DSpace Collection:dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/156872024-03-25T12:09:29Z2024-03-25T12:09:29ZОсобливості материнсько-дитячої взаємодії при відхиленнях у психофізичному розвитку дитиниЗіборова, Ольгаdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/176862023-08-10T12:13:10Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Особливості материнсько-дитячої взаємодії при відхиленнях у психофізичному розвитку дитини
Authors: Зіборова, Ольга
Abstract: The article presents the results of an empirical study of the relationship between deviations in mother-child interaction
and individual-typological features of maternal attitudes in case of deviations in the child’s psychophysical development.
The diagnosis of the style of maternal attitude towards a child with special needs, conducted by the author’s questionnaire,
revealed a reliable division of mothers into groups according to the characteristics of an adequate style (35%), anxious style
(25%), ambivalent style (21.67%) and emotionally detached style (18.33%). Deficits in maternal-child interaction were found
in 65% of mothers of special children, which negatively affects the child’s development and can be explained by the mother’s
psychological trauma and the child’s weak emotional stimuli. Compensation for the deficit of the maternal need-motivational
sphere is possible with social and psychological support for mothers in experiencing trauma and correction of maternal-child
interaction. Features of maternal-child interaction are interrelated with signs of maternal attitude style and need to be studied.
The signs of maternal-child interaction were diagnosed using the PARI methodology. The diagnostics revealed that mothers
with anxious maternal attitudes have indicators of optimal contact and emotional distance with their child. They are average
according to the methodology, the most pronounced feature in the behavior of these mothers is excessive concentration on the
child, which corresponds to the signs of anxiety style and indicates the creation of dependence in interaction. Women with an
ambivalent maternal attitude style showed low levels of optimal contact, medium levels of emotional distance, and medium
levels of excessive concentration on the child, which is not conducive to creating a stable situation in interaction. Mothers with
an emotionally distant attitude toward a special child showed low levels of optimal contact and the highest levels of emotional
distance from the child and excessive concentration on the child among mothers of all groups, which causes manifestations of
harshness, avoidance of contact, and suppression of the child’s emotions in interaction. У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку девіацій материнсько-дитячої взаємодії з індивідуально-типологічними особливостями материнського ставлення при відхиленнях у психофізичному розвитку дитини. Проведена за авторським опитувальником діагностика стилю материнського ставлення до дитини
з особливими потребами виявила достовірний розподіл матерів на групи відповідно ознакам адекватного стилю (35%),
тривожного стилю (25%), амбівалентного стилю (21,67%) та емоційно-відстороненого стилю (18,33%). Дефіцитарність материнсько-дитячої взаємодії виявлено у 65% матерів особливих дітей, що негативно впливає на розвиток
дитини та може пояснюватися психотравмою матері та слабкими емоційними стимулами дитини. Компенсація
дефіцитарності материнської потребо-мотиваційної сфери можлива при соціально-психологічної підтримці матерів у переживанні травми та корекції материнсько-дитячої взаємодії. Особливості материнсько-дитячої взаємодії
взаємопов’язаності з ознаками стилю материнського ставлення та потребують дослідження. Ознаки материнсько-дитячої взаємодії діагностовані за методикою PARI. Проведена діагностика виявила у матерів, що проявляють
тривожний стиль материнського ставлення показники оптимального контакту та емоційної дистанції з дитиною.
