http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/8308 2026-04-11T05:29:37Z 2026-04-11T05:29:37Z Кордонова, Алла Вікторівна Kordonova, Alla Victorivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10441 2024-06-17T10:56:54Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Етапи інтегрованого навчання історії України майбутніх викладачів історії засобами англійської мови Authors: Кордонова, Алла Вікторівна; Kordonova, Alla Victorivna Abstract: The relevance of the study is stipulated by the requirements intended for prospective specialists in history, the separation of a particular competence dealing with the ability to communicate by means of a foreign language using the terminology adopted within the professional environment, to be more precise. The research aims to present the process of step-by-step integrated teaching of the history of Ukraine to the would-be History teachers by means of English. The following methods have been used to solve the tasks set in the study: theoretical – analysis of pedagogical, psychological, didactic literature on the problem under consideration, which allows further substantiation of the expediency of step-by-step integrated training of the would-be History teachers to improve professional activities by means of English; empirical – analysis of the Standard of Higher Education of Ukraine on the History of Ukraine, the current curriculum, educational programs in the discipline «Foreign Language for Professional Purposes» for students majoring in 014 Secondary education (History) to clarify the status of the problem in the practice of higher education of Ukraine. The process of gradual teaching of Ukrainian history to the would-be History teachers by means of English has been substantiated by the theoretical findings as follows: 1) integration of profession-related and foreign language speech competencies of the future History teachers is the basis for better performance of their professional duties; 2) under the integrated stages of teaching History by means of the English language, we understand certain stages of students’ development which have both linguistic and thematic content; 3) the stages of integrated teaching of the History of Ukraine to the future History teachers by means of English are introductory, language-oriented, education- and speech-centred, profession- and speech-related, final; 4) each stage has an integrated goal (language and subject), methodical actions for mastering professional content by means of English, and the result; 5) all the stages of the integrated learning are interconnected and interdependent both linguistically and in terms of their content. У статті розглядається процес інтегрованого навчання історії України майбутніх викладачів історії засобами англійської мови. У ході дослідження з’ясована його актуальність, що зумовлена вимогами до фахівців зазначеної галузі, а саме: виокремлення компетентності, здатність спілкуватися іноземною мовою із використанням термінології, прийнятної у фаховому середовищі. Розглянуто дефініції понять «професійна компетентність майбутніх викладачів історії» та «іншомовна мовленнєва компетентність майбутніх викладачів історії». Зазначено, що ці поняття мають ідентичний склад й аналогічні способи реалізації в єдиному інтегрованому процесі підготовки майбутніх істориків до поглиблення їхніх професійних знань й умінь засобами англійської мови. Оскільки таке інтегроване навчання є складним процесом, його необхідно здійснювати за етапами. Зокрема, такими: ознайомлювальний, на якому відбувається прослуховування тематичної інформації рідною мовою у процесі лекції викладача-історика; 2) мовний, на якому студенти набувають лінгвістичних знань, відповідних до тематики, що вивчається, у них формуються навички вживання цього матеріалу в словосполученнях і реченнях; 3) освітньо-мовленнєвий, який сприяє розвитку вмінь сприйняття тематичної інформації у процесі прослуховування лекції англійською мовою, а також перевірки розуміння прослуханого шляхом відповідей на деталізовані і ключові запитання та написання власних резюме; 4) професійно-мовленнєвий, на якому студенти навчаються аналізувати, синтезувати, інтерпретувати, прогнозувати історичні події і процеси відповідної тематики засобами англійської мови; 6) підсумковий, на якому оцінюється та коригується робота студентів та визначається приріст їхніх мовленнєвих умінь і професійних знань. Кожний із представлених етапів має інтегровану мету, мовленнєве та професійно зорієнтоване наповнення та результат. Унаслідок проведеного дослідження було з’ясовано, що всі визначені етапи є взаємопов’язаними та передбачають поступове поглиблення знань навчальної дисципліни і розвиток англомовних умінь для їх вираження.

