http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/6425 2026-05-20T06:37:00Z 2026-05-20T06:37:00Z Лісеєнко, Олена Василівна Liseyenko, Olena Vasylivna Поплавська, Тетяна Миколаївна Poplavska, Tetiana Mykolaivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25471 2026-05-19T09:41:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Соціокультурні складові категоріального апарату культурології Authors: Лісеєнко, Олена Василівна; Liseyenko, Olena Vasylivna; Поплавська, Тетяна Миколаївна; Poplavska, Tetiana Mykolaivna Abstract: Соціокультурні складові категоріального апарату культурології залишаються актуальними в силу ряду факторів, пов'язаних з динамікою сучасних соціальних процесів, глобалізацією, технологічними змінами і необхідністю осмислення культурних явищ в контексті суспільства. Дослідження соціокультурних складових категоріального апарату культурології наполягає на необхідності осмислення складних соціокультурних процесів, адаптації до змін і вирішення практичних завдань у сфері культури і суспільства. В епоху стрімких глобалізаційних процесів, коли межі між культурами стають все більш проникними, а виклики міжкультурної взаємодії вимагають глибокого розуміння, вивчення феномену культури набуває особливої значущості. Культура перестає бути лише фоном для людської діяльності, перетворюючись в активного актора, що визначає траєкторії розвитку суспільств і індивідів. У цьому контексті культурологія, як наука, що динамічно розвивається, виступає в якості найважливішого інструменту для осмислення цієї складної, багатогранної реальності, що постійно трансформується. Мета дослідження – виявлення механізмів категоріального аналізу культурології в рамках нової соціокультурної парадигми ХХІ століття. Об'єктом дослідження є феномен соціокультурного. Предметом дослідження – соціокультурні складові категоріального апарату культурології. Теоретико-методологічні основи дослідження виділяємо в концептуальних полях філософії культури, теорії та історії культури, культурології. У роботі використовувалися структурно-функціональний аналіз і метод історизму, історико-філософський і герменевтичний методи дослідження, компаративний підхід. Sociocultural components of the categorical apparatus of cultural studies remain relevant due to a number of factors related to the dynamics of modern social processes, globalization, technological changes and the need to understand cultural phenomena in the context of society. The study of socio-cultural components of the categorical apparatus of cultural studies insists on the need to understand complex socio-cultural processes, adapt to changes and solve practical problems in the field of culture and society. In the era of rapid globalization processes, when the boundaries between cultures are becoming more permeable, and the challenges of intercultural interaction require a deep understanding, the study of the phenomenon of culture becomes particularly important. Culture ceases to be only a background for human activity, turning into an active actor who determines the trajectories of development of societies and individuals. In this context, cultural studies, as a dynamically developing science, acts as the most important tool for understanding this complex, multifaceted reality, which is constantly being transformed. The aim of the study is to identify the mechanisms of categorical analysis of cultural studies within the framework of the new sociocultural paradigm of the XXI century. The object of research is the phenomenon of sociocultural. The subject of the research is the socio – cultural components of the categorical apparatus of cultural studies. The theoretical and methodological foundations of the research in the conceptual fields of cultural philosophy, theory and history of culture, and cultural studies. The paper used structural and functional analysis and the method of historicism, historical-philosophical and hermeneutical research methods, and a comparative approach.

