http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20520 2026-04-05T02:05:39Z 2026-04-05T02:05:39Z Тарасенко, Ольга Андріївна Tarasenko, Olga Andriivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20643 2024-10-29T12:55:23Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Майстри пленерного живопису Одеси: Віктор Жураковський (1928–2001), Павло Македонський (1967) Authors: Тарасенко, Ольга Андріївна; Tarasenko, Olga Andriivna Abstract: У статті розглядаються твори художників Одеси Віктора Жураковського (1928–2001 рр.) і Павла Македонського (1967 р.) у контексті пленерного живопису Європи. Використовуються історико-культурологічний, мистецтвознавчий, компаративний методи. Показано, що більшість художників Одеси ґрунтується на спадщині пленер-ного живопису Франції останньої третини XIX – початку ХХ століття. На це спря-мована система освіти. Важливо, що сформовані на початку ХХ століття традиції одеської школи не перервано дотепер. Пленерна школа Одеси не авангардна, але міцна і послідовна у своїх досягненнях (К. Кастанді, В. Синицький, М. Шелюто, А. Гавдзинський). Живописці відчули і проявили той особливий кольоровий лад, який притаманний природі Північного Причорномор’я. Наукова новизна публікації полягає в тому, що розкриваються тематика, поетика та стилістика майстрів пленеру В. Жураков-ського і П. Македонського, творчість яких ще не досить досліджена в мистецтвознавстві. Виявлено індивідуальні особливості художньої мови в різних жанрах живопису майстрів. Показано, що жива традиція живопису просто неба (пленер) природна для нашого сонячного міста. Розкрито, що стилістика пленеру й імпресіонізму (як мак-симального прояву взаємодії предмета із простором) співіснує з рисами постімпресіонізму й експресіонізму. Представлені матеріали, художньо-стилістичний аналіз і узагальнення можуть бути використані в наукових дослідженнях, присвячених образотворчому мистецтву Одеси. he article examines the works of Odesa artists Viktor Zhurakovskyi (1928–2001) and Pavlo Makedonskyi (1967) in the context of European plain air painting. Historical, culturological, art historical, and comparative methods are used. It is shown that the majority of Odesa artists are inspired by the heritage on plein air painting of France of the last third of the XIX – early XX century. The education system is inclined to this. It is important that the traditions of the Odesa school formed in the early twentieth century have not been interrupted to this day. The plein air school of Odesa is not avant-garde, but it is strong and consistent in its achievements (K. Kastandi, V. Synitskyi, N. Shelyuto, A. Havdzynskyi). The painters felt and manifested the special color system that is inherent in the nature of the Northern Black Sea region.The scientific novelty of the publication lies in the fact that it reveals the themes, poetics and stylistics of the masters of plein air painting V. Zhurakovkyi and P. Macedonkyi, whose work is still under-researched in art history. The individual features of the artistic language in various genres of painting of artists are revealed. It is shown that the living tradition of painting in the open air (plein air) is natural for our sunny city. It is shown that the stylistics of plein air and impressionism (as the maximum manifestation of the interaction of the object with space) is neighboring with the features of post-impressionism and expressionism. The presented materials, artistic and stylistic analysis and summarization can be used in scientific researches devoted to the image-making art of Odesa.