2020-01-01T00:00:00Z Грінченко, Алла Миколаївна Grinchenko, Alla Mykolaivna Мамикіна, Анжеліна Іванівна Mamykina, Anzhelina Ivanivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10440 2024-06-17T10:57:23Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Педагогічні умови та методи формування музично-слухових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва Authors: Грінченко, Алла Миколаївна; Grinchenko, Alla Mykolaivna; Мамикіна, Анжеліна Іванівна; Mamykina, Anzhelina Ivanivna Abstract: The article is devoted to the phenomenon of auditory representations, their content, compliance with musical content, formation, tuning and implementation in the performance process of the future teacher during piano training. The purpose of the article is to substantiate the pedagogical conditions and develop the methods aimed at forming of the future music teacher’s musical-auditory representations. The goal is realised through the implementation of relevant tasks using the methods of theoretical research: analysis, synthesis, deduction, systematisation, pedagogical observation. In the article musical-auditory representation is considered as a professional skill of a musician, formed on the basis of the understanding of semantics – semantic units of musical language, which facilitates the qualitative reproduction of artistic and figurative content and maximum efficiency of musician’s own performance process in creation of artistic-pedagogical and performing interpretations. The list of the skills acquired by the applicant during the formation of auditory perceptions is specified, namely: analytical (to identify and understand the symbolism of musical language; its genre and style) (compare semantic constructs of different musical directions); reflexive, figurative-auditory and sensorimotor. The pedagogical conditions for the formation of auditory representations are offered: gradual expansion of a musical thesaurus in the course of the profession-centred training; stimulating auditory perception by recognising and understanding the elements of musical language; the direction of musical- perceptual experience on the coordination of auditory representations with the sign-semantic context of the performed works. In accordance with the defined conditions, a number of methods have been developed: comparative textual analysis; figurative and auditory analysis; perceptual-auditory analysis; associative music model; semantic identification; artistic reincarnation; polytonation expressiveness; tactile-auditory method. Further research involves the development of the future Arts teachers’ auditory perceptions in classes on accompaniment and ensemble playing, taking into account the specifics of these subjects. Стаття присвячена феномену слухових уявлень, їх змістовності, відповідності музичному контенту, утворенню, налаштуванню та реалізації у виконавському процесі майбутнього вчителя під час фортепіанної підготовки. Мета статті – обґрунтування педагогічних умов та розробка методів спрямованих на формування музично-слухових уявлень майбутнього вчителя музичного мистецтва. Мета реалізується через виконання відповідних завдань за допомогою методів теоретичного дослідження: аналізу, синтезу, дедукції, систематизації, педагогічне спостереження. У статті музично-слухове уявлення розглядається як професійне вміння музиканта, сформоване на основі розуміння семантично-смислових одиниць музичної мови, що сприяє якісному відтворенню художньо-образного змісту та максимальній результативності власного виконавського процесу у створенні художньо-педагогічних і виконавських інтерпретацій. Уточнено перелік умінь, що набуваються здобувачем під час формування слухових уявлень, а саме: аналітичні (виявляти та розуміти символіку музичної мови; жанрово-стильові (зіставляти смислові конструкти різних музичних напрямів); рефлексивні, образно-слухові й сенсомоторні. Запропоновано педагогічні умови формування слухових уявлень: поетапне розширення музичного тезаурусу в процесі фахової підготовки; стимулювання слухової перцепції шляхом розпізнавання та розуміння елементів музичної мови; спрямування музично-перцептивного досвіду на скоординованість слухових уявлень зі знаково- смисловим контекстом виконуваних творів. Відповідно до визначених умов розроблено низку методів: порівняльний текстологічний аналіз; образно-слуховий; перцептивно-слуховий; асоціативної музичної моделі; семантичного ототожнення; художнього перевтілення; поліінтонаційної виразності; тактильно-слуховий метод. Подальше дослідження передбачає формування слухових уявлень у майбутніх учителів мистецтв на заняттях з акомпанементу та ансамблевої гри з урахуванням специфіки предметів.

