http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/72 2026-07-13T10:57:47Z 2026-07-13T10:57:47Z Чорна, Людмила Швед, Вадим Наумчак, Ірина http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26260 2026-07-13T10:55:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Про деякі аспекти довіри у корпоративній культурі підприємства Authors: Чорна, Людмила; Швед, Вадим; Наумчак, Ірина Abstract: У статті розглянуто довіру як одну з визначальних засад корпоративної культури підприємства в умовах невизначеності, воєнних ризиків та організаційних змін. В статті показано, що довіра має багаторівневу природу і виявляється як самодовіра працівника, міжособистісна довіра в колективі, довіра до керівництва, процедур та організаційних цінностей. Обґрунтовано, що психологічний підхід дає змогу пояснити зв’язок довіри з відчуттям безпеки, стресостійкістю, здатністю до співпраці та прийняття ризику, тоді як управлінський підхід акцентує її вплив на координацію, комунікацію, інноваційність, лояльність персоналу та зниження транзакційних витрат. Доведено, що для корпоративної культури особливе значення мають процедурна справедливість, послідовність рішень, прозорість комунікації та відповідність проголошених цінностей реальній поведінці організації. Зроблено висновок, що довіра є не лише морально-психологічною характеристикою внутрішнього клімату, а й стратегічним ресурсом підприємства, від якого залежить його стійкість, керованість і здатність адаптуватися до кризових викликів. The article examines trust as one of the key foundations of an enterprise’s corporate culture under conditions of uncertainty, wartime risks, and organizational change. The relevance of the study lies in the fact that trust ensures predictability of interaction, supports employees’ psychological safety, increases the legitimacy of managerial decisions, and reduces the need for excessive control. The aim of the article is to summarize psychological and managerial approaches to the interpretation of trust and to define its role in shaping the corporate culture of a modern enterprise. The study is based on analysis, synthesis, comparison, theoretical generalization, interpretation of interdisciplinary sources, and structural-logical modeling. The findings show that trust has a multilevel nature and appears as self-trust, interpersonal trust within the team, trust in management, trust in procedures, and trust in organizational values. It is substantiated that the psychological approach explains the relationship of trust with the sense of safety, stress resistance, cooperation, and acceptance of risk, whereas the managerial approach emphasizes its influence on coordination, communication, innovation, employee loyalty, and the reduction of transaction costs. The article argues that procedural justice, consistency of decisions, transparency of communication, and correspondence between declared values and real organizational behavior are decisive for a trust-based corporate culture. It is concluded that trust is not only a moral and psychological characteristic of the internal climate but also a strategic organizational resource that determines resilience, governability, and the ability of an enterprise to adapt to crisis challenges.

2026-01-01T00:00:00Z Чебикін, Олексій Якович Chebykin, Oleksij Yakovych Тоцька, О. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26249 2026-07-10T12:21:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Про специфіку професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден Authors: Чебикін, Олексій Якович; Chebykin, Oleksij Yakovych; Тоцька, О. Abstract: У статті наведено основні результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден, зокрема представників офіцерського та рядового складів. Узагальнення існуючих досліджень свідчить, що на цей час існують різні теоретичні позиції щодо розуміння професійного вигорання як психологічного феномену. Недостатня опрацьованість цієї проблеми ускладнює процес вивчення вигорання та його ключових характеристик. Щодо практичної нерозробленості проблеми, то наявні в різних джерелах дані здебільшого акцентують увагу на важливості їх урахування під час надання психологічної допомоги. Тут ще недостатньо висвітлені інструменти самодопомоги фахівців в аспекті використання різних психологічних технік. Враховуючи наведене, у своїй роботі ми поставили мету здійснити попереднє дослідження з оцінки прояву професійного вигорання в офіцерів та рядових моряків з урахуванням їх емоційно-особистісних особливостей. The article presents the main results of a theoretical and empirical study of the specific features of professional burnout among maritime vessel crew specialists, in particular, among officers and ratings. A review of existing studies indicates that, at present, there are ambiguous theoretical positions regarding the understanding of professional burnout as a psychological phenomenon. The insufficient elaboration of this issue complicates the process of studying burnout and its key characteristics. As for practical underdevelopment, the data available in various sources place greater emphasis on the importance of taking burnout into account when providing psychological assistance. At the same time, insufficient attention has been paid to self-help tools for specialists, particularly in terms of applying various psychological techniques. Given the above, the aim of our study, at the first stage, was to conduct a preliminary assessment of the manifestations of professional burnout among officers and ratings, taking into account their emotional and personality characteristics. The conducted study made it possible to obtain diagnostic indicators of emotional and personality characteristics and their relationship with professional burnout data. In particular, the group of officers demonstrated a lower level of professional burnout, characterized by such traits, as a sufficient level of emotional comfort, emotional stability, sociability, and a high level of behavioral normativity.