Вони є середніми за методикою, найбільш вираженою ознакою в поведінці цих матерів є надлишкова концентрація на
дитині, що відповідає ознакам тривожного стилю та свідчить про створення залежності у взаємодії. У жінок, що
показали амбівалентний стиль материнського ставлення, виявлено низькі рівні оптимального контакту, середні рівні
емоційної дистанції та середні рівні надмірної концентрації на дитині, що не сприятиме створенню стабільної ситуації у взаємодії. Матері, що ставляться емоційно-відсторонено до особливої дитини, показали низькі рівні оптимального контакту та найвищі за матерів усіх груп показники емоційної дистанції з дитиною і надмірної концентрації на
дитині, що викликає у взаємодії прояви суворості, уникнення контакту та подавлення емоцій дитини.2022-01-01T00:00:00ZГендерні відмінності в питанні батьківстваВолошенко, Маринаdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/176852023-08-10T12:09:34Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Гендерні відмінності в питанні батьківства
Authors: Волошенко, Марина
Abstract: One of the spheres that clearly reveal the differences between men and women is the sphere of implementation of parental
functions and roles. Parental and maternal roles are not identical in essence and content. It was believed to be related to both
the biological and social sex (gender) of each parent. Recently, researchers have focused on the gender aspects of parenting and
their social origins. Theories of biological determination of parenthood were not productive for explaining the diversity of childparent
relationships. The source of the difference in the content of parental and maternal roles must be sought not in the parents'
biology, but in their own experience of socialization. The image of oneself as a father is formed as a result of the interaction of
many factors of the social order (features of gender stratification of society and related values, stereotypes and superstitions,
cultural symbolism, experience of interaction with one's own parents). Therefore, in order to understand the specifics of maternal
and paternal behavior, it is important to analyze the most established ideas in society about what the traditional division of roles
in the family should be. Nevertheless, the analysis of the literature suggests that there are differences in how parents of different
sexes see their own child, in the style of interaction and care for it, and in the peculiarities of upbringing. Men describe their
baby more positively than women. At the same time, they remain distant from their children, perceiving the wife as a mediator in
the relationship with the children. Modern fathers actively help mothers in child care, gradually withdrawing from the problems
of upbringing, turning into an «invisible father». Однією зі сфер, що яскраво виявляють відмінності чоловічого та жіночого, є сфера реалізації батьківських
функцій та ролей. Батьківська та материнська ролі не тотожні за своєю суттю та змістом. Уважалося, що це
пов’язано як із біологічною, так і соціальною статтю (гендером) кожного з батьків. Останнім часом дослідники
роблять акцент на гендерних аспектах батьківства та їх соціальному походженні. Теорії біологічної детермінації
батьківства виявилися непродуктивними для пояснення всього різноманіття дитячо-батьківських відносин. Джерело
відмінності у змісті батьківської та материнської ролей необхідно шукати не в біології батьків, а в їхньому власному
досвіді соціалізації. Образ себе як батька формується внаслідок взаємодії безлічі чинників соціального порядку (особливості гендерної стратифікації суспільства та пов’язані із цим цінності, стереотипи та забобони, культурний
символізм, досвід взаємодії із власними батьками). Отже, для розуміння специфіки материнської та батьківської
поведінки важливим є аналіз найбільш усталених у суспільстві уявлень про те, яким має бути традиційний розподіл
ролей у сім’ї. Тим не менше аналіз літератури дає змогу припустити, що існують відмінності в тому, якою батьки
різної статі бачать власну дитину, у стилі взаємодії та догляду за нею, в особливостях виховання. Чоловіки описують
свого малюка позитивніше, ніж жінки. При цьому вони залишаються дистанційованими від своїх дітей, сприймаючи
дружину як посередника у стосунках із дітьми. Сучасні батьки активно допомагають матерям у догляді за дитиною,
поступово відсторонюючись від проблем виховання, перетворюються на «невидимого батька».2022-01-01T00:00:00ZДослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки студентівСимоненко, Світлана МиколаївнаСимоненко, Светлана НиколаевнаSymonenko, Svitlana MykolaivnaГрек, Олена МиколаївнаГрек, Елена НиколаевнаGrek, Olena Mykolayivnadspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/176842023-08-10T12:00:43Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки студентів
Authors: Симоненко, Світлана Миколаївна; Симоненко, Светлана Николаевна; Symonenko, Svitlana Mykolaivna; Грек, Олена Миколаївна; Грек, Елена Николаевна; Grek, Olena Mykolayivna