2024-01-01T00:00:00Z Носенко, Анна Іванівна Nosenko, Anna Ivanivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20642 2024-10-29T12:47:16Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Пленер у живописі Костянтина Ломикіна: трансформація образу від «безпосереднього враження» до «опосередкованого художнього перетворення» Authors: Носенко, Анна Іванівна; Nosenko, Anna Ivanivna Abstract: У статті розглядається творчість одного з видатних митців Одеси, народного художника України Костянтина Матвійовича Ломикіна, у широкому часовому діапазоні. Наслідуючи традиції одеських митців, художник обрав роботу на пленері як основний художній метод. У творах раннього періоду (початок 1950-х років), які мали характер жанрових композицій, його увагу було зосереджено не на сюжеті, а на вирішенні живописних завдань, пов’язаних із пленером. Художнику було притаманне бажання досконалого вивчення закономірностей світла і тіні на натурному мотиві. Початок 1950-х років був «епохою» опанування контражуру, що дало в майбутньому поштовх до пошуків більш умовного декоративного рішення. Еволюція живописної мови проявилась в очищенні палітри від важких чорних і коричневих відтінків. Допомагало уважне вивчення зібрання Одеського художнього музею, зокрема творів К.К. Костанді та В.М. Синицького. Поступово живопис К.М. Ломикіна стає дедалі декоративнішим. Художник набуває впевненого «ліплення форми» широкими мазками чистим яскравим кольором, проявляється визначеність маси у просторі, чіткість силуетів. Форму він передає завдяки світло-кольоровому моделюванню – колір освітлення і відповідно до нього колір тіней із багатством рефлексних взаємин. Митець мав методичний підхід: кожного разу, перед тим, як іти на пленер, він ставив собі живописне завдання. Це сприяло зосередженості та прагненню до художнього перетворення натурного мотиву. У мистецтві Одеси К.М. Ломикін виробив індивідуальний упізнаваний художній стиль, якому притаманні поєднання якостей декоративності (гармонії великих колірних відносин, ясність силуетів, сплощення простору, графічність, експресія широкого мазка) з рисами пленерної живописності (зображення кольорів предметів у взаємодії зі світлоповітряним середовищем). he article examines the work of one of the prominent artists of Odesa, People’s Artist of Ukraine Konstantin Matveyevich Lomikin in a wide time range. Following the traditions of Odesa artists, the artist chose plein air as his main artistic method. In the works of the early period (early 1950s), which had the character of genre compositions, his attention was focused not on the plot, but on solving the painting tasks associated with the plein air. The artist was characterized by a desire to study the laws of light and shadow on a natural motif. The beginning of the 1950s was the “era” of mastering the contrast, which gave impetus to the search for a more conventional decorative solution in the future. The evolution of the pictorial language was manifested in the cleansing of the palette from heavy black and brown shades. A careful study of the collection of the Odesa Art Museum, in particular the works of Costandi and Synitskyi, helped. Gradually, K.M. Lomykin’s painting became more and more decorative. The artist acquires a confident “molding of the form” with broad strokes of pure bright color, the certainty of the mass in space, the clarity of silhouettes. He conveys the form through light and color modeling – the color of lighting and, accordingly, the color of shadows with a richness of reflex relationships. The artist had a methodical approach: every time before going to the plein air, he set himself a certain painting task. This contributed to the concentration and desire for artistic transformation of the natural motif.In the art of Odesa, K.M. Lomykin developed an individual recognizable artistic style, which is characterized by a combination of decorative qualities (harmony of large color relations, clarity of silhouettes, flattening of space, graphic, expression of a broad brushstroke) with the features of plein air painting (depiction of the colors of objects in interaction with the light and air environment).

2024-01-01T00:00:00Z Никифоров, А. М. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20641 2024-10-29T12:38:46Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Відчуття та інтуїція як засоби образотворчого мистецтва Authors: Никифоров, А. М. Abstract: Статтю присвячено проблемі використання відчуття й інтуїції як засобів в образотворчому мистецтві. Визначається вплив відчуттів та інтуїції на всіх етапах розроблення художнього твору, від формулювання ідеї до миті визначення художником завершеності композиції. Теоретичні положення дослідження унаочнюються прикладами практичної розробки авторського мистецького проєкту «Міф про Корабель пам’яті». Розкриваються особливості впливу відчуття й інтуїції в умовах непередбачуваності результату, що характерні для будь-якої мистецької діяльності. В образотворчій діяльності, навіть коли художник свідомо визначає теоретико-методологічну модель (принципи, підходи та художні методи, якими він користується), постає можливість надзвичайної складності взаємозв’язків між окремими елементами. Водночас будь-які зв’язки елементів художнього твору остаточно визначаються суто щодо один до одного, що ускладнює передбачення вірогідного результату. Також відносність елементів художнього твору не підлягає визначенню в рамках критеріїв правильності рішення. Остаточне рішення завершеного твору може бути визначене лише більш вдалим щодо попереднього, за відчуттям та інтуїцією автора. Водночас осмислена організація теоретико-методичних основ мистецької діяльності дозволяє передбачити результат або ж завершену форму художнього твору як поле вірогідності результату. І водночас у рамках поля вірогідності основну роль відіграють відчуття й інтуїція, які визначають вибір між відносними рішеннями й остаточну завершеність твору. The article is devoted to the problem of using feeling and intuition as tools in fine art. Sensations and intuition influence the development of an artistic work at all stages beginning with the idea formulation to the moment when the artist considers the composition is completed. Theoretical positions of research are shown evidently by the examples of practical development of the authorial artistic project “The Myth about Memory Ship”. The peculiar ways the feelings and intuition work in the conditions characteristic for any artistic activity, when the result is unpredictable, are revealed. In graphic activity, even when the artist consciously determines the theoretical and methodological model (principles, approaches and artistic methods that he uses), there is a possibility of baffling complexity of interrelations between separate elements. Thus any copulas of elements of artistic work are finally determined exceptionally in relation to each other, which complicates predictability of probable result. In addition, the relativity of elements of artistic work is impossible to determine in terms of criteria of certain/ relative correctness of the decision of their choice. The final decision of the completed work can be found only as more successful, in relation to the previous one, following the feeling and intuition of the author. At the same time, a meaningful organization of the theoretical and methodological foundations of artistic activity allows predicting the result or the completed form of an artistic work as a certain field of the result probability. What is more, within the framework of the result probability field, the feeling and intuition play the main role, which determines the choice between relative solutions and the final completed artistic work.