2020-01-01T00:00:00Z Шаранова, Юлія Володимирівна http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10439 2020-12-23T13:10:09Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Формування громадянських цінностей студентів закладів вищої освіти США Authors: Шаранова, Юлія Володимирівна Abstract: The experience of the United States, where in higher education students are trained for conscious social activities and independent responsibility for the benefit of the community and society as a whole, seems to be significant for the theory and practice of higher education in Ukraine. The appeal to the American educational experience is due to the fact that today the United States as a state governed by the rule of law is a reliable guarantor of individual rights and freedoms, provided by strong traditions of civic education – the key to educating students' social values. At the same time, the interest in higher education in the United States is due to its high prestige within the world educational environment, its well-known democratic orientation and constant content and methodological improvement. In the United States, training graduates in adapting to their social life as responsible citizens-members of certain communities and professionals in society has historically been a duty of higher education. The purpose of the article is to highlight the features of the educational process in the course of general education in the framework of undergraduate studies within the US higher education, institutions, which contribute to the development of students’ social values. It is noted that the pedagogical experience of the United States, where students are being trained in conscious social activities and independent responsible activities for the benefit of society in higher education institutions, is useful for the theory and practice of higher education in Ukraine. The methodology of the research is based on the analysis of scholarly and pedagogical sources of the USA and Ukraine on the problem under study with the elements of induction and deduction to characterise the state of its development in the USA; the summarising of the organisation of various types of training in the US higher education institutions, which provide for the formation of students’ social values. The originality of the research lies in the fact that for the first time in the Ukrainian pedagogical science, the views of American scholars on the types of training, as well as the civic engagement of students in the U.S. higher education institutions which contribute to the development of their social values have been summarised. It has been found out that today, in higher education in the United States, students’ engagement into social activities during their general education ensures their readiness for a meaningful and responsible life in an interdependent world characterised by uncertainty and rapid changes. By teaching leadership and community service through dialogue and collaboration, the U.S. colleges and universities contribute to the development of students’ social values, social and intellectual development of students who, moving from a comfort zone to a contact zone, are able to interact effectively within a variety of situations. Значущим для теорії і практики вищої школи України постає досвід США, де у закладах вищої освіти студентів готують до свідомої громадської активності та самостійної відповідальної діяльності на благо громади та суспільства загалом. Звернення до американського освітнього досвіду зумовлено тим, що сьогодні США як правова держава є надійним гарантом індивідуальних прав і свобод, що забезпечується міцними традиціями громадянської освіти – запоруки виховання громадянських цінностей студентів. Водночас інтерес до вищої школи США зумовлений її високим авторитетом у світовому освітньому середовищі, її відомою демократичною спрямованістю та постійним змістово-методичним удосконаленням. У США підготовка випускників до їхнього суспільного життя як відповідальних громадян – членів певних громад і професіоналів у суспільстві –історично була обов’язком вищої освіти. Метою статті є висвітлення особливостей освітнього процесу під час загальної підготовки на бакалавраті у вищій школі США, які сприяють формуванню громадянських цінностей студентів. Наголошено, що педагогічний досвід США, де у закладах вищої освіти студентів готують до свідомої громадської активності та самостійної відповідальної діяльності на благо громади і суспільства загалом, є корисним для теорії і практики вищої школи України. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі науково-педагогічних джерел США й України з аналізованої проблеми з елементами індукції і дедукції для характеристики стану її розробленості у США; узагальненні організації різних видів навчання у вищій школі США, які забезпечують формування громадянських цінностей студентів. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українській педагогічній науці узагальнено погляди американських учених на види навчання, а також громадянську залученість студентів у вищій школі США, що забезпечують формування громадянських цінностей. З’ясовано, що сьогодні у вищій школі США громадянське навчання і виховання під час загальної підготовки студентів забезпечує їхню готовність до змістового і відповідального життя у взаємозалежному світі, що характеризується невизначеністю і швидкими змінами. Шляхом навчання лідерства та суспільно корисного служіння на основі діалогу і співпраці коледжі й університети США сприяють формуванню громадянських цінностей та соціальному й інтелектуальному розвитку студентів, які, виходячи із зони комфорту в зону контакту, спроможні ефективно взаємодіяти у різних ситуаціях.

