DSpace Collection:dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/141362024-03-26T01:12:09Z2024-03-26T01:12:09ZМетодологічні підходи до формування системного уявлення щодо національної музичної культури в майбутніх учителів музичного мистецтваМа Шиdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/178302023-09-07T07:41:42Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Методологічні підходи до формування системного уявлення щодо національної музичної культури в майбутніх учителів музичного мистецтва
Authors: Ма Ши
Abstract: У роботі визначено педагогічні підходи до формування системного уявлення майбутніх учителів музики щодо національної музичної культури в процесі їхнього навчання у закладах вищої педагогічної освіти. Отримують обґрунтування і розгорнуту характеристику системний, культурологічний, діяльнісний і герменевтичний підходи. Спираючись на концептуальні положення праць дослідників, а також на метод системного жанрового моделювання музичної культури як орієнтир прийнято уявлення про структуру НМК як системно-цілісне явище. Основою НМК є традиція народного мистецтва, фольклор великих і малих народів, що належать єдиній нації. Фольклор є складним явищем, який доцільно представляти і досліджувати як систему пісенних, танцювальних, інструментальних жанрів (міфологічних, ритуально-магічних, календарно-обрядових, епічних, ігрових та інших.). Описано, що застосована в дослідженні жанрова модель НМК дозволяє охопити всі основні характеристики та елементи культурної практики музичного мистецтва, як-от: діяльність музикантів-виконавців; функціонування театрів, концертних організацій, творчих спілок; роботу закладів освіти; виробництво та використання музичних інструментів, нот і книг; активність мас-медіа тощо. А отже, НМК можна розглядати не тільки у ракурсі її жанрового змісту. Однак за будь-якого підходу, з будь-якого погляду теоретичне відображення музичної культури буде багатоелементною, багатогранною і багаторівневою єдністю. Характеризується комплекс педагогічних принципів, методів і форм навчання, які конкретизують реалізацію окреслених принципів в освітньому процесі.2022-01-01T00:00:00ZМетодологічні засади формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано в процесі ансамблевого музикуванняХе Їнdspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/178272023-09-07T07:41:54Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Методологічні засади формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано в процесі ансамблевого музикування
Authors: Хе Їн
Abstract: У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх викладачів фортепіано до навчання ансамблевого музикування учнів мистецький шкіл та інших здобувачів мистецької освіти. Закцентовано на популярності серед дітей та молоді ансамблевого музикування, що зумовлює спеціальну методичну підготовку викладачів щодо забезпечення якісного мистецько-освітнього процесу. Доведено, що цей вид музикування має певні види, жанри, що передбачає врахування їх особливостей та розроблення спеціальних методик щодо викладання ансамблевої гри. Визначено значущість методичної компетентності як фахової якості, що забезпечує конкурентоспроможність майбутніх викладачів фортепіано на ринку праці. Представлено наявні в науковому дискурсі аспекти ансамблевого музикування в педагогічній проєкції. Зазначено існування певної суперечності між важливістю опанування майбутніми викладачами фортепіано методичної компетентності щодо викладання ансамблю та відсутності в освітній програмі відповідних конструктів методичного змісту, умов задля запровадження окремої методики в освітній процес. Розроблення методики формування відповідної методичної компетентності передбачає вибір методологічних засад. Мета статті – обґрунтувати методологічні засади формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано в процесі ансамблевого музикування. Задля досягнення мети у змісті статті обґрунтовано доцільність застосування певних наукових підходів, відповідно до яких пропонуються педагогічні принципи методичного спрямування. Обґрунтовано доцільність застосування в якості методологічної основи методики формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано щодо викладання ансамблевої гри таких наукових підходів: мотиваційно-акмеологічний; системно-когнітивний; міжособистісний, художньо-комунікативний; герменевтично-сінергійний. Кожний із номінованих підходів сполучає два взаємоузгоджених наукових підходи, що відповідає феномену фахової якості, що досліджується. Презентовано педагогічні принципи, які їм відповідають.2022-01-01T00:00:00ZПедагогічні умови впливу на художньо-естетичний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю у процесі вокальної підготовкиСюй СінчжоуXu Xingzhoudspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/178262023-09-07T07:42:05Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Педагогічні умови впливу на художньо-естетичний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю у процесі вокальної підготовки
