DSpace Collection:dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/64262024-03-29T11:57:43Z2024-03-29T11:57:43ZКомерціалізація досліджень та її наслідки для сучасної наукиВедмедєв, Михайло Михайловичdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/124552021-09-13T13:47:32Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Комерціалізація досліджень та її наслідки для сучасної науки
Authors: Ведмедєв, Михайло Михайлович
Abstract: Комерціалізація розглядається як один з провідних трендів в процесі трансформації сучасної науки. Сутність цього вбачається в зміні статусу знання в соціально-культурному контексті. Знання більше не розглядається як чинник формування особистості. Воно продукується для того, щоб бути проданим.
Метою роботи є аналіз й оцінка соціально-етичних, світоглядних та епістемологічних
наслідків згаданого процесу.
Автор спирається на роботи П. Вайнгарта, Ж.-Ф. Ліотара, Д. Нелкін, Дж. Раветца та
інших фахівців у цій сфері досліджень.
Для розкриття глибинних трансформацій у системі наукових дисциплін використовуються
ідеї Ж.-Ф. Ліотара щодо ролі чинників перформативності і меркантилізації у виробництві
інтелектуального продукту. З одного боку, ті галузі досліджень, що відповідають критерію
перформативності, отримують достатньо щедре фінансування і поштовх у своєму розвитку, а ті, які цьому не відповідають, поступово занепадають. З іншого боку, підкреслюється,
що зазначені фактори призводять до порушення оптимального співвідношення фундаментальних і прикладних досліджень.
Крім того, специфічне ставлення до знання почало домінувати і в сфері освіти. Студента
все менше цікавить питання про істинність певних наукових положень, а все більше – питання стосовно того, як можна отримані знання продати.
Описуються наслідки посилення залежності дослідників від суб’єктів фінансування. Замовник, перетворюючись на власника інтелектуального продукту, визначає правила поведінки
виконавця-ученого. В результаті виникають такі негативні для науки і суспільства явища, як
приховування методів і виробництво неповного («недоотриманого») знання.
Окремо в статті розглядається питання щодо зародження і поширення так званої антрепренерської науки. Наукове антрепренерство, як у формі дослідницької роботи, так і у вигляді експертної діяльності, інтерпретується як різновид інтелектуальної халтури. Підкреслюється агресивність і брутальний стиль поведінки антрепренерських груп в процесі змагання
з офіційною наукою.
Одним з головних і безсумнівних наслідків прогресуючої комерціалізації дослідницької
діяльності, на думку автора, слід вважати процес руйнації релевантних науці системи оцінок
і мотиваційних настанов.2019-01-01T00:00:00ZРеалізація антиентропійної функції культури в Неплюєвському братствіШевель, Анжеліка Олександрівнаdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/124532021-09-13T13:41:30Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Реалізація антиентропійної функції культури в Неплюєвському братстві
Authors: Шевель, Анжеліка Олександрівна
Abstract: Сьогодні відбувається пошук базових цінностей людства, нових
зразків духовності, які змогли б об’єднати на єдиних засадах народи, нації, релігії в ситуації розмитості моральних критеріїв в наявному полікультурному національному просторі, що
може функціонувати на основі загальнолюдських принципів співіснування людства.
У ХХ ст. актуалізувалися пошуки в таких напрямах дослідження, як загальна теорія систем,
синергетичні принципи функціонування самоорганізованих систем з вузловими поняттями «ентропія-антиентропія». У таких дослідженнях на перший план виходять елементи невпорядкованості, нелінійного розвитку соціально-економічні прогнози та управлінські рішення.
Мета дослідження – проаналізувати реалізацію антиентропійної функції культури
в Неплюєвському братстві.
Методи дослідження: аналіз понять і категорій, що стосуються предмету дослідження, синтез характеристик і визначень, конструктивний метод, компаративістський метод,
метод узагальнення та описовий метод.
