DSpace Collection:

Про специфіку професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден

2026-07-10T12:21:44Z

Title: Про специфіку професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден Authors: Чебикін, Олексій Якович; Chebykin, Oleksij Yakovych; Тоцька, О. Abstract: У статті наведено основні результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден, зокрема представників офіцерського та рядового складів. Узагальнення існуючих досліджень свідчить, що на цей час існують різні теоретичні позиції щодо розуміння професійного вигорання як психологічного феномену. Недостатня опрацьованість цієї проблеми ускладнює процес вивчення вигорання та його ключових характеристик. Щодо практичної нерозробленості проблеми, то наявні в різних джерелах дані здебільшого акцентують увагу на важливості їх урахування під час надання психологічної допомоги. Тут ще недостатньо висвітлені інструменти самодопомоги фахівців в аспекті використання різних психологічних технік. Враховуючи наведене, у своїй роботі ми поставили мету здійснити попереднє дослідження з оцінки прояву професійного вигорання в офіцерів та рядових моряків з урахуванням їх емоційно-особистісних особливостей. The article presents the main results of a theoretical and empirical study of the specific features of professional burnout among maritime vessel crew specialists, in particular, among officers and ratings. A review of existing studies indicates that, at present, there are ambiguous theoretical positions regarding the understanding of professional burnout as a psychological phenomenon. The insufficient elaboration of this issue complicates the process of studying burnout and its key characteristics. As for practical underdevelopment, the data available in various sources place greater emphasis on the importance of taking burnout into account when providing psychological assistance. At the same time, insufficient attention has been paid to self-help tools for specialists, particularly in terms of applying various psychological techniques. Given the above, the aim of our study, at the first stage, was to conduct a preliminary assessment of the manifestations of professional burnout among officers and ratings, taking into account their emotional and personality characteristics. The conducted study made it possible to obtain diagnostic indicators of emotional and personality characteristics and their relationship with professional burnout data. In particular, the group of officers demonstrated a lower level of professional burnout, characterized by such traits, as a sufficient level of emotional comfort, emotional stability, sociability, and a high level of behavioral normativity.

Ефективність арттерапії у психологічній корекції стресових станів в умовах війни

2026-07-10T11:53:02Z

Title: Ефективність арттерапії у психологічній корекції стресових станів в умовах війни Authors: Ситнік, Світлана Володимирівна; Sytnik, Svitlana Volodymyrivna Abstract: Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у психологічній допомозі населенню, яке тривалий час живе в умовах воєнної загрози та зазнає хронічного стресового навантаження. Особливої значущості набуває пошук психокорекційних підходів, які поєднували б безпечність, доступність, емоційну м’якість впливу та здатність знижувати напруження, дистрес і прояви емоційного виснаження. Одним із таких підходів є арттерапія, що створює умови для непрямого вираження переживань, символізації травматичного досвіду та відновлення внутрішніх ресурсів особистості. Мета статті полягала в емпіричній перевірці ефективності арттерапії як засобу корекції стресових станів осіб, які тривалий час перебувають в умовах війни. У дослідженні взяли участь 42 особи віком від 30 до 45 років, які проживали на території Одеської області та зазнавали постійного стресового навантаження у зв’язку з воєнними подіями. Досліджуваних було розподілено на експериментальну та контрольну групи. В експериментальній групі реалізовано програму арттерапії тривалістю два місяці, що включала 16 групових занять, які проводилися двічі на тиждень. Для оцінювання ефективності програми застосовано шкалу сприйнятого стресу, шкалу психічного дистресу, шкалу оцінки впливу травматичної події, а також методику САН. Результати дослідження засвідчили, що в експериментальній групі відбулися статистично значущі позитивні зміни за показниками самопочуття, активності, настрою, сприйнятого стресу та психічного дистресу. Найбільш виразний ефект виявлено при порівнянні величини змін між експериментальною та контрольною групами. Водночас вплив на симптоматику, пов’язану з травматичною подією, виявився менш вираженим. Отримані результати підтверджують ефективність арттерапії як засобу корекції актуальних стресових станів в умовах війни та засвідчують доцільність її використання у програмах психологічної підтримки населення. The relevance of the study is обусловлена the growing need for psychological assistance for people who have been living for a long time under conditions of military threat and experiencing chronic stress. Of particular importance is the search for psychocorrective approaches that combine safety, accessibility, emotional gentleness of influence, and the ability to reduce tension, distress, and manifestations of emotional exhaustion. One such approach is art therapy, which creates conditions for the indirect expression of experiences, the symbolization of traumatic experience, and the restoration of the individual’s internal resources. The aim of the article was to empirically verify the effectiveness of art therapy as a means of correcting stress states in individuals who have been living for a long time under wartime conditions. The study involved 42 individuals aged 30 to 45 years who resided in Odesa region and experienced constant stress related to wartime events. The participants were divided into an experimental group and a control group. In the experimental group, a two-month art therapy program was implemented, including 16 group sessions conducted twice a week. To evaluate the effectiveness of the program, the Perceived Stress Scale, the Mental Distress Scale, the Impact of Event Scale, and the SAN method were used. The results of the study showed that the experimental group demonstrated statistically significant positive changes in indicators of well-being, activity, mood, perceived stress, and mental distress. The most pronounced effect was found when comparing the magnitude of changes between the experimental and control groups. At the same time, the impact on symptoms associated with the traumatic event was less pronounced. The obtained results confirm the effectiveness of art therapy as a means of correcting current stress states under wartime conditions and indicate the feasibility of its use in psychological support programs for the population.