Authors: Сюй Сінчжоу; Xu Xingzhou
Abstract: Статтю присвячено проблемі визначення та реалізації педагогічних умов формування художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю в процесі вокальної підготовки. З’ясовано, що розвиток інформаційного суспільства та глобалізація розширили можливості вищих мистецько-педагогічних закладів освіти обох країн щодо професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва нового покоління, зокрема у напрямі створення інноваційних педагогічних умов задля набуття ними художньо-естетичного досвіду. Уточнено поняття «педагогічні умови» та «художньо-естетична домінанта у творах музичного мистецтва» у контексті наявного соціокультурного середовища. Доведено, що пріоритетними педагогічними умовами для досягнення цієї мети є: стимулювання зацікавленого ставлення до художньо-естетичного сегменту вокальної підготовки (зокрема, самооцінювання, самовдосконалення тощо); спонукання до рефлексії емоційно-смислового контенту твору; забезпечення взаємозв'язку художньо-естетичного контексту інтерпретації вокального твору та методичного супроводу до його ймовірного викладання. Визначено наскрізну педагогічну умову: акцентуація уваги на художньо-естетичній домінанті вокального твору, що опановується (сприймається, оцінюється, вивчається тощо) здобувачами освіти. Представлено педагогічні принципи, що розглядаються у якості методологічних засад реалізації визначених і схарактеризованих педагогічних умов. Доведено, що для повноцінного якісного навчання майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю відповідно до їхньої діяльності в сучасних закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО), важливим сегментом їхньої підготовки стає художньо-естетичний досвід. Водночас, відповідно до художньо-творчої діяльності, зокрема виконавсько-інтерпретаційної, на його домінантах відбивається фаховий вид підготовки. У дослідженні акцентовано на вокальній підготовці, яка має певний художньо-естетичний контекст. Його врахування передбачає розроблення комплексу спеціальних педагогічних умов, що впливають на художньо-естетичний досвід майбутніх учителів музичного мистецтва.2022-01-01T00:00:00ZУмови розвитку обдарувань Сельми Лагерлеф – видатної шведської письменниціРубан, Л. М.dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/178252023-09-04T13:12:43Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Умови розвитку обдарувань Сельми Лагерлеф – видатної шведської письменниці
Authors: Рубан, Л. М.
Abstract: У статті здійснено біографічне дослідження дитинства і юності Сельми Лагерлеф, для визначення умов, які вплинули на розвиток її геніальних здібностей до казкотворення. Для досягнення поставленої мети застосовувалися теоретичні методи дослідження: вивчення, аналіз й узагальнення наукової літератури. Біографічне дослідження дитинства і юності С. Лагерлеф поєднує середовищний та персональний підходи. Так, головним чинником, який вплинув на розвиток фантазії та геніальних здібностей до письменництва, були розповіді бабусі С. Лагерлеф про родовий маєток. Дівчинка з великим задоволенням слухала історії бабусі, які були пронизані легендами і таємницями. Коли у трьох річному віці С. Лагерлеф розбив параліч, то єдиною втіхою для неї були саме ці розповіді, в яких дівчинка черпала сили і натхнення. Ймовірно, що саме завдяки цим легендам та історіям про родинне гніздо і Швецію загалом, С. Лагерлеф почала фантазувати і вигадувати свої власні розповіді, які були огорнуті любов’ю до рідного краю. Можливо, що саме бабуся та її історії прищепили дівчинці віру в диво, добро, казку. Адже, не зважаючи на серйозну хворобу, С. Лагерлеф не втрачала віру й надію на краще, мудрість, оптимізм і продовжувала писати свої геніальні твори. Красу домівки письменниця неодноразово зображувала у своїх працях. С. Лагерлеф створила у своїх творах світ, який сповнений романтикою, казковими пригодами, безділлям. У статті виділено риси, які притаманні казкам С. Лагерлеф. По-перше, події у творах письменниці розгортаються у дорогих серцю місцях – місті, країні. По-друге, С. Лагерлеф вдається до романтичних літературних прийомів. По-третє, письменниця використовує у своїх казках відому літературну тактику – персоніфікацію, тобто тварини, птахи, комахи набувають рис людей, вони поводяться як люди. Дійшли висновку, що С. Лагерлеф була романтичною, замріяною особистістю, яка надзвичайно любила свою батьківщину. Окреслена у статті проблема є актуальною і потребує подальшого опрацювання для її ґрунтовного завершення.2022-01-01T00:00:00Z