Результати дослідження. Проаналізовано реалізацію антиентропійної функції культури в
Неплюєвському братстві, показано, що братчики своєю творчою діяльністю перетворювали і
впорядковували навколишню дійсність, створювали щось нове, оригінальне, різко розширюючи
тим самим масштаби свого цілеспрямованого антиентропійного впливу на навколишній світ.2019-01-01T00:00:00ZЕтичні аспекти філософії Жака ДеррідаСавонова, Ганна Іванівнаdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/124522021-09-13T13:38:54Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Етичні аспекти філософії Жака Дерріда
Authors: Савонова, Ганна Іванівна
Abstract: У статті піднімається актуальна проблема визначення сутності філософії деконструкції
Ж. Дерріда на позиціях етичних категорій. Метою статті є дослідження етичних аспектів
деконструкції Ж. Дерріда в площині диференціацій примар людського мислення. Базовими площинами аналізу філософії Ж. Дерріда є онтологія difference, реконструкція імені Бога в релігії, переосмислення смерті шляхом її відмежування від зла та поєднання зі злом як страхом,
розкриття сутності зла через страх та трепетання з втратою віри, проведення порівняння
Бога та Буття. Увага приділяється соціальним деконструкціям справедливості як етичній
цінності. Розкривається специфіка соціальних примар «в лицарських обладунках», що прихо вують власну реальність у тілі справедливості. Зазначається, що примари виокремлюють
від ідеї мислення та отримують власне тіло, яке жахає людину. Примара зв’язує небуття
з буттям і стає фатумом власної ідеї, двійником духа, що слідує за ним з метою вимагання
справедливості. Поняття справедливості визначається як етична категорія цінності, хоча
вона не відокремлює зло від добра, а тільки більш їх зближує. Боротьба з примарами знищує їх
обладунки, але не їх реальність, адже сутність примар перебуває в головній примарі – людині
як її жахіття та примарі народу як сукупності жахіть. У статті особлива увага приділяється проблемі імені Бога, яке само отримало онтологічний базис в структурі людської мови.
Ж. Дерріда пропонує декодувати мову, щоб витягнути онтологію імені Бога на поверхню. Разом з тим онтологія знищує саму релігію, тому що логічні міркування онтології не проходять
у тій площині, де перебуває віра. Бог сам себе іменує, хоча, насправді, залишається безіменним. Безіменність Бога – це онтологія difference як іменування Бога – онтологія Буття. Бог
ніколи не зближається з difference остаточно, а тільки наближається. Отже, філософія
деконструкції Ж. Дерріда має базовою метою розкриття божественності difference, хоча
difference не є тотожним Богу.2019-01-01T00:00:00ZОсобливості національної ідентичності молодих українців і поляківПирог, Ганна ВолодимирівнаСардаковський, Ян Анатолійовичdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/124512021-09-13T13:36:35Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: Особливості національної ідентичності молодих українців і поляків
Authors: Пирог, Ганна Володимирівна; Сардаковський, Ян Анатолійович
Abstract: Актуальність дослідження феномену національної ідентичності зумовлена як світовими
процесами посилення міграції, соціальних та міждержавних зіткнень, так і соціально-політичними змінами, військовим конфліктом, зростанням міжетнічної напруги в Україні. Становлення та закріплення національної ідентичності відбувається у молодому віці, коли процеси формування самосвідомості та самоідентифікації особистості найбільш інтенсивні.
Метою дослідження було порівняння соціально-психологічних особливостей національної
ідентичності молодих громадян України, які мають різне етнічне походження, а саме – етнічних українців та етнічних поляків.
У дослідженні використовувався комплекс методів, зокрема, загальнонаукові методи:
порівняльний, системний, структурно-функціональний. Для емпіричного вивчення соціально-психологічних особливостей національної ідентичності молодих українців та поляків були
застосовані опитувальні методи: методика М. Куна та Т. Макпартленда «Хто Я?» (у модифікації О. Гори); опитувальник на виявлення структури національної ідентичності О. Гори;
методика «Типи етнічної ідентичності» Г.У. Солдатової та С.В. Рижової.
Результати теоретичного дослідження показали, що осмислення проблеми ідентичності
переважно проходило в межах філософії, у її сучасному вигляді вона має міждисциплінарний
характер. Психологія запропонувала її пояснення через процеси самосвідомості, які дозволяють об’єднати людину і культуру. Соціальна ідентичність розглядається у категоріях приналежності до певних груп, включеності в них. Національна та етнічна ідентичності є складниками соціальної ідентичності особистості; поєднуючись, вони утворюють єдиний феномен.
Результати емпіричного дослідження показали, що в обох етнічних групах (українців і поляків) домінує високий рівень значимості національної приналежності. Структура національної
ідентичності у досліджуваних з двох груп відрізняється: у молодих поляків когнітивний, конативний й афективний компоненти представлені рівномірно, а у молодих українців переважає
когнітивний компонент з меншою значимістю афективного та малою значимістю конативного компонентів. В обох етнічних групах переважає позитивна етнічна ідентичність, тобто абсолютна більшість досліджуваних позитивно ставляться як до власного народу, так і
до інших етносів.
Отже, національна ідентичність молодих громадян України, що мають різне етнічне
(українське та польське) походження, має як схожі, так і відмінні риси. Переважання позитивної етнічної ідентичності можна розглядати як соціально-психологічну умову забезпечення балансу в міжкультурній взаємодії в поліетнічному суспільстві.2019-01-01T00:00:00Z