2026-01-01T00:00:00Z Добролюбська, Юлія Андріївна Dobrolyubska, Yulia Andriivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25470 2026-05-19T09:29:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Віртуальний музей: спроба узагальнення у світлі соціально-філософської рефлексії. Authors: Добролюбська, Юлія Андріївна; Dobrolyubska, Yulia Andriivna Abstract: Стаття присвячена дослідженню та спробі концептуального узагальнення поняття «віртуальний музей» у ракурсі соціально-філософської рефлексії. Головна увага зосереджена на формулюванні східного та відмінного між традиційними музеями, сайтами музейних установ та віртуальними музеями. Метою дослідження є осмислення віртуального музею як феномену сучасної культури, здійснене через спробу його узагальнення у світлі соціально філософської рефлексії. Завдання: розглянути основні теоретичні підходи до вивчення віртуальних музеїв як явища сучасної культурної реальності, окреслити роль і значення віртуальних музеїв у формуванні та розвитку сучасної культури, дослідити основні типи віртуальних музеїв, визначити їх специфічні риси, зокрема рівень інтерактивності та особливості візуального представлення експозицій. Вирішенню сформульованих мети і завдань сприяло використання наступних наукових методів: метод аналізу і синтезу, феноменологічний метод (було застосовано у питанні щодо визначення віртуального музею як феномену сучасної культури, рефлексії в умовах цифрового існування, системний науковий підхід (дозволив розглянути віртуалізацію як нове середовище існування культурної спадщини людства). У висновках зазначено, що умовно можна виокремити кілька характеристик, якими має володіти якісний віртуальний музей. Насамперед це репрезентативність та інформативність віртуальної екскурсії, високий рівень інтерактивності, інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, зокрема адаптований для людей із порушеннями зору, а також багаторівнева подача інформації, що відповідає потребам різних професійних, вікових і освітніх груп користувачів. Попри значні можливості, віртуальні музеї мають і певні недоліки. По-перше, під час «подорожі» віртуальним музеєм користувач часто стикається з надлишковою супровідною інформацією — рекламою, посиланнями на сторонні ресурси тощо, що сприяє розсіюванню уваги. Крім того, частина такого контенту може містити негативні або аморальні елементи, які потенційно впливають на психологічний стан підростаючого покоління. По-друге, суттєвим недоліком є відсутність безпосереднього живого спілкування. У статті показано, що незважаючи на окремі негативні аспекти віртуального середовища, цифрові технології міцно інтегрувалися в наше повсякдення. Віртуальні музеї відіграють важливу роль у сучасному соціокультурному просторі, виступаючи яскравим прикладом поєднання традиційних культурних форм із новітніми цифровими технологіями. Завдяки інформатизації суспільства вони мають значний культурний потенціал і здатні виконувати низку функцій класичних музеїв, зокрема інформативну, трансляційну та систематизуючу. the «virtual museum» from the perspective of socio-philosophical reflection. The main focus is on identifying the similarities and differences between traditional museums, museum institution websites, and virtual museums. The aim of the study is to understand the virtual museum as a phenomenon of contemporary culture, achieved through an attempt to generalize it in the light of socio-philosophical reflection. Tasks: to examine the main theoretical approaches to the study of virtual museums as a phenomenon of contemporary cultural reality; to outline the role and significance of virtual museums in the formation and development of contemporary culture; to explore the main types of virtual museums; and to identify their specific features, particularly the level of interactivity and the characteristics of the visual presentation of exhibitions. The following scientific methods were used to achieve the stated goals and objectives: the method of analysis and synthesis, the phenomenological method (applied to define the virtual museum as a phenomenon of contemporary culture and to reflect on digital existence), and a systematic scientific approach (which allowed for the consideration of virtualization as a new environment for the existence of humanity’s cultural heritage). The conclusions indicate that, broadly speaking, several characteristics can be identified that a high-quality virtual museum should possess. First and foremost, these include the representativeness and informativeness of the virtual tour, a high level of interactivity, an intuitive interface – specifically adapted for people with visual impairments – as well as a multi-level presentation of information that meets the needs of various professional, age, and educational groups of users. Despite their significant potential, virtual museums also have certain drawbacks. First, while «traveling» through a virtual museum, users often encounter excessive accompanying information – advertisements, links to third-party resources, and so on – which distracts their attention. Furthermore, some of this content may contain negative or immoral elements that could potentially affect the psychological well-being of the younger generation. Second, a significant drawback is the lack of direct, face-to-face interaction. 158 НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ 1(57) 2026 The article demonstrates that, despite certain negative aspects of the virtual environment, digital technologies have become firmly integrated into our daily lives. Virtual museums play an important role in the contemporary sociocultural landscape, serving as a striking example of the fusion of traditional cultural forms with cutting-edge digital technologies. Thanks to the informatization of society, they possess significant cultural potential and are capable of performing a range of functions typical of traditional museums, including informational, communicative, and systematizing functions.

