http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25374 2026-05-14T14:28:38Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25391 Title: Теорія культурних вимірів Г. Хофстеде як епістемологічний інструмент морської міжкультурної комунікації Authors: Добровольська, В. А. Abstract: Глобалізація морських перевезень зумовила формування мультинаціональних екіпажів суден, у складі яких нерідко представлені моряки різних культур. За оцінками Міжнародної морської організації, людський фактор є причиною понад 80% морських аварій, і значна частина з них пов’язана з комунікативними збоями, зумовленими культурними відмінностями між членами екіпажу. Попри це, епістемологічний статус інструментів аналізу міжкультурної взаємодії у морському середовищі залишається філософськи недостатньо осмисленим – і саме це дослідницьке завдання визначає проблемне поле пропонованого дослідження. Globalized maritime shipping has led to the formation of multinational crews featuring diverse cultural backgrounds. According to the International Maritime Organization, the human factor causes over 80% of maritime accidents, with many failures rooted in cultural differences among crew members. Despite these risks, the epistemological status of the tools used to interpret intercultural interaction in the maritime environment remains philosophically insufficiently conceptualized. This research task defines the problematic field of the study. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25390 Title: Економічна ідентичність України в контексті сучасної політики визнання: концептуальні засади Authors: Глушко, Т. П. Abstract: Політика визнання, як соціокультурна складова сучасних демократичних практик, актуалізує потребу визначення її економічних вимірів в контексті розвитку європейських та глобальних міжнародних відносин. Визначення ж структурних складових перспективної економічної ідентичності сучасної України, що гідна визнання в європейському політичному та культурному просторах, а також змістовне наповнення цього феномену суспільної свідомості, все ще залишається нашим актуальним завданням в практичній площині розвитку національних соціально-економічних процесів. Адже саме економічна ідентичність може дозволити нам чітко окреслити вектори економічної спеціалізації країни та особливості її можливого конструктивного впливу на розвиток регіональних економічних союзів, а також напрями коригування можливих деструктивних наслідків задіяних економічних стратегій. Politics of recognition, as a sociocultural component of contemporary democratic practices, highlights the need to clarify its economic detentions in the context of the development of European and global international relations. Identification of the structural components of a prospective economic identity of modern Ukraine, that is deserves recognition in the European political and cultural realms, as well as the conceptual content of this phenomenon, remains our current task in practical terms. After all, the economic identity allows us to clearly define the vectors of the country’s economic specialization and specifics of its possible constructive influence on regional economic union’s development as well as directions for adjustment of possible destructive consequences caused by involved economic strategies. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25386 Title: Гідність людини в епоху штучного інтелекту Authors: Борканюк, А. Б.; Шульмін, С. О. Abstract: Актуальність проблеми дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства та активним впровадженням систем штучного інтелекту в економічну, управлінську, освітню, медичну та безпекову сфери. Алгоритмічне прийняття рішень, масовий аналіз персональних даних і автоматизація когнітивних процесів істотно трансформують механізми соціальної взаємодії, моделі праці та способи репрезентації людини в цифровому середовищі. Зміщення центру прийняття рішень до автоматизованих систем актуалізує проблему збереження людської гідності як фундаментального принципу правового й морального порядку, що визначає межі допустимого використання технологій щодо особи та забезпечує пріоритет автономії над технічною ефективністю. Relevance of the research problem is determined by the rapid digitalization of society and the active implementation of artificial intelligence systems in economic, administrative, educational, medical, and security sectors. Algorithmic decision-making, large-scale personal data analysis, and the automation of cognitive processes significantly transform mechanisms of social interaction, models of labor, and forms of human representation in the digital environment. The shift of decision-making authority toward automated systems intensifies the problem of preserving human dignity as a fundamental principle of legal and moral order, defining the limits of permissible technological intervention and ensuring the priority of autonomy over technical efficiency. The purpose of the article is to provide a comprehensive philosophical and legal analysis of the content of human dignity in the era of artificial intelligence and to determine normative guidelines for its protection within algorithmically structured reality. The methodological framework is based on philosophicalanthropological, normative-legal, and systemic approaches. The study employs methods of conceptual analysis, theoretical generalization, comparison, and interdisciplinary interpretation. The ontological and normative dimensions of dignity are distinguished, and the influence of the algorithmic environment on the transformation of subjectivity, privacy, and the sphere of labor is examined, as well as the risks of instrumentalization of the individual. The results demonstrate that the development of artificial intelligence creates a risk of reducing the human being to an informational profile and a functional element of a digital system. It is substantiated that algorithmic optimization of decision-making may narrow the space of autonomy, complicate mechanisms of responsibility, and increase dependence on opaque technical procedures. Human dignity is justified as a regulatory principle defining the limits of permissible technological interference in personal integrity, labor, and digital autonomy. The necessity of establishing a human-centered approach to AI development is emphasized, including transparency of algorithmic procedures, proportionality in data collection, the possibility of reviewing automated decisions, and the preservation of meaningful human control. The scientific novelty of the research lies in the comprehensive philosophical and legal interpretation of human dignity within algorithmically organized reality shaped by artificial intelligence systems. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25385 Title: Ненасильницьке спілкування: методи й алгоритми вирішення міжкультурних конфліктів між різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій Authors: Аксьонова, В. І.; Паласюк, М. І. Abstract: Наукова проблема визначена особливостями процесу вироблення філософських, соціокультурних, комунікативних підходів, методів та алгоритмів до аналізу динаміки «соціального повороту», тобто суттєвих змін у сфері громадського життя України в умовах повномасштабний війни. Це обумовлює необхідність здійснення парадигмального аналізу державної гуманітарної політики у сфері ненасильницького спілкування, розробки теоретикометодологічних питань, методів та алгоритмів вирішення міжкультурних конфліктів між різними категоріями внутрішньо переміщених осіб, постраждалих внаслідок воєнних подій. Наукова розробка теми у контексті концептів соціокультурної трансформації соціально-ціннісних смислів та моральних універсалій має футурологічне значення для розвитку українського суспільства у цивілізованому напряму. The scientific problem is determined by the peculiarities of the process of developing philosophical, socio-cultural, communicative approaches, methods and algorithms for analyzing the dynamics of the «social turn», that is, significant changes in the sphere of public life of Ukraine in conditions of full-scale war. This necessitates the implementation of a paradigmatic analysis of state humanitarian policy in the field of nonviolent communication, the development of theoretical and methodological issues, methods and algorithms for resolving intercultural conflicts between different categories of internally displaced persons affected by war events. The scientific development of the topic in the context of the concepts of socio-cultural transformation of social and value meanings and moral universals has futurological significance for the development of Ukrainian society in a civilized direction. 2026-01-01T00:00:00Z