особенностей профессиональной подготовки будущего учителя музыки с позиции определения её сильных и слабых сторон. Следует констатировать, что сегодня всё чаще музыкальное произведение на уроках музыки учителем рассматривается и презентуется ученикам в музыковедческом контексте. Будущий специалист, если он добросовестно учится на музыкально-педагогическом факультете педагогического университета, в итоге будет мастерски владеть игрой на музыкальном инструменте, хорошо осознает и накопит в достаточном количестве различные словесные клише, необходимые для характеристики музыкальных шедевров. При этом собственное видение и понимание музыки у многих окажется отодвинутым на второй план, а иногда и вообще не будет считаться обязательным. Обсуждения со студентами их собственных инструментальных
интерпретаций и различных концертов – от учебных до филармонических – в контексте определения
особенностей исполнительских трактовок музыкальных призведений, к сожалению, очень часто отражают почти полную безликость индивидуальных исполнительско-творческих позиций будущих специалистов. The current situation in art education, musical and pedagogical practical activities determine the study of the features of the professional training targeted to the future Music teachers from the position of strong and weak points. It should be noted that today a piece of music at the Music lessons is considered and presented by the teacher to the students in the musicological context. The future specialist, if he / she conscientiously studies at the Faculty of Music and Pedagogy of the pedagogical university, as a result will masterfully play the musical instrument, be well aware of as well as accumulate various verbal cliches in sufficient quantity necessary for characterizing musical masterpieces. At the same time, their own vision and understanding of music will turn out to be overshadowed, and sometimes it will not be considered obligatory at all. Discussions with students dedicated to their own instrumental interpretations and various concerts ‒ from educational to philharmonic ones ‒ in the context of defining the features of performance interpretations of musical creations, unfortunately, very often reflect the almost complete facelessness of the individual performing and creative positions of future specialists.2017-01-01T00:00:00Z