http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17665 2026-06-24T03:37:38Z 2026-06-24T03:37:38Z Корняк, Н. М. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25996 2026-06-23T11:46:22Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Застосування сучасних креативних методичних моделей навчання співу студентської молоді у закладах вищої освіти Authors: Корняк, Н. М. Abstract: У статті представлено аналіз сучасних методичних моделей навчання співу, у тому числі креативних зразків; розкритті науково-теоретичні засади їх застосування, приклади створення власних модифікацій викладання вокалу молоді задля подаль-шої їх реалізації у виконавсько-просвітницькій діяльності; обґрунтовані результати дослідницьких розвідок вокалістів-педагогів різних країн та узагальнений відповід-ний науково-практичний досвід. Встановлено специфічні риси сучасних креатив-них методичних систем вокального навчання задля розв’язання поставленої мети; доведено ефективність результативності запропонованих методологічних засад завдяки застосуванню апробованих наукових психолого-педагогічних, спеціально-професійних висновків вищої мистецько-педагогічної освіти, концепції оновлення та модифікації конкретних міжнаціональних сучасних методичних моделей навчання співу студентської молоді. Представлена методологічна концепція склала підґрунтя для узагальнення креативних методичних моделей викладання вокалу з метою їх реалізації у самостійній виконавсько-просвітницькій діяльності. The article presents an analysis of contemporary methodological models of teaching singing, including creative approaches; the scientific and theoretical foundations of their application are revealed, along with examples of developing original modifications of vocal instruction for young people aimed at their further implementation in performance and educational activ-ities. The results of research conducted by vocalists-pedagogues from different countries are substantiated, and relevant scientific and practical experience is generalized. Specific fea-tures of modern creative methodological systems of vocal training are identified in accordance with the research objectives; the effectiveness of the proposed methodological foundations is demonstrated through the application of tested psychological-pedagogical and profession-ally oriented findings within higher artistic and pedagogical education, as well as through the conceptual renewal and modification of contemporary international methodological models of teaching singing to students. The proposed methodological concept serves as a foundation for generalizing creative models of vocal instruction with the aim of their application in inde-pendent performance and educational practice.

2026-01-01T00:00:00Z Качуринець, Л. В. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25995 2026-06-23T11:32:38Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Тілесно-ритмічна організація мистецького перформансу Authors: Качуринець, Л. В. Abstract: Статтю присвячено теоретичному осмисленню тілесно-ритмічної організації мис-тецького виконання як ключового механізму перформативного процесу та визна-ченню її ролі у формуванні виконавської цілісності, сценічної присутності й художнього образу. Особливу увагу приділено взаємодії руху, дихання, темпоральної структури дії та процесів сприйняття, що визначають логіку сценічної події. Мистецьке виконання розглянуто як комплексний процес, у якому тілесну дію, ритмічну організацію та звуково-акустичні компоненти поєднано у взаємозалежну систему. Виявлено законо-мірності організації сценічної дії на основі застосування структурно-функціонального аналізу виконавських процесів, що дало змогу простежити взаємодію пластичних, ритмічних і темпоральних параметрів у формуванні художньої цілісності. Здійснено порівняльний аналіз сучасних перформативних практик, у результаті чого окрес-лено спільні принципи тілесно-ритмічної організації в різних формах сценічного мис-тецтва. Використано інтерпретаційний підхід для осмислення ролі тілесних і звуко-вих імпульсів у побудові сценічної драматургії. The article deals with the theoretical understanding of the body-rhythmic organization of artis-tic performance as a key mechanism of the performative process and the definition of its role in the formation of performing integrity, stage presence and artistic image. Special attention is paid to the interaction of movement, breathing, temporal structure of action and processes of perception that determine the logic of the stage event. Artistic performance is considered as a complex process in which body action, rhythmic organization and sound-acoustic com-ponents are combined into an interdependent system. The regularities of the organization of stage action have been revealed based on the application of structural-functional analysis of performance processes, which made it possible to trace the interaction of plastic, rhyth-mic and temporal parameters in the formation of artistic integrity. A comparative analysis of modern performative practices has been carried out, as a result of which common principles of body-rhythmic organization in various forms of stage art were outlined. The interpretative approach has been used to understand the role of body and sound impulses in the construc-tion of stage dramaturgy.

