http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/11484 2026-04-08T17:12:20Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/13501 Title: Структура позанавчальної роботи – складова формування іншомовної комунікації майбутнього моряка Authors: Камінська, Світлана Abstract: The article describes and analyzes modern aspects and approaches to the definition of extracurricular activity. Its system, forms, content and functions were considered in this article and its structure was also analyzed. It is stated that the purpose of extracurricular activity is to prepare the student to perform his/her professional duties in the future, to overcome the language barrier and to socialize with crew members by means of communication. Significant time in the student's pastime is occupied by classroom activity, such as lectures and seminars, practical or laboratory classes, but it is extracurricular activity that gives students the opportunity to implement their knowledge and acquire new ones through self-education. The relevance of the presented material is about to the needs in additional hours of future maritime transport specialists allocated for the formation of foreign language communication during their studying for direct adaptation, socialization and professional communication during their marine practice and professional activity in the future. As well as increasing the requirements for professional foreign language communication of maritime transport professionals under modern conditions of competition in the labor market, which leads to the renewal of the system of professional culture. Extracurricular activity is a form of student's social work. The article reveals the role of extracurricular activity and the opportunities in the formation of communicative culture of future seamen. Extracurricular activity plays a role in improving the professional communication skills of the future maritime transport specialist. The priority in higher education institutions is given to classroom work, during which hard skills are formed and developed. The importance of extracurricular activity is becoming very important just recently due to the requirements of employers to develop soft skills that can be developed through foreign language communication. It is defined that extracurricular activity helps to increase students' interest in the chosen field of activity, to develop independent work and self-development, which stimulates the desire for a professional approach and creative search. У статті описані та проаналізовані сучасні аспекти та підходи до визначення поняття «позанавчальна робота». Розглянуто її систему, форми, зміст та функції, проаналізована її структура. Зазначено, що метою позанавчальної роботи є додаткова підготовка студента до виконання своїх професійних обов’язків у майбутньому, подолання мовного бар’єру та соціалізація з членами екіпажу через комунікацію. Значний час у діяльності студента займає аудиторна робота, а саме лекційні та семінарські заняття, практичні або лабораторні, але саме позанавчальна робота дає студенту можливість реалізувати свої знання, набути нові через самовиховання та самоосвіту. Актуальність викладеного матеріалу зумовлена потребами майбутнього фахівця морського транспорту у додаткових годинах, виділених на формування іншомовної комунікації під час навчання для безпосередньої адаптації, соціалізації та професійної комунікації під час плавальної практики та професійної діяльності в майбутньому. А також підвищенням вимог до професійної іншомовної комунікації фахівців морського транспорту в сучасних умовах конкуренції на ринку праці, що призводить до оновлення самої системи формування професійної культури. Формою соціальної діяльності студента виступає саме позанавчальна робота. У статті розкривається роль позанавчальної роботи та її можливості під час формування комунікативної культури майбутніх моряків. На шляху вдосконалення професійних комунікативних якостей майбутнього фахівця морського транспорту певну роль відіграє позанавчальна робота. У закладах вищої освіти насамперед віддається пріоритет аудиторній роботі, під час якої формуються та розвиваються тверді навички. Значення позанавчальної роботи набуває обертів лише останнім часом через вимоги працедавців до розвитку м’яких навичок, які можна розви нути і засобами іншомовної комунікації. У статті визначається, що саме позанавчальна робота сприяє підвищенню зацікавленості студентів в обраній сфері діяльності, розвитку самостійної роботи та саморозвитку, що в свою чергу стимулює прагнення до професійного підходу та творчого пошуку. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/13499 Title: Особливості задоволеності життям та оманливості в юнацькому віці Authors: Косьянова, Олена Юріївна; Kosyanova, Olena Yuriivna; Назарук, Олена Abstract: Many researchers in various fields of psychology, as well as specialists who are not related to psychological study, such as sociologists, political scientists, economists, have considered such a phenomenon as “life satisfaction” in recent decades. There is also a heightened interest in life satisfaction in the applied aspect. The state of the personality in the psychological point of view is determined more often by emotional stability, stress resistance, high motivation, therefore, in a word, harmonious relations in the world around and with oneself. The researchers are faced with the question: “How can you achieve life satisfaction using such a harmonious construction?”