2026-01-01T00:00:00Z Кийков, О. Ю. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25469 2026-05-19T09:17:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Гібридні організації у публічній сфері: напруження інституційних логік та трансформація управлінської раціональності Authors: Кийков, О. Ю. Abstract: У сучасному глобалізованому світі публічна сфера зазнає глибоких структурних трансформацій, що неминуче супроводжуються кризою класичної управлінської раціональності. Феномен гібридних організацій, які органічно поєднують у своїй повсякденній діяльності державні, ринкові та громадські механізми, стає не просто перехідною інституційною аномалією, а новою, стійкою онтологічною даністю. Безперервне зіткнення антагоністичних інституційних логік суворого бюрократичного контролю, гнучкої ринкової ефективності та ідеалів соціальної справедливості створює безпрецедентну екзистенційну напругу. Ця ситуація нагально вимагає глибокого соціально-філософського осмислення природи управління в умовах процесуальної текучості та ціннісної невизначеності постнекласичної епохи. Мета дослідження полягає у комплексній соціально-філософській концептуалізації феномену гібридних організацій у публічній сфері крізь призму складної взаємодії інституційних логік та невідворотної трансформації управлінської раціональності. Методи дослідження. Методологічну архітектоніку розвідки формує органічний синтез класичних і постнекласичних підходів. Застосовано діалектичний метод для деконструкції іманентних суперечностей між різноспрямованими інституційними логіками; герменевтичний підхід для тонкої інтерпретації новітніх управлінських практик; феноменологічний метод для розкриття живого досвіду соціальних акторів. Порівняльний аналіз та елементи системного підходу дозволили концептуалізувати гібридні утворення як відкриті, нелінійні та здатні до самоорганізації динамічні системи. Результати дослідження. Доведено, що успішне функціонування гібридних структур у сучасному публічному секторі неможливо редукувати до суто інструментального балансування наявних ресурсів. Філософськи обґрунтовано необхідність актуалізації античного концепту практичної мудрості (фронезису) як вищої, етично забарвленої форми управлінської раціональності. Фронезис виступає тим необхідним фільтром, який дозволяє соціальним акторам зберігати ціннісне ядро суспільного договору та встановлювати чіткі межі між простором публічного служіння й особистим буттям, ефективно запобігаючи розчиненню суб'єкта в бюрократичному асамбляжі. Встановлено, що архітектоніка майбутньої публічної сфери критично залежить від здатності гібридних організацій генерувати справжні сенси на засадах дієвого людиноцентризму. Відтак, етично вивірена, мудра гібридність визначається як ключовий інструмент розбудови справедливого суспільства, де інституційна ефективність вимірюється виключно реальним внеском у соціальну солідарність. In the modern globalized world, the public sphere is undergoing profound structural transformations, which are inevitably accompanied by a crisis of classical management rationality. The phenomenon of hybrid organizations, which organically combine state, market and public mechanisms in their daily activities, becomes not just a transient institutional anomaly, but a new, stable ontological given. The continuous clash of antagonistic institutional logics of strict bureaucratic control, flexible market efficiency and ideals of social justice creates unprecedented existential tension. This situation urgently requires a deep sociophilosophical understanding of the nature of management in the conditions of procedural fluidity and value uncertainty of the post-non-classical era. The purpose of the study is a comprehensive socio-philosophical conceptualization of the phenomenon of hybrid organizations in the public sphere through the prism of the complex interaction of institutional logics and the inevitable transformation of managerial rationality. Research methods. The methodological architectonics of intelligence is formed by an organic synthesis of classical and post-non-classical approaches. The dialectical method was applied to deconstruct the immanent contradictions between different institutional logics; the hermeneutic approach for a subtle interpretation of modern management practices; the phenomenological method for revealing the lived experience of social actors. Comparative analysis and elements of the systems approach allowed us to conceptualize hybrid formations as open, nonlinear and dynamic systems capable of self-organization. Research results. It is proved that the successful functioning of hybrid structures in the modern public sector cannot be reduced to a purely instrumental balancing of available resources. The need to actualize the ancient concept of practical wisdom (phronesis) as a higher, ethically colored form of managerial rationality is philosophically substantiated. Phronesis acts as a necessary filter that allows social actors to preserve the value core of the social contract and establish clear boundaries between the space of public service and personal existence, effectively preventing the dissolution of the subject in a bureaucratic assemblage. It has been established that the architectonics of the future public sphere critically depends on the ability of hybrid organizations to generate true meanings on the basis of effective human-centeredness. Therefore, ethically verified, wise hybridity is defined as a key tool for building a just society, where institutional effectiveness is measured exclusively by a real contribution to social solidarity.