Positive mental health in wartime: associations with anxiety, depression, and well-being

2026-07-10T11:48:22Z

Title: Positive mental health in wartime: associations with anxiety, depression, and well-being Authors: Оверчук, В. А.; Боярська, Зоріна Abstract: The full-scale war has placed the population of Ukraine under conditions of prolonged stress, uncertainty, and repeated traumatic exposure. In such circumstances, mental health should be considered not only through symptoms of distress but also through indicators of positive mental health and well-being. This integrated perspective is consistent with the dual-continua model and allows for a more nuanced account of psychological functioning under prolonged societal strain. The aim of the study was to examine how state and trait anxiety were associated with depressive symptoms, positive mental health, subjective well-being, psychological well-being, and relationship satisfaction in Ukrainian adults surveyed during the war. The study used a cross-sectional anonymous online survey conducted throughout 2024 among 168 adults aged 18–56 years, including students and academic staff from Vinnytsia and Vilnius. The State-Trait Anxiety Inventory, the Burns Depression Checklist, the Positive Mental Health Scale, and the Modified BBC Subjective Well-being Scale were used. Descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis were applied. The findings showed that higher levels of state and trait anxiety, as well as more pronounced depressive symptoms, were consistently associated with lower positive mental health, subjective well-being, and psychological well-being. A pronounced association was also observed between subjective and psychological well-being, suggesting a substantial overlap between these dimensions under conditions of prolonged wartime strain. Relationship satisfaction was linked to lower distress and better well-being. The findings indicate that, in populations living under wartime conditions, mental health assessment should include not only distress symptoms but also indicators of positive functioning and interpersonal resources. Актуальність дослідження зумовлена тим, що повномасштабна війна поставила населення України в умови тривалого стресу, невизначеності та повторюваного травматичного впливу. За таких обставин психічне здоров’я доцільно розглядати не лише через симптоми дистресу, а й через показники позитивного ментального здоров’я та благополуччя. Такий підхід узгоджується з моделлю подвійного континууму та дає змогу точніше описати психологічне функціонування людини в умовах тривалого суспільного кризового навантаження. Метою статті було з’ясувати, як реактивна та особистісна тривожність пов’язані з депресивними симптомами, позитивним ментальним здоров’ям, суб’єктивним благополуччям, психологічним благополуччям і задоволеністю стосунками у дорослих українців, опитаних під час війни. Методи дослідження включали крос-секційне анонімне онлайн-опитування, проведене упродовж 2024 року серед 168 дорослих віком від 18 до 56 років – студентів і науково-педагогічних працівників із Вінниці та Вільнюса. Було використано опитувальник State-Trait Anxiety Inventory, Burns Depression Checklist, Positive Mental Health Scale та Modified BBC Subjective Well-being Scale. Застосовано описову статистику і кореляційний аналіз Пірсона. Результати показали, що вищі рівні реактивної й особистісної тривожності, а також більш виражені депресивні симптоми послідовно поєднувалися зі зниженням позитивного ментального здоров’я, суб’єктивного і психологічного благополуччя. Виявлено також дуже тісний зв’язок між суб’єктивним і психологічним благополуччям, що може свідчити про їх значне перекриття в умовах тривалого воєнного напруження. Задоволеність стосунками була пов’язана з нижчим рівнем дистресу та кращими показниками благополуччя. Висновки полягають у тому, що для людей, які живуть в умовах війни, доцільним є комплексне оцінювання не лише симптомів дистресу, але й показників позитивного функціонування та міжособистісних ресурсів.