. Life satisfaction can act as a constant feature and tool for achieving and realizing a person's life path in general. This phenomenon is associated in psychological studies with such names as: M. Argyle, A. Maslow, V. Frankl, R. R. May, E. Benko, etc. According to the general life satisfaction, which is closely related to the given problem of important aspects of life (self-esteem; family; friendship; social aspects, such as: work, learning activity; economic and social status, etc.). In the meantime, all these person`s spheres of life are closely connected with one more phenomenon, namely the deceptiveness of personality. But as the study of different age periods shows, it is especially important that the characteristic feature of the personality is manifested in adolescents. It is in this age and the propensity to deceive can influence the future behavioral strategies and leave a mark on the whole path of life. The aim of this study was to find the features of life satisfaction and the specifics of delusional personality in adolescence. A total of 48 young people aged 18 to 23 took part in the study. The following research methods were used: theoretical (classification, structuring and analysis of approaches to the study and understanding of delusion and life satisfaction in the psychological literature); empirical (test methods: Life Satisfaction Questionnaire (M. M. Melniko va), The Satisfaction With Life Scale (SWSL; E. Diner (1985)); Multidimensional-Functional Diagnosis of Lies (V. P. Pryadein, I. A. Tserkovnikov), “Motives of Telling Lies” by I. P. Shkuratova, as well as mathematical and statis tical (data processing was done using Microsoft Excel, SPSS 26.0 for Windows XP). The correlation analysis revealed the presence of significant positive and negative relationships at the level of 1% and 5% between the causes and motiva tions of delusion, its components with life satisfaction. The obtained correlation relationships confirm the assumptions about the interconnectedness and mutual influence of the studied indicators of delusion and life satisfaction. The groups of subjects with high and low level of life satisfaction (according to E. Diner) were determined: the group with high value indicator of the general level of life satisfaction (HLS, n = 12) and the group with low value indicator of the gen eral level of life satisfaction (LLS, n = 16 ), which made it possible to study the psychological features of deception, motivation to use deceptiveness in everyday life in all spheres of life and study the peculiarities of the content of the components of motivation to use deceptiveness in adolescence. В останні десятиліття багатьма дослідниками в різних областях психології, а також не пов’язаними з психологічними дослідженнями спеціалістами, такими як: соціологи, політологи, економісти, розглядається такий феномен,  як задоволеність життям. Також зростає зацікавленість задоволеністю життям і в прикладному аспекті. Найчастіше стан особистості в психологічному значенні визначається емоційною стабільністю, стресостійкістю, високою мотивацією, отже, одним словом, гармонійними відносинами в навколишньому світі та з самим собою. Перед дослідниками постає питання: «Яким чином можливо досягти задоленістю життям, використовуючи такий гармонійний контструкт?». Задоволеність життям може виступати як постійна особливість і як інструмент задля досягнення та реалізації життєвого шляху людини взагалі. У психологічних дослідженнях цей феномен пов'язаний з такими іменами, як: М. Аргайл, А.Маслоу, В.Франкл, Р.Р Мей, Є. Бенко, Е. Diener та іншими. Відносно загальної задоволеності життям, яке тісно пов'язано із задоволеністю важливих сферах життя (самооцінка; сі м'я; дружба; соціальні аспекти, такі як: робота, учбова діяльність; економічний та соціальний статуси, та ін.). Водночас усі ці сфери життя людини тісно пов'язані ще з одним феноменоменом – оманливістю особистості. Особливо важливо, як показують дослідження різних вікових періодів, ця характерологічна особливість особистості проявляється в юнацькому віці. Саме в цьому віці схильність до обману може вплинути на стратегії поведінки в майбутньому та відкласти слід на всьому життєвому шляху. Метою цього дослідження був пошук особливостей задоволенності життям та специфіки оманливості особистості в юнацькому віці. Всього в дослідженні приймали участь 48 осіб юнацького віку від 18 до 23 років. Методи дослідження: теоретичні (класифікація, структуризація та аналіз підходів до вивчення і розуміння омани та задоволеності життям у психологічній літературі); емпіричні (тестові методики: опитувальник задоволеність життям М. М. Мельникової, шкала «Задоволеність життям» Е. Дінера (SWSL) (1985); багатомірно–функціональна діагностика брехні (В. П. Прядеїн, І. А. Церковнікова), «Мотиви брехні» І. П. Шкуратової; «Причини брехні» І. П. Шкуратової, а також математико-статистичні (обробка