http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/20095 2026-04-05T10:36:17Z 2026-04-05T10:36:17Z Chugai, O. Havrylenko, K. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21810 2025-04-08T06:05:01Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Responsible use of ChatGPT in ESL: teachers’ perspective Authors: Chugai, O.; Havrylenko, K. Abstract: ChatGPT has become an essential educational tool, highlighting the importance of understanding its impact and potential in the classroom. While many studies explore AI applications, the ethical issues surrounding ChatGPT’s use in language teaching have received less attention. This article addresses this gap by investigating ESL teachers’ perspectives on the responsible use of ChatGPT. The study involved 33 English as a Second Language (ESL) teachers from universities and schools in Ukraine. Quantitative data was analyzed using the median (Mdn) and Inter-Quartile Range (IQR) on a five-point Likert scale, while qualitative data was drawn from written responses. ChatGPT став важливим освітнім інструментом, що підкреслює важливість розуміння його впливу та потенціалу в навчанні. Незважаючи на те що багато досліджень присвячено застосуванню штучного інтелекту, етичним проблемам, пов’язаним із використанням ChatGPT у викладанні іноземної мови, приділялось менше уваги. Наша стаття заповнює цю прогалину, досліджуючи погляди викладачів ESL з університетів і шкіл України на відповідальне використання ChatGPT. У дослідженні взяли участь 33 викладачі англійської як другої мови (ESL). Кількісні дані аналізувалися за допомогою медіани (Mdn) та міжквартильного діапазону (IQR) за п’ятибальною шкалою Лайкерта, тоді як якісні дані отримували з письмових відповідей.

2024-01-01T00:00:00Z Фастов, І. В. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21809 2025-04-07T10:44:14Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Самоосвітня діяльність учнів середнього шкільного віку як психолого-педагогічна проблема Authors: Фастов, І. В. Abstract: У статті висвітлено результати наукового дослідження проблеми самоосвіти учнів середнього шкільного віку. Проведено аналіз наукових джерел, у яких висвітлено поняття «самоосвіта», окреслено напрями практичної реалізації засад самоосвітньої діяльності в контексті функціонування системи освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа». Розглянуто структуру самоосвітньої діяльності учнів. Акцентовано увагу на необхідності використання самоосвіти як інструменту самореалізації, самовдосконалення й самоактуалізації учнів 5–9 класів. The article highlights the results of a scientific study on the problem of self-education of secondary school age students.The analysis of scientific sources, which covered the the concept of “self-education”, and outline the directions of practical implementation of self-educational principles in the context of the functioning of the education system according to the Concept of the New Ukrainian School. The structure of self-educational activity of students are analyzed. The emphasis is on of the research topic is emphasized, which is due to the need to use self-education as a tool for self-realization, selfimprovement and self-actualization of students in grades 5–9. A thorough analysis of the content, structure, functions of selfeducation activities, as well as its features is carried out.

2024-01-01T00:00:00Z Попова, Олександра Володимирівна Popova, Oleksandra Volodymyrivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21808 2025-04-07T10:28:36Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Формування художньо-естетичних цінностей учнівської молоді як підґрунтя патріотизму: деякі результати педагогічного дискурсу Authors: Попова, Олександра Володимирівна; Popova, Oleksandra Volodymyrivna Abstract: В умовах глобалізації та інформаційної насиченості життєдіяльності сучасного соціуму питання художньо-естетичного навчання учнівської молоді з опорою на виховання в них патріотичної спрямованості набуває особливої гостроти. Аналіз концепції художньо-естетичного виховання в українських закладах вищої освіти другої половини XX – початку XXI століття є основою для визначення ефективних шляхів вирішення сучасних проблем освіти. У статті окреслено один із проблемних аспектів порушеної проблеми: чи забезпечено спеціально організовані умови для духовного збагачення особистості засобами мистецтва в контексті формування не лише естетичної культури та світоглядних уявлень, а й патріотичних особистісних якостей. Констатовано, що важливість художньо-естетичного виховання учнівської молоді як підґрунтя патріотизму недостатньо оцінено і вченими, і практиками в минулих десятиліттях розроблених методик художньо-естетичної освіти з опорою на національну культуру й мистецтво у вищій школі та плідних ідей у цьому плані, які склались у досвіді КНР. Зазначено, що система сучасної освіти в Україні, як стратегічна галузь держави, повинна відповідати не лише наявним принципам економічних відносин і ставленню до них суспільства, а й рівню освітніх потреб. Доведено, що за останні роки багато зроблено для того, щоб визначити напрями діяльності закладів загальної середньої та вищої освіти в ракурсі спрямування їх на перспективні шляхи розвитку. Дійсно, успішне досягнення цієї мети залежить від багатьох чинників, але одним із ключових є виховання майбутніх громадян України з високим рівнем художньо-естетичної культури на ґрунті національної патріотичної самосвідомості. Сучасна ж школа покликана формувати у здобувачів освіти усвідомлення культурних цінностей, потребу в накопиченні мистецького досвіду та використанні його як основи для гармонізації свого ставлення до навколишнього світу. Педагогічно доцільно, щоб процес формування у молоді патріотизму переплітався з художньо-естетичним вихованням на основі системного вивчення взірців національної культури та мистецтва: літератури, музики й образотворчого мистецтва. У статті містяться деякі результати наукового дискурсу щодо складності, широти та багатовимірності проблеми художньо-естетичного виховання у вищій школі та її зв’язків із реальним життям; це потребує використання як вітчизняного наявного досвіду в цій галузі, так і зарубіжної практики задля вироблення якісно нових підходів. Доведено, що вивчення надбань української педагогічної теорії та практики сприятиме вдосконаленню роботи з підвищення культурного рівня та шанування патріотичних маркерів особистості в умовах викликів сьогодення. Un conditions of globalization and information saturation of the time, the issue of artistic and aesthetic education of students based on the education of patriotic orientation in them acquires special importance. The analysis of the concept of artistic and aesthetic education in Ukrainian institutions of higher education in the second half of the 20th-early 21st century is the basis for determining effective ways to solve modern education problems. The article raises the question of whether specially organized conditions are provided for the spiritual enrichment of the individual by means of art alongside the formation of aesthetic culture, worldviews. Was artistic and aesthetic education of students of sufficient importance as a basis for patriotism in the past decades? Were methods of artistic and aesthetic education based on national culture and art developed in higher education? The system of modern education in Ukraine as a strategic branch of the state must correspond to the existing principles of economic relations, society’s attitude towards them and the level of educational needs. In recent years, much has been done to determine the directions of activities of general secondary and higher education institutions and direct them to promising development paths. It has been proven that the successful achievement of this goal depends on many factors, but one of the key factors, is the education of future citizens of Ukraine with a high level of artistic and aesthetic culture on the basis of national patriotic self-awareness. The modern school is designed to form the awareness of cultural values, the need to accumulate artistic experience and use it as a basis for harmonizing one’s attitude to the surrounding world. The formation of patriotism should be intertwined with artistic and aesthetic education based on the study of many examples of national culture and art: literature, music and visual arts. The article determines that the complexity, breadth and multidimensionality of the problem of artistic and aesthetic education in higher education and its connections with real life require the use of existing experience in this field and the development of new approaches. The study of the heritage of Ukrainian pedagogical theory and practice will contribute to the improv.