Роль емоційних станів та механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману особистості

2026-06-25T08:58:04Z

Title: Роль емоційних станів та механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману особистості Authors: Косьянова, Олена Юріївна; Kosyanova, Olena Yuriivna; Алкан, Анна Abstract: Статтю присвячено емпіричному дослідженню ролі емоційних станів і механізмів психологічної адаптації у формуванні мотивів обману у жінок у другій фазі ранньої дорослості (30–40 років). Актуальність зумовлена зростанням психоемоційного навантаження в умовах воєнного стану в Україні та недостатнім вивченням зв’язку між адаптаційними механізмами й обманом у цій популяції. Мета – визначити роль депресії, тривожності, стресу та механізмів психологічного захисту у формуванні мотивів обману. Вибірку склали 40 жінок; застосовано три методики: «Шкала депресії, тривоги та стресу» (DASS) в адаптації І. Галицької, М. Кліманської, М. Перун; «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте в адаптації Вассермана; «Види та мотиви обману» (Косьянова О. Ю.). Встановлено, що серед механізмів психологічної адаптації домінують інтелектуалізація (52,5% – високий рівень) та заперечення (40% – високий рівень), а провідними мотивами обману є захист від емоційного болю, приховання особистої інформації та захист стосунків. Виявлено статистично значущі кореляції: негативний зв’язок між стресом та інтелектуалізацією (r = –0,358; p < 0,05), позитивний між запереченням та інтелектуалізацією (r = 0,407; p < 0,01), а також сильні позитивні зв’язки між захисно-орієнтованими мотивами обману (r = 0,540–0,689; p < 0,001). Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні захисно-адаптаційної функції обману у жінок в умовах хронічного стресу. Практична значущість – у можливості використання результатів для розробки програм психологічної підтримки жінок у кризових умовах. The article examines the role of emotional states and psychological adaptation mechanisms in forming deception motives in women during the second phase of early adulthood (aged 30–40). The relevance is determined by the increasing psychoemotional burden under martial law in Ukraine and insufficient study of the link between adaptation mechanisms and deception in this population. The aim was to determine how depression, anxiety, stress, and psychological defence mechanisms contribute to deception motives. Forty women participated; three instruments were applied: the Depression Anxiety Stress Scale (DASS 21, adapted by I. Halytska, M. Klimanska, M. Perun), the Life Style Index (R. Plutchik, H. Kellerman, H. R. Conte, adapted by Vasserman), and the «Types and Motives of Deception» questionnaire (O. Yu. Kosyanova). Intellectualisation (52.5% high level) and denial (40% high level) dominate among defence mechanisms; protection from emotional pain, concealment of personal information, and relationship protection are the leading deception motives. Significant correlations were found: a negative relationship between stress and intellectualisation (r = –.358, p < .05), a positive relationship between denial and intellectualisation (r = .407, p < .01), and strong positive associations among protective deception motives (r = .540–.689, p < .001). Scientifically, the study provides empirical evidence for the defensive-adaptive function of deception in women under chronic stress. Practically, the findings can inform psychological support programmes for women in crisis.