даних зроблена за допомогою програми «Microsoft Excel», «SPSS 26.0 для Windows ХР»). Проведений кореляційний аналіз виявив наявність значимих додатних та від’ємних зв’язків на рівні 1% та 5% між показниками причин та мотивації омани, її складових із задоволеністю життям. Отримані кореляційні зв’язки підтверджують припущення щодо взаємопов’язаності та взаємовпливі досліджуваних показників омани та задоволеності життям. Визначено групи осіб з високим і низьким рівнем задоволеності життям (за Е. Дінером): група з високим значенням показника загального рівня задоволеності життям, (ВЗЖ, n=12) та група з низьким значенням показника загального рівня задоволеності життям (НЗЖ, n=16), що дало змогу дослідити психологічні особливості прояву обману, мотивації щодо застосування омани у повсякденному житті у будь–яких сферах життєдіяльності та вивчення особливості змістовного наповнення компонентів оманливості у представників юнацького віку. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/13498 Title: Нове слово в методиці виготовлення і використання експресного діабетичного меду з оздоровчою метою Authors: Босенко, Анатолій Іванович; Bosenko, Anatoliy Ivanovych; Плахтій, Петро; Топчій, Марія Сергіївна; Topchii, Mariia Sergiivna; Козак, Євген; Босенко, Олена Abstract: The article is devoted to the problem of making express diabetic honey to prevent and improve health, as well as to treat diabetic individuals. The disease has become extremely widespread both globally and in individual countries. It was registered that over 425 million people have diabetes for the current year. According to this situation, the medical expenses reach up to 727 billion US dollars, which could be spent to the improvement of the quality of living standards. The number of cases of diabetes is about 1.3 million adults against the backdrop of difficult demographic situation in Ukraine. Unfortunately, there is a negative trend in our country towards the spread of the disease among young people and children, even preschoolers. In accordance with a prognostic point of view, the prospect of today's young genera tion seems highly undesirable – that is, to be among people with this pathology all their lives. Therefore, solving the problem through prevention and healthy lifestyle is important. Due to shortages of medicines and financial support for certain population category, the solution in this case is seen in the expansion of folk remedies for prevention and treat ment, the leading place among which are bee products. The aim of the study was to develop a method of making diabet ic express honey from blueberries (Vaccinium myrtillus L.), Jerusalem artichoke (Helianthus tuberosus L.), common beans (Phaseolus vulgaris L.) and to study its effect on changes in glucose, total protein and plasma protein fractions (PPF) of diabetics. According to studies of two groups of males (control and experimental) aged 50-70 years with a total of 24 people, it was found that the use of developed by the author's methodology of express diabetic honey from blueberries, Jerusalem artichokes and common beans helps to stabilize blood glucose levels; it has a positive effect on protein metabolism and immunity of diabetics, as well as enhances the effect of oral antidiabetic drugs. Стаття присвячена проблемі виготовлення експресного діабетичного меду для профілактики, оздоровлення та лікування осіб, що страждають цукровим діабетом. Хвороба набрала надзвичайних масштабів розповсюдження як у світовому відношенні, так і в окремих державах. На сьогодні у світі зареєстровано понад 425 млн осіб, що хворіють на цукровий діабет. Відповідно за цих умов медичні витрати досягають понад 727 млрд. доларів США, які могли бути витраченими на підвищення якості життя населення. В Україні на тлі складної демографічної ситуації кількість захворювань на цукровий діабет становить близько 1,3 млн дорослого населення. На жаль у нашій державі відмічається негативна тенденція щодо розповсюдження хвороби серед молоді і дітей, навіть дошкільного віку. З прогностичної точки зору перспектива сьогоднішнього підростаючого покоління виглядає вкрай небажаною – все життя бути серед осіб з цією патологією. Отже, актуальним є вирішення проблеми через профілактику і здоровий спосіб життя. В умовах дефіциту лікувальних засобів та фінансового забезпечення окремих категорій населення вихід у цьому сенсі вбачається у розширенні народних засобів профілактики і лікування, провідне місце серед яких займають продукти бджільництва. За мету дослідження ставили розробити методику виготовлення діабетичного експресного меду з чорниці (Vaccinium myrtillus L.), топінамбура (Helianthus tuberosus L.), квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) та вивчити його вплив на зміну глюкози, загального білку і білкових фракцій в плазмі крові хворих цукровим діабетом. За результатами досліджень двох груп чоловіків (контрольна і експериментальна) віком 50–70 років загальною кількістю 24 особи, встановлено, що вживання розробленого за авторською методикою експресного діабетичного меду з чорниці, топінамбура і квасолі звичайної сприяє стабілізації рівня глюкози в крові, позитивно впливає на білковий метаболізм та імунітет