2020-01-01T00:00:00Z Гудзь, Олена Анатоліївна Gudz, Olena http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10438 2025-05-30T09:31:26Z 2020-01-01T00:00:00Z

Title: Методи розвитку художньої емпатії у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вокальної підготовки Authors: Гудзь, Олена Анатоліївна; Gudz, Olena Abstract: The article substantiates the essence, content and method of developing artistic empathy. The purpose of the article is to substantiate the methods of vocal training that are effective in developing the artistic empathy of the future Music teachers. The purpose of the article is realised through the use of methods of theoretical research: analysis, synthesis, generalisation, deduction, induction, extrapolation. The article clarifies the meaning of the concept "empathy" as a psychological process based on penetration into the inner world of a person. Empathy is interpreted as the integration of emotional and cognitive aspects of cognition. The components of empathy in the context of psychological research have been determined. Empathy as a factor in regulating the effectiveness of pedagogical communication has been studied. Empathy acts as a tool for establishing emotional contact. The procedural aspect of empathy in the context of the teacher's activity is considered. The content of artistic empathy is considered as a process of sympathising with artistic phenomena. Artistic empathy is defined as the basis for comprehending an artistic image. In the context of Music teachers’ activities, artistic empathy is defined as a complex personal and professional entity that allows us to identify the emotional state of a person or the emotional portrait of a musical work. The artistic empathy causes a reaction of sympathy, which optimises artistic and pedagogical communication. It is noted that the vocal training of future Music teachers creates a unique platform for the development of artistic empathy. Two vectors of the artistic empathy within the activities of Music Arts teachers have been considered: empathic penetration into the emotional world of a musical work, and empathic penetration into the emotional world of students in the process of artistic and pedagogical communication. A list of effective methods of the vocal training which is aimed at developing art empathy of the future teachers of Musical Arts has been offered: a method of reflexive adjustment, a method of empathic supervision, a method of emotional collections, a method of vocal improvisation. У статті обґрунтовано сутність, зміст і метод розвитку художньої емпатії. Метою статті визначено обґрунтування методів вокальної підготовки, ефективних щодо розвитку художньої емпатії майбутніх учителів музичного мистецтва. Мета статті реалізується через використання методів теоретичного дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, дедукції, індукції, екстраполяції. У статті уточнено зміст поняття «емпатія» як психічний процес, що ґрунтується на проникненні у внутрішній світ іншого. Емпатія розглядається як інтеграція емоційних і когнітивних аспектів пізнання. Визначено складникиі емпатії в контексті психологічних досліджень. Досліджено емпатію як чинник регуляції ефективності педагогічної комунікації. Емпатія виступає в якості інструмента налагодження емоційного контакту. Розглядається процесуальний аспект емпатії в контексті діяльності педагога. Розглянуто зміст художньої емпатії як процесу співпереживання художніх явищ. Художня емпатія визначається як підґрунтя осягнення художнього образу. В контексті діяльності вчителів музичного мистецтва художня емпатія визначається як складне особистісно-професійне утворення, яке уможливлює ідентифікацію емоційного стану людини або емоційного портрета музичного твору. Художня емпатія зумовлює виникнення реакції співпереживання, що оптимізує художньо-педагогічну комунікацію. Зазначено, що вокальна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва створює унікальну платформу для розвитку художньої емпатії. Розглянуто два вектори художньої емпатії в діяльності вчителів музичного мистецтва: емпатійне проникнення в емоційний світ музичного твору, та емпатійне проникнення в емоційний світ учнів у процесі художньо- педагогічної комунікації. Запропоновано ефективні методи вокальної підготовки, які спрямовані на розвиток художньої емпатії майбутніх учителів музичного мистецтва: метод рефлексивного налаштування, метод емпатійного спостереження, метод емоційних колекцій, метод вокальної імпровізації.

2020-01-01T00:00:00Z