2026-01-01T00:00:00Z Заря, С. В. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25987 2026-06-23T10:01:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Трансформація естрадного вокалу в контексті сучасних технологій саундпродюсування Authors: Заря, С. В. Abstract: У статті здійснено комплексний аналіз трансформації естрадного вокалу в умовах розвитку сучасних технологій саундпродюсування. Естрадний вокал розглядається не лише як результат індивідуальної виконавської майстерності, а як продукт голосу, цифрових інструментів та студійного мислення. Визначено, що сучасні технології саундпродюсування не лише розширюють технічні можливості вокаліста, але й сут-тєво трансформують уявлення про вокальну майстерність, де поряд із природними даними зростає значення студійної обробки як складової художнього результату. Розкрито, як сучасна обробка звуку дозволяє не лише виправляти недоліки виконання, а й створювати нові тембри та ефекти, що стали стандартом у популярній музиці. Наголошено, що сучасному виконавцю вже недостатньо просто володіти голосом, необхідно розуміти принципи звукозапису та вміти працювати в команді з продюсе-ром. Обґрунтовано, що взаємодія вокаліста та саундпродюсера набуває характеру креативного процесу, у межах якого формується індивідуальне естрадне звучання. На прикладах творчості відомих українських продюсерів – Михайла Некрасова та Євгена Філатова, показано різні моделі роботи з вокалом: від ідеального технічного балансу до інтелектуальної електроніки, де зміст важливіший за зовнішні ефекти. Зроблено висновок, що трансформація естрадного вокалу в контексті саундпро-дюсування є закономірним етапом еволюції музичного мистецтва, який відображає загальні процеси цифровізації культурного простору та формування нових моделей творчої діяльності. Доведено, що трансформація естрадного вокалу є не лише тех-нічним, а й естетичним процесом, що відображає зміни у культурному просторі ХХІ століття. The article provides a comprehensive analysis of the transformation of pop vocals in the context of the development of modern sound production technologies. Pop vocals are consid-ered not only as a result of individual performing skills, but also as a product of voice, digital instruments and studio thinking. It is determined that modern sound production technologies not only expand the technical capabilities of the vocalist, but also significantly transform the idea of vocal skills, where, along with natural data, the importance of studio processing as a component of the artistic result increases. It is revealed how modern sound processing allows not only to correct performance shortcomings, but also to create new timbres and effects that have become a standard in popular music. It is emphasized that it is no longer enough for a modern performer to simply have a voice, it is necessary to understand the principles of sound recording and be able to work in a team with a producer. It is substantiated that the interaction between a vocalist and a sound producer takes on the character of a creative process within which an individual pop sound is formed. Using the examples of the work of famous Ukrainian producers – Mykhailo Nekrasov and Yevhen Filatov, different models of working with vocals are shown: from ideal technical balance to intellectual electronics, where content is more important than external effects. It is concluded that the transformation of pop vocals in the context of sound production is a natural stage in the evolution of musical art, which reflects the general processes of digitalization of the cultural space and the formation of new models of creative activity. It is proven that the transformation of pop vocals is not only a technical, but also an aesthetic process, reflecting changes in the cultural space of the 21st century.

2026-01-01T00:00:00Z Демидова, Марина Григорівна Demidova, Maryna Hryhorivna http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/25983 2026-06-23T09:43:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Ансамблева та концертмейстерська взаємодія як основа розвитку музиканта Authors: Демидова, Марина Григорівна; Demidova, Maryna Hryhorivna Abstract: Сучасний етап музичної освіти характеризується зростанням вимог до професійної підготовки музиканта, зокрема до його здатності ефективно діяти в різних фор-мах виконавської практики. У такому контексті особливу роль відіграють ансамб-лева та концертмейстерська гра як специфічні форми колективного музикування, що сприяють не лише розвитку виконавських навичок, а й формуванню особистісних якостей. Незважаючи на близькість за сутністю, означені види діяльності мають як спільні, так і специфічні характеристики, що потребують наукового аналізу. The current stage of music education is characterised by increasing demands on the profes-sional training of musicians, particularly regarding their ability to perform effectively in vari-ous forms of performance practice. In this context, ensemble and accompaniment playing play a special role as specific forms of collective music-making, contributing not only to the development of performance skills but also to the formation of personal qualities. Despite their similarity in essence, these types of activity have both common and specific characteris-tics that require scientific analysis. The article identifies the common and distinctive features of ensemble and accompaniment activities. Both forms are characterised by the collective nature of the process, the development of auditory coordination, artistic and imaginative think-ing, and communication skills. At the same time, ensemble playing is based on the principle of equality, where performing roles are distributed among the members of the group, whereas accompaniment has a hierarchical structure, subordinate to the soloist’s artistic and interpre-tative vision. The role functions and the principle of organising interpretation in the process of ensemble and accompaniment activities are analysed: in an ensemble, it is collectively agreed upon, whereas in the practice of an accompanist, it is oriented towards the soloist.

2026-01-01T00:00:00Z