хворих цукровим діабетом, підсилює дію пероральних протидіабетичних препаратів 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/13497 Title: Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров'я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії Authors: Чебикін, Олексій Якович; Chebykin, Oleksij Yakovych Abstract: The article considers the possibilities of studying the psychological foundations of emotional health of people in volved in learning activity under the COVID-19 pandemic conditions. It has been shown that the psychological founda tions of emotional health have been indirectly studied for a long while in the context of mental health. The study has expanded in recent years, where various aspects of emotional health become the subject independently. The attempts, however, are often made to reveal its content only on the basis of certain features, such as anxiety, aggression, etc. There are furthermore the ambiguous approaches to its understanding as a purely psychological phenomenon. The cognitive process of this phenomenon has shown that the problem of emotional health of students and educators in quarantine restrictions due to the coronavirus epidemic and its recovery after this disease is of particular importance in modern conditions. Some factors of influence of quarantine restrictions on emotional health have been generalized. At the same time, both positive and negative tendencies in its manifestation are recorded. It has been noted that the problem of psy chological foundations of emotional health of various people involved in learning activity under the coronavirus epidemic conditions, despite its relevance to the theory and practice of modern psychology, remains insufficiently studied. The emotional health was considered in the presented studies as a specific evaluative subjective reflection of the functioning of the sensory sphere in a person from a relatively positive-comfortable to a negative-uncomfortable state in different conditions of his/her life. On the basis of the performed work the Conditional Conceptual Model of Complex Study of Psychological Foundations of Emotional Health is constructed, in the maintenance of which such components as: factors of influence, signs of display, substantial characteristics, preventive and corrective means acted as leading ones. Prelim inary empirical evidence on the characteristics of emotional health in individuals have been obtained in 60 days since the beginning of the COVID-19 pandemic. The specific features of the emotional sphere that characterize people who have experienced stress in mild, moderate and severe forms have been highlighted. It has been shown that those people who experienced it in severe and moderate forms in 60 days did not actually recover the emotional health. Those who had a mild form of it, they have tendencies to recover the emotional health. У статті розглядаються можливості вивчення психологічних основ емоційного здоров'я осіб, задіяних в навчальну діяльність в умовах пандемії COVID-19. Показано, що психологічні основи емоційного здоров'я тривалий час побічно вивчалися в рамках проблеми психічного здоров'я. В останні роки розширилися дослідження, де самостійно предметом стають різні аспекти емоційного здоров'я. Проте нерідко здійснюються спроби розкрити його зміст, лише спираючись на окремі ознаки, такі як тривожність, агресивність та ін. До того ж є неоднозначні підходи до його розуміння як суто психологічного феномену. Процес пізнання цього явища показав, що особливої важливості в сучасних умовах набуває проблема емоційного здоров'я студентів та педагогів в умовах карантинних обмежень через коронавірусну епідемію та його відновлення після цієї хвороби. Узагальнено деякі фактори впливу карантинних обмежень на емоційне здоров'я. При цьому фіксуються як позитивні, так і негативні тенденції в його прояві. Відзначено, що проблема психологічних основ емоційного здоров'я різних осіб, залучених до навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії, незважаючи на її актуальність для теорії і практики сучасної психології, залишається недостатньо вивченою. У представлених дослідженнях нами емоційне здоров'я розглядається як специфічне оцінне суб'єктивне відображення функціонування почуттєвої сфери у людини від відносно позитивно-комфортного до негативно-дискомфортного стану в різних умовах її життєдіяльності. На основі виконаної роботи побудовано умовну концептуальну модель комплексного дослідження психологічних основ емоційного здоров'я, в змісті якої провідними виступили такі компоненти, як: фактори впливу, ознаки прояву, змістові характеристики, профілактичні та корекційні засоби. Отримано попередні емпіричні дані відносно особливостей емоційного здоров'я в осіб через 60 днів з моменту початку хвороби на COVID-19. Виділено специфічні ознаки емоційної сфери, що характеризують осіб, які перенесли стрес в легкій, середній та складній формах. Показано, що ті, хто його перенесли в складній та середній формах через 60 днів фактично не відновили стан емоційного здоров'я. Що стосується тих, хто мав легку його форму прояву, то у них відмічені тенденції до відновлення стану емоційного здоров'я. 2021-01-01T00:00:00Z