Abstract: The article analyzes the role of critical thinking in the structure of informational and psychological security of a student’s
personality. The essence of the concept of informational and psychological security and its structural organization, cognitive,
behavioral and emotional components in particular, has been specified. The problem of studying critical thinking in domestic
and foreign approaches is considered, its main functions and indicators are determined. The purpose of the article is to study
the level of formation of critical thinking as a component of students’ informational and psychological security. Empirical
research methods are observation, conversation, analysis of activity products and specific methods are L. Starkey's critical thinking research method (adapted by O.L. Lutsenko), A.V. Karpova's method of determining the level of reflexivity and a
questionnaire “Students' perception of informational and psychological security” by T.O. Basanova. It was found that the level
of development of critical thinking among the 1st–4th year students has an average level, and a significant increase was found
in the 3rd year; among the students under study such functions of critical thinking as stimulating, interpretive, predictive and
evaluative-reflective are sufficiently expressed. Features of the development of reflexivity as a component of critical thinking
are revealed. The level of formation of informational and psychological security among students of the 1st–4th years, such as
cognitive, behavioral and emotional components in particular, was studied; changes in the level of formation of the specified
components during the studied age were determined; threatening factors for students' personality were studied, among which
the most significant are physical and informational-psychological factors, chemical and biological threatening factors. And
the relationships between critical thinking and other structural components of informational and psychological security are
also presented. That is, critical thinking allows an individual to make a deeper analysis of the life situation, which ensures
informational and psychological security in modern realities. У статті аналізується роль критичного мислення у структурі інформаційно-психологічної безпеки особистості студента. Уточнено сутність поняття «інформаційно-психологічна безпека» та її структурну організацію, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти. Розглянуто проблему вивчення критичного
мислення у вітчизняних та зарубіжних підходах, визначено його основні функції та показники. Метою статті
є дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки
у студентів. Методи емпіричного дослідження: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності та конкретні методики: методика дослідження критичного мислення Л. Старкі (адаптація О.Л. Луценко), методика
визначення рівня рефлексивності А.В. Карпова, опитувальник «Уявлення студентів про інформаційно-психологічну безпеку» Т.О. Басанової. Установлено, що рівень розвитку критичного мислення у студентів 1–4-го курсів
має середній рівень та значне зростання виявлено на 3-му курсі; достатньо виражені такі функції критичного
мислення у досліджуваних студентів, як стимулююча, інтерпретаційна, прогнозуюча та оціночно-рефлексивна.
Виявлено особливості розвитку рефлексивності як компонента критичного мислення. Досліджено рівень сформованості інформаційно-психологічної безпеки у студентів 1–4-го курсів, зокрема когнітивний, поведінковий та
емоційний компоненти; визначено зміни в рівні сформованості означених компонентів протягом досліджуваного
віку; вивчено загрозливі чинники для особистості студента, серед яких найбільш значущими є фізичний та інформаційно-психологічний, хімічні та біологічні загрозливі чинники. Представлено взаємозв’язки між критичним
мисленням та іншими структурними компонентами інформаційно-психологічної безпеки. Тобто критичне мислення дає змогу особистості робити більш глибокий аналіз життєвої ситуації, що й забезпечує інформаційно-психологічну безпеку в сучасних реаліях.2022-01-01T00:00:00ZІндивідуально-психологічні особливості емоційної проникливості осіб, схильних до макіавеллізмуСанникова, Ольга ПавловнаСаннікова, Ольга ПавлівнаSannikova, Olha Pavlovnadspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/176832023-08-10T11:50:22Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Індивідуально-психологічні особливості емоційної проникливості осіб, схильних до макіавеллізму
Authors: Санникова, Ольга Павловна; Саннікова, Ольга Павлівна; Sannikova, Olha Pavlovna
Abstract: The given article is aimed at presenting the results of the research on the individual psychological features of the emotional
acumen in people who are characterized by a non-clinical form of Machiavellianism. The urgency of the problem is related to
the increase in various psycho-emotional and personal disorders caused by the social and political situation in our country – the
