http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21339 2026-04-04T12:54:40Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21368 Title: Чи варто пояснювати візуальне мистецтво Authors: Никифоров, А. М. Abstract: Стаття присвячена дискусійній проблемі, пов’язаній з необхідністю пояснення візуальних мистецтв. Ця проблема актуалізувалася з розвитком потенціалу візуального мистецтва, який розширився від можливості створення художнього образу певної ідеї до створення як образу, так і самої ідеї. В процесі становлення сучасного візуального мистецтва викристалізувалося два напрями розвитку – пошук краси (естетичної категорії) і пошук довершеності (абстрактної категорії). Разом із тим нівелювався поділ між видами мистецтва щодо можливості звернення до абстрактної чи естетичної проблематики. Встановлено, що художній твір стає вираженням довершеності лише тоді, коли автор або глядач прочитують у ньому певну ідею, наратив чи міф, крізь призму якого можна оцінити форму твору. Таке наділення твору певним абстрактним сенсом вважаємо можливим лише через пояснення. Визначено різноманітність форм пояснення, до яких звертаються українські художники. Показано, що пояснення може бути відсутнє або ж сконцентроване лише у назві твору. Пояснення може бути надане лише у формі бесіди. Воно може бути виражене в концепції або у маніфесті. Художник може звертатися до широко відомих актуальних чи історичних контекстів. Використовувати для пояснення посередника (наприклад, куратора) або апелювати до певної філософської концепції, розбудовувати власну теоретичну модель. Окреслено історичний розвиток проблеми пояснення мистецтва крізь призму міфу чи наративу. Так, пояснити мистецтво премодерну можна крізь призму загальноприйнятого міфу чи наративу як сукупності міфічної, соціальної та культурної історії. Констатовано, що пришвидшення розвитку наративу від Нового часу відкрило художнику можливість прямо впливати на його формування через просування власних ідей. Схарактеризовано особливості розвитку теорії мистецтва українського авангарду, ідеї якого справили значний вплив на розвиток світового мистецтва та культури. Висвітлено вплив культурної ізоляції і тоталітарної ідеології радянського періоду історії України. З’ясовано особливі умови і виклики повернення українського мистецтва до світового культурного простору. Розглянуто стан розвитку сучасних українських досліджень з теорії візуальних мистецтв та роль українських художників, які з часів незалежної України починають використовувати можливості медіа, через які презентують власні ідеї. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21366 Title: Сучасна творчість студентів художньо-графічного факультету університету Ушинського: роль пленерного досвіду та натхнення від природи у становленні художників-педагогів Authors: Котова, Ольга Олександрівна; Kotova, Olha Oleksandrivna; Носенко, Анна Іванівна; Nosenko, Anna Ivanivna; Мунтян, Стелла Дмитрівна; Muntyun, Stella Dmytrivna Abstract: У дослідженні розглянуто пленерний досвід і творчі здобутки студентів художньо-графічного факультету (ХГФ) Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» за останні 15 років. Зроблено аналіз методичних підходів до виконання завдань навчальної (художньо-творчої) практики «Пленер». Апробація творчих завдань здійснювалась під час пленерної практики на кафедрах образотворчого мистецтва та теорії і методики декоративно-прикладного мистецтва та графіки. Здійснено короткий історичний екскурс, обґрунтовано поняття «Одеська школа живопису» і «південноукраїнські традиції в мистецтві України». Розглянуто як класичні (живопис, малюнок, графіка, батик), так і інноваційні форми навчання (медіамистецтво), де студенти надихалися природними мотивами в реалізації власних проєктів під час навчання на ХГФ. З’ясовано зв’язок пейзажного жанру з обов’язковими дисциплінами: «Навчальна (художньо-творча) практика “Пленер”», «Теорія та практика живопису», «Теорія та практика малюнку», а також вибірковими дисциплінами «Міський пейзаж» та «Декоративний пейзаж». Виявлено фактори, що мали вплив на формування «Одеської школи живопису». Доведено, що спілкування з природою є лікуючим та покращуючим фактором, вічним джерелом натхнення. Показано й описано ілюстративні матеріали – фото картин митців і фотоматеріали, що розкривають основну тему. Практичне значення пленерної практики, натхнення природою і застосування природних мотивів – у гармонізації людини як частки Всесвіту, у втіленні творів мистецтва, що покращують настрій, у формуванні необхідних умінь та навичок митця-педагога. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21365 Title: Синтез мистецтв у християнському храмі України-Руси Authors: Гулей, О. В. Abstract: Статтю присвячено встановленню взаємозв’язків і взаємовпливів різних видів візуальних мистецтв, що використовувалися в оздобленні релігійних споруд православного віросповідання на теренах України-Руси. Основна увага автором зосереджена на значущості кожного виду образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, задіяного у створенні єдиного архітектурно-художнього стилю задля ознайомлення студентів з канонічними техніками. Висвітлено підпорядкованість усіх художньо-мистецьких складників заради здійснення Літургії – головного дійства у християнському храмі. Мета роботи полягає у тому, щоб висвітлити наявність синтезу візуальних мистецтв та виявити їх взаємодію в інтер’єрі давньоруського храму. Методологічною основою дослідження, що зумовлена багатовекторністю предмета, є загальнонаукові методи, зокрема аналізу і синтезу, що дали змогу узагальнити відомості з теорії, історії і практики різновидів візуальних мистецтв; культурологічний і мистецтвознавчий допомогли виявити їхні особливості та загальні властивості, а історико-логічний уможливив встановити взаємодію досліджуваних мистецтв у давньоруському храмі. Наукова новизна полягає у визначенні взаємодії різних за своєю природою мистецтв, як-от: мозаїчний живопис, фресковий розпис, іконопис, скульптура, ливарна справа, книжкова мініатюра, декоративно-ужиткове мистецтво у формуванні давньоруського храмового інтер’єру. У результаті дослідження встановлено, що для формування храмового інтер’єру велике значення відіграє обґрунтоване поєднання різновидів образотворчого мистецтва в єдине ціле та створення на основі цього сплаву мистецтв цілісного архітектурно-художнього образу. Стосовно інтер’єру давньоруського храму синтез образотворчих мистецтв базується на композиційній єдності архітектури з іншими видами візуальних мистецтв, які мають бути нерозривно поєднані у визначеному архітектурному просторі. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21364 Title: Перекладення симфонії-балету «Зелені святки» Віталія Губаренка як форма оновлення творчого проєкту Authors: Щербакова, О. К. Abstract: Дослідження присвячене особливостям перекладення симфонії-балету «Зелені святки» Віталія Губаренка для двоклавірного дуету з точки зору оновлення самим композитором свого творчого проєкту, що є дуже важливим напрямом композиторської творчості, який спрямований на поповнення репертуару фортепіанної музики зразком синтетичного жанру вітчизняної сценічної драматургії. Методологія дослідження базується на застосуванні джерелознавчого, аналітичного, жанрово-стильового, семантичного методів, які дали можливість виявити основні складники специфіки перекладень хореографічних творів для дуету піаністів. Наукова новизна визначається виявленням особистісної проєкції Віталія Губаренка на трансформацію сценічного задуму в інструментальний варіант. Проаналізовано існування серед театральних постанов балетних вистав на «не балетну музику» та авторські перекладення балетної музики або її частини для інструментального виконання (для фортепіано solo, для фортепіанних ансамблів різних типів, для камерних складів). У результаті аналізу авторського перекладення балету «Зелені святки» для двоклавірного дуету виявлено, що у разі збереження художнього цілого симфонічно-хореографічного твору перед інтерпретаторами постають суто виконавські завдання: розкриття програмно-зафіксованого плану розгортання хореографічного дійства; відтворення тембрів оркестрових інструментів; передача пластики танцювальних рухів та жестів; вибір штрихів залежно від образно-емоційного наповнення; тематично-динамічний розподіл музичного матеріалу між фортепіанними партіями; визначення плану педалізації як чинника активізації тембрально забарвленого звукового простору твору. У вигляді висновку зазначено важливість перекладення балетного твору для інструменталістів як збереження музичного тексту в новому сприйнятті і продовження його існування в концертній та педагогічно-учбовій практиці інструменталістів. 2024-01-01T00:00:00Z