2026-01-01T00:00:00Z Ситнік, Світлана Володимирівна Sytnik, Svitlana Volodymyrivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26248 2026-07-10T11:53:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Ефективність арттерапії у психологічній корекції стресових станів в умовах війни Authors: Ситнік, Світлана Володимирівна; Sytnik, Svitlana Volodymyrivna Abstract: Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у психологічній допомозі населенню, яке тривалий час живе в умовах воєнної загрози та зазнає хронічного стресового навантаження. Особливої значущості набуває пошук психокорекційних підходів, які поєднували б безпечність, доступність, емоційну м’якість впливу та здатність знижувати напруження, дистрес і прояви емоційного виснаження. Одним із таких підходів є арттерапія, що створює умови для непрямого вираження переживань, символізації травматичного досвіду та відновлення внутрішніх ресурсів особистості. Мета статті полягала в емпіричній перевірці ефективності арттерапії як засобу корекції стресових станів осіб, які тривалий час перебувають в умовах війни. У дослідженні взяли участь 42 особи віком від 30 до 45 років, які проживали на території Одеської області та зазнавали постійного стресового навантаження у зв’язку з воєнними подіями. Досліджуваних було розподілено на експериментальну та контрольну групи. В експериментальній групі реалізовано програму арттерапії тривалістю два місяці, що включала 16 групових занять, які проводилися двічі на тиждень. Для оцінювання ефективності програми застосовано шкалу сприйнятого стресу, шкалу психічного дистресу, шкалу оцінки впливу травматичної події, а також методику САН. Результати дослідження засвідчили, що в експериментальній групі відбулися статистично значущі позитивні зміни за показниками самопочуття, активності, настрою, сприйнятого стресу та психічного дистресу. Найбільш виразний ефект виявлено при порівнянні величини змін між експериментальною та контрольною групами. Водночас вплив на симптоматику, пов’язану з травматичною подією, виявився менш вираженим. Отримані результати підтверджують ефективність арттерапії як засобу корекції актуальних стресових станів в умовах війни та засвідчують доцільність її використання у програмах психологічної підтримки населення. The relevance of the study is обусловлена the growing need for psychological assistance for people who have been living for a long time under conditions of military threat and experiencing chronic stress. Of particular importance is the search for psychocorrective approaches that combine safety, accessibility, emotional gentleness of influence, and the ability to reduce tension, distress, and manifestations of emotional exhaustion. One such approach is art therapy, which creates conditions for the indirect expression of experiences, the symbolization of traumatic experience, and the restoration of the individual’s internal resources. The aim of the article was to empirically verify the effectiveness of art therapy as a means of correcting stress states in individuals who have been living for a long time under wartime conditions. The study involved 42 individuals aged 30 to 45 years who resided in Odesa region and experienced constant stress related to wartime events. The participants were divided into an experimental group and a control group. In the experimental group, a two-month art therapy program was implemented, including 16 group sessions conducted twice a week. To evaluate the effectiveness of the program, the Perceived Stress Scale, the Mental Distress Scale, the Impact of Event Scale, and the SAN method were used. The results of the study showed that the experimental group demonstrated statistically significant positive changes in indicators of well-being, activity, mood, perceived stress, and mental distress. The most pronounced effect was found when comparing the magnitude of changes between the experimental and control groups. At the same time, the impact on symptoms associated with the traumatic event was less pronounced. The obtained results confirm the effectiveness of art therapy as a means of correcting current stress states under wartime conditions and indicate the feasibility of its use in psychological support programs for the population.