war. The concepts of Machiavellianism and emotional acumen are theoretically considered as a complex personality property
that provides an accurate, adequate reflection of the emotional world of another person based on the recognition of signals of
his expression and behavior. It is clarified that emotional acumen is aimed at recognizing and understanding the feelings of
another person in order to ascertain and diagnose the emotional states of others without interfering in their course, without
external influence on them, and does not affect the regulation of other people’s emotions and the results of such influence. The
author analyzes the structure of emotional acumen, the component composition of its indicators, which includes: intentional,
emotional, cognitive, conative (behavioral), reflexive (self-control and regulatory) indicators, etc. Machiavellianism in modern
psychology is considered mainly as a person’s tendency to use manipulative tactics to achieve their goals against the background
of pragmatic morality and cynicism. The assumption about the presence of individual psychological specificity of emotional
acumen in people who differ in manifestations of Machiavellianism was empirically tested. The leading methods of this research
are the theoretical and methodological analysis of the literature and the empirical study of the ratio of indicators of selected
personality traits, which are relevant to the problem and goal of the study. Significant positive and negative correlations were
established between the indicators of emotional acumen (ability to recognize emotions) and indicators of the selected personality
type. It has been proved that individuals who are prone to Machiavellianism are characterized by high values of the indicator
of intentionality (a focus on recognizing the inner emotional world of other people) and a predictive indicator, based on the
cognitive component of emotional acumen against the background of low values of other indicators. Representatives of the group
of people with low values of the MAC indicator are characterized by a more «smoothed» profile with a tendency to a high level
of all indicators of emotional acumen. It has been empirically proven that the tendency to Machiavellianism is characterized by
specific manifestations of indicators of emotional insight and the peculiarities of their combinations (combinations). Презентована стаття спрямована на виклад результатів дослідження індивідуально-психологічних особливостей емоційної проникливості осіб, котрі характеризуються неклінічною формою схильності до макіавеллізму. Актуальність проблеми пов’язана зі збільшенням різних психоемоційних та особистісних розладів, що спричинено соціальною та політичною ситуацією в нашій країні – воєнними діями. Теоретично розглянуто поняття макіавеллізму
та емоційної проникливості як складної властивості особистості, яка забезпечує точне, адекватне віддзеркалення
емоційного світу іншої людини на основі розпізнавання сигналів її експресії та поведінки. Уточнено, що емоційна
проникливість спрямована на розпізнавання, на розуміння переживань іншої людини для констатації, діагностики
емоційних станів іншого без утручання в їх перебіг, без зовнішнього впливу на них і не торкається регуляції чужих
емоцій та результатів такого впливу. Розглянуто структуру емоційної проникливості, покомпонентний склад її
показників, котрий включає інтенційний, емоційний, когнітивний, конативний (поведінковий), рефлексивний (самоконтрольно-регулятивний), предиктивний та інші показники. Макіавеллізм у сучасній психології розглядається переважно як схильність людини використовувати маніпулятивну тактику для досягнення своїх цілей на тлі прагматичної моралі та цинізму. Емпірично перевірялося припущення про наявність індивідуально-психологічної специфіки
емоційної проникливості у осіб, котрі різняться проявами макіавеллізму. Провідними методами цього дослідження
є теоретико-методологічний аналіз літератури та емпіричне дослідження співвідношення показників вибраних
властивостей особистості, які є релевантними проблемі та меті дослідження. Установлено значимі додатні
і від’ємні кореляційні зв’язки між показниками емоційної проникливості (здатність до розпізнавання емоцій) і показниками вибраного типу особистості. Доведено, що особи, які схильні до макіавеллізму, характеризуються високими
значеннями показника інтенційності, (спрямованістю на розпізнавання внутрішнього емоційного світу іншого) та
предиктивного показника з опорою на когнітивний компонент емоційної проникливості на тлі низьких значень інших
показників. Представники групи осіб із низькими значеннями МАК-показника характеризуються більш «згладженим» профілем із тенденцією до високого рівня всіх показників емоційної проникливості. Емпірично доведено, що
схильність до макіавеллізму характеризується специфічними проявами показників емоційної проникливості та особливостями їх комбінацій (сполучень).2022-01-01T00:00:00Z