2024-01-01T00:00:00Z Matyash, Serhii Viktorovych Матяш, Сергій Вікторович http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20639 2024-10-29T10:57:13Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Production in modern creative industries in the context of visual arts developmen Authors: Matyash, Serhii Viktorovych; Матяш, Сергій Вікторович Abstract: The article is devoted to the analysis of the potential of audiovisual art production experience in overcoming the challenges of promoting visual arts. As well as the study of the modern development of the socio-cultural sphere, that not only imposes certain requirements on the management of this creative industry, but also requires significant efforts in its study and training of relevant specialists. In this context, the experience of a producer and his competencies acquire new qualities and definitions. It has been established that the performance of production functions in modern creative projects requires, on the one hand, an understanding of the changes taking place in the modern humanitarian space, and on the other hand, a significant number of new professional managerial deficits, as well as appropriate personal, professional and entrepreneurial qualities. It is the combination of these components that helps raise the level of production management. It is shown that the appropriate combination of qualities is in demand in the conditions of the need to promote visual art in the media, management of complex art and art-production projects. The level of modern production management is a kind of indicator and at the same time a catalyst for the humanitarian development of society. It is predicted how visual arts in the modern conditions of the development of culture, media and creative industries are changing in search of answers to new challenges. It was found out that it is possible to predict such challenges, including taking into account the experience of another type of art – audiovisual. Thus, in modern conditions, it is possible to compare the roles of an art curator or an artist who promotes a personal brand in the visual arts and a producer in the audiovisual arts. In order to actualize the scientific dialogue around the potential of using the experience of audiovisual art, promising directions for further research are outlined.Key words: production, management, humanitarian space, digital environment, multimedia production. Статтю присвячено аналізу потенціалу досвіду продюсування аудіовізуального мис-тецтва в подоланні викликів просування візуальних мистецтв. А також дослідженню сучасного розвитку соціокультурної сфери, що не лише висуває вимоги до управління креативними індустріями, а й потребує значних зусиль у її вивченні та підготовці відповідних фахівців. У цьому контексті досвід продюсера та його компетенцій набуває нових якостей і визначень. Встановлено, що виконання продюсерських функцій у сучасних креативних проєктах передбачає, з одного боку, розуміння змін, які відбуваються в сучасному гуманітарному просторі, а з іншого – значної кількості нових професійних управлінських дефіцитів. Відповідних особистісних якостей, професійних і підприємницьких. Саме поєднання цих складових частин допомагає підвищити рівень продюсерського менеджменту. Показано, що відповідне поєднання якостей затребуване й в умовах необхідності просування візуального мистецтва в медіа, менеджменту складних мистецьких і мистецько-виробничих проєктів. Рівень сучасного виробничого менеджменту є своєрідним індикатором і водночас каталізатором гуманітарного розвитку суспільства. Спрогнозовано, яким чином візуальні мисте-цтва в сучасних умовах розвитку культури, медіа та креативних індустрій зміню-ються в пошуках відповідей на нові виклики. З’ясовано, що передбачити такі виклики можна також і з урахуванням досвіду іншого виду мистецтва – аудіовізуального. Так, у сучасних умовах можна зіставити ролі арткуратора або художника, який опікується просуванням особистого бренду у візуальних мистецтвах, і продюсера в аудіовізуальному мистецтві. З метою актуалізації наукового діалогу навколо потенціалу використання досвіду аудіовізуального мистецтва окреслено перспективні напрями подальших досліджень.

2024-01-01T00:00:00Z