2026-01-01T00:00:00Z Оверчук, В. А. Боярська, Зоріна http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/26247 2026-07-10T11:48:22Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Positive mental health in wartime: associations with anxiety, depression, and well-being Authors: Оверчук, В. А.; Боярська, Зоріна Abstract: The full-scale war has placed the population of Ukraine under conditions of prolonged stress, uncertainty, and repeated traumatic exposure. In such circumstances, mental health should be considered not only through symptoms of distress but also through indicators of positive mental health and well-being. This integrated perspective is consistent with the dual-continua model and allows for a more nuanced account of psychological functioning under prolonged societal strain. The aim of the study was to examine how state and trait anxiety were associated with depressive symptoms, positive mental health, subjective well-being, psychological well-being, and relationship satisfaction in Ukrainian adults surveyed during the war. The study used a cross-sectional anonymous online survey conducted throughout 2024 among 168 adults aged 18–56 years, including students and academic staff from Vinnytsia and Vilnius. The State-Trait Anxiety Inventory, the Burns Depression Checklist, the Positive Mental Health Scale, and the Modified BBC Subjective Well-being Scale were used. Descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis were applied. The findings showed that higher levels of state and trait anxiety, as well as more pronounced depressive symptoms, were consistently associated with lower positive mental health, subjective well-being, and psychological well-being. A pronounced association was also observed between subjective and psychological well-being, suggesting a substantial overlap between these dimensions under conditions of prolonged wartime strain. Relationship satisfaction was linked to lower distress and better well-being. The findings indicate that, in populations living under wartime conditions, mental health assessment should include not only distress symptoms but also indicators of positive functioning and interpersonal resources. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна війна поставила населення України в умови тривалого стресу, невизначеності та повторюваного травматичного впливу. За таких обставин психічне здоров’я доцільно розглядати не лише через симптоми дистресу, а й через показники позитивного ментального здоров’я та благополуччя. Такий підхід узгоджується з моделлю подвійного континууму та дає змогу точніше описати психологічне функціонування людини в умовах тривалого суспільного кризового навантаження. Метою статті було з’ясувати, як реактивна та особистісна тривожність пов’язані з депресивними симптомами, позитивним ментальним здоров’ям, суб’єктивним благополуччям, психологічним благополуччям і задоволеністю стосунками у дорослих українців, опитаних під час війни. Методи дослідження включали крос-секційне анонімне онлайн-опитування, проведене упродовж 2024 року серед 168 дорослих віком від 18 до 56 років – студентів і науково-педагогічних працівників із Вінниці та Вільнюса. Було використано опитувальник State-Trait Anxiety Inventory, Burns Depression Checklist, Positive Mental Health Scale та Modified BBC Subjective Well-being Scale. Застосовано описову статистику і кореляційний аналіз Пірсона. Результати показали, що вищі рівні реактивної й особистісної тривожності, а також більш виражені депресивні симптоми послідовно поєднувалися зі зниженням позитивного ментального здоров’я, суб’єктивного і психологічного благополуччя. Виявлено також дуже тісний зв’язок між суб’єктивним і психологічним благополуччям, що може свідчити про їх значне перекриття в умовах тривалого воєнного напруження. Задоволеність стосунками була пов’язана з нижчим рівнем дистресу та кращими показниками благополуччя. Висновки полягають у тому, що для людей, які живуть в умовах війни, доцільним є комплексне оцінювання не лише симптомів дистресу, але й показників позитивного функціонування та міжособистісних ресурсів.

2026-01-01T00:00:00Z