2026-01-01T00:00:00Z Шевель, А. О. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25468 2026-05-19T09:07:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Освіта в часи штучного інтелекту: між софією та софістикованістю Authors: Шевель, А. О. Abstract: Стаття присвячена аналізу трансформації сучасної освіти в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту, що зумовлює актуальність дослідження. Упровадження інтелектуальних систем змінює не лише інструменти навчання, а й саму сутність освітнього процесу, актуалізуючи проблему співвідношення між глибинним розумінням знання та його інструментальним використанням. У цьому контексті особливої значущості набуває філософське осмислення понять софії як мудрості та софістикованості як технічної ефективності. Метою статті є дослідження впливу штучного інтелекту на освіту крізь призму взаємодії софії та софістикованості, а також обґрунтування необхідності їх поєднання у сучасній освітній парадигмі. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та філософські методи, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, порівняльний метод, системний та аксіологічний підходи. Результати дослідження. У результаті дослідження встановлено, що штучний інтелект значно підсилює софістикований вимір освіти, забезпечуючи ефективність, доступність та персоналізацію навчання. Водночас це супроводжується ризиком поверхневого засвоєння знань, зниження рівня критичного мислення та редукції освіти до набору функціональних навичок. Доведено, що філософія відіграє ключову роль у збереженні гуманістичного змісту освіти, формуванні етичних орієнтирів та розвитку рефлексивного мислення. Разом із тим зафіксовано низку ризиків, пов’язаних із надмірною орієнтацією на технологічну ефективність. До них належать поверхневе засвоєння знань, зниження рівня критичного мислення та поступова втрата навичок самостійного аналізу. Встановлено, що використання генеративних систем ШІ ускладнює питання авторства та академічної доброчесності. The article is devoted to the analysis of the transformation of modern education in the context of the rapid development of artificial intelligence technologies, which determines the relevance of this study. The introduction of intelligent systems changes not only learning tools but also the very essence of the educational process, highlighting the problem of the relationship between deep understanding of knowledge and its instrumental use. In this context, philosophical reflection on the concepts of sophia as wisdom and sophistication as technical efficiency becomes particularly significant. Purpose of the Study. The purpose of the article is to investigate the impact of artificial intelligence on education through the prism of the interaction between sophia and sophistication, as well as to substantiate the need for their integration in the modern educational paradigm. Research Methods. To achieve this goal, general scientific and philosophical methods were used, including analysis and synthesis of scientific sources, the comparative method, as well as systemic and axiological approaches. Research Results. The study found that artificial intelligence significantly enhances the sophisticated dimension of education, ensuring efficiency, accessibility, and personalization of learning. At the same time, this is accompanied by the risk of superficial knowledge acquisition, a decline in critical thinking, and the reduction of education to a set of functional skills. It is proven that philosophy plays a key role in preserving the humanistic content of education, shaping ethical guidelines, and developing reflective thinking. At the same time, a number of risks associated with an excessive focus on technological efficiency have been identified. These include superficial learning, a decrease in critical thinking, and the gradual loss of independent analytical skills. It has been established that the use of generative AI systems complicates issues of authorship and academic integrity. The research shows that the role of the teacher in the context of digitalization undergoes significant changes: from a source of knowledge to a mentor, moderator, and organizer of the learning process. It is also proven that artificial intelligence cannot fully replace a teacher due to the lack of emotional intelligence, empathy, and the ability for deep interpersonal interaction. It has also been established that philosophy plays a key role in preserving the humanistic dimension of education, ensuring the understanding of ethical, value-based, and anthropological aspects of AI use. It is substantiated that the education of the future should integrate sophia and sophistication, combining technological competence with deep understanding and value responsibility. It is concluded that artificial intelligence does not replace humans in the educational process but transforms their role, strengthening the importance of the teacher as a mentor and guide in a complex information environment.

2026-01-01T00:00:00Z