2024-01-01T00:00:00Z Подоляк, М. В. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21807 2025-04-07T10:23:02Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: Підготовка викладачів іноземної мови для ветеринарних факультетів України Authors: Подоляк, М. В. Abstract: Факультети іноземних мов є важливою складовою у процесі підготовки майбутніх викладачів іноземних мов не лише для шкіл, але й для закладів вищої освіти. Підготовка спеціалістів за напрямом 035 «Філологія» станом на 2024 рік здійснюється за 544 освітньо-професійними програмами. Важливим залишається проблема підготовки викладачів предмета «Іноземна мова за професійним спрямуванням» для різноманітних нелінгвістичних спеціальностей. Така підготовка має передбачати комплексне поєднання відповідної спеціальності та іноземної мови. Передовсім це стосується вузькоспеціалізованої фахової лексики та термінології іноземною мовою. Мета та завдання дослідження – дослідити навчальний процес освітнього компонента «Іноземна мова» на ветеринарних факультетах України та підготовку майбутніх викладачів іноземних мов для викладання предмета «Іноземна мова за професійним спрямуванням». У статті висвітлено дослідження навчальних планів та освітнього процесу 10 ЗВО, де здійснюється підготовка за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина», та 8 ЗВО, які здійснюють навчання за спеціальністю 035 «Філологія». Варто зазначити, що в навчальних планах університетів, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина», на предмет «Іноземна мова» виділяється чимала кількість кредитів і годин, проте недостатня кількість аудиторних годин. У середньому співвідношення кількості аудиторних годин до годин самостійної роботи становить 35% на 65%. Також було проаналізовано освітньо-професійні програми, силабуси та інші навчальні документи та проведено опитування студентів і випускників ЗВО, які здійснюють підготовку за спеціальністю 035 «Філологія». Було виявлено, що викладачі здебільшого зосереджуються на економічних та юридичних термінах, рідше – на медичних і технічних. Підготовка викладачів, які б викладали професійно-орієнтовану іноземну мову є важливим аспектом функціонування ЗВО з різноманітними спеціальностями. Викладач предмета «Іноземна мова за професійним спрямуванням» повинен знати на високому рівні не лише відповідну іноземну мову, а й спеціальність, на якій він викладає. Faculties of foreign languages are essential in training future teachers of foreign languages not only for schools but also for institutions of higher education. As of 2024, the training of specialists in the field of 035 “Philology” is carried out under 544 educational and professional programs. The problem of training teachers on the subject of “Foreign language for professional direction” for various non-linguistic specialties remains essential. Such training should involve a complex combination of the relevant specialty and a foreign language. This concerns highly specialized professional vocabulary and terminology in a foreign language. The purpose and task of the study is to investigate the educational process of the “Foreign Language” educational component at the veterinary faculties of Ukraine and the training of future teachers of foreign languages for teaching the “Foreign Language by Professional Direction” subject. The article covers the study of curricula and the educational process of 10 higher education institutions, where training is carried out in the specialty 211 “Veterinary Medicine” and 8 higher education institutions, which provide training in the specialty 035 “Philology”. In the curricula of universities that train specialists in the specialty 211 “Veterinary Medicine”, it is worth noting that a considerable number of credits and hours are allocated to the subject of a foreign language, but an insufficient number of classroom hours. On average, the ratio of classroom hours to hours of independent work is 35% to 65%. Educational and professional programs, syllabi, and other educational documents were also analyzed, and students and graduates of higher education institutions who are preparing for the specialty 035 “Philology” were interviewed. It was found that teachers primarily focus on economic and legal terms, less often on medical and technical ones. The training of teachers who would teach a professionally oriented foreign language is an essential aspect of the functioning of higher education institutions with various specialties. The teacher of the subject “Foreign language by professional direction” must know at a high level the relevant foreign language and the specialty in which he teaches.

2